Рішення № 27695375, 22.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2012 р. Справа № 25/125-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "ФОРТУНА - 2008",

27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Леніна, 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА",

07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна

про стягнення 449 587,97 грн.

за участю представників:

позивача - Поповкіна Ю.В. (довіреність від 19.11.2012 №1);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "ФОРТУНА - 2008" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА" (далі -відповідач) про стягнення 449 587,97 грн., з яких: 435 000,00 грн. -основний борг, 12 156,66 грн. -пеня, 2 431,31 грн. -3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за договором постачання товару від 18.01.2012 №МС/2, укладеним між Фермерським господарством "ФОРТУНА -2008" та Закритим акціонерним товариством "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.11.2012 № 15063857 найменування позивача -Фермерське господарство "ФОРТУНА -2008".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.11.2012 № 15064139 найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА".

Таким чином, після укладання сторонами договору постачання товару від 18.01.2012 №МС/2, відбулися зміни в найменуванні юридичної особи відповідача, інші ідентифікаційні дані зазначеного товариства залишені без змін, припинення юридичних осіб шляхом їх ліквідації чи реорганізації не відбулось, а тому, в даному випадку, часткового правонаступництва не може бути, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА" стало правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА".

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.11.2012.

У судовому засіданні 22.11.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу на фактичну адресу, що зазначена в позовній заяві та юридичну адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.11.2012 № 15064139, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Також, факт належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленнями №0103235772535 та №0103235772519 про вручення йому поштового відправлення суду 12.11.2012 та 16.11.2012.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.11.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Фермерським господарством "ФОРТУНА -2008" (далі - позивач, продавець) та Закритим акціонерним товариством "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА" (далі - відповідач, покупець) укладено договір постачання товару від 18.01.2012 № МС/2 (далі -Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сировину для виробництва комбікормів (далі -товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його (пункт 1.1. Договору). Як передбачено пунктами 1.1., 4.1. Договору, кількість, асортимент, ціна товару та порядок його оплати визначалися відповідними специфікаціями, що є невід'ємною частиною Договору та укладалися сторонами на його виконання. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, але, у будь-якому випадку, Договір вважається дійсним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 9.1. Договору).

Спірні правовідносини між сторонами склалися під час виконання Специфікації № 4 від 13.08.2012 та Специфікації № 5 від 17.08.2012. Відповідно до вимог даних специфікацій, постачання товару здійснювалось позивачем за видатковими накладними: від 14.08.2012 №РН-01/08 на суму 114 660,00 грн., від 17.08.2012 №РН-02/09 на суму 111 247 грн., від 20.08.2012 №РН-03/08 на суму 110 110,00 грн., від 22.08.2012 №РН-04/08 на суму 105 105,00 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідачем, за довіреністю від 13.08.2012 №1441, яка підписана керівником відповідача та скріплена відбитком його печатки, вказаний товар отримано. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреності, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

Таким чином, відповідно до Специфікацій № 4, 5 позивач поставив відповідачу товару загальною вартістю 441 122,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Умовами Специфікацій № 4, 5 передбачено, що оплата товару має відбуватись протягом 7 банківських днів з моменту постачання кожної партії товару.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на загальну суму 6 122,50 грн., що підтверджується банківською довідкою від 21.11.2012 № 795, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 435 000,00 грн. -різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на вересень 2012 року складає 435 000,00 грн. (копія в матеріалах справи, оригінал оглянуто судом у судовому засіданні).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України -на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та довіреність -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку від 21.11.2012 № 795 -у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на вересень 2012 року, у зв'язку з тим, що зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - в якості письмового доказу визнання відповідачем станом на вересень 2012 року наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 435 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі підпункту 5.4. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 12 156,66 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 12 156,66 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних в розмірі 2 431,31 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних за періоди прострочення з 23.08.2012 по 20.09.2012, з 23.08.2012 по 02.11.2012, з 26.08.2012 по 02.11.2012, з 29.08.2012 по 02.11.2012, з 31.08.2012 по 02.11.2012 та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірними та відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 2 431,31 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 435 000,00 грн. основного боргу, 12 156,66 грн. пені та 2 431,31 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 8 991,76 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТАХОФАБРИКА КИЇВСЬКА" (07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05513187) на користь Фермерського господарства "ФОРТУНА -2008" (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Леніна, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36098260) 435 000 (чотириста тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн. 31 коп. 3% річних, 12 156 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 66 коп. пені та 8 991 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 76 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.11.2012.

Суддя С.О. Саванчук