Рішення № 27695209, 13.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.12 р. Справа № 24/178

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Мальцева М.Ю., Уханьової О.О.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, ЄДРПОУ 33257089,

до відповідача, Комунального підприємства «Керуюча компанія Куйбишевського району міста Донецька», м.Донецьк, ЄДРПОУ 04543921,

про стягнення 19 109,88 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Бурмістрова О.А. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.09.2009р. по 17.09.2009р., з 24.09.2009р. по 30.09.2009р.,з 29.10.2009р. по 05.11.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Керуюча компанія Куйбишевського району міста Донецька», м.Донецьк, про стягнення суми у розмірі 19 109,88 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2009р. дана заява прийнята до розгляду суддею Ломовцевою Н.В. та порушено провадження у справі №24/178.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення із ДКП «ЖЕО Куйбишевського району м.Донецька», правонаступником якого є відповідач, договору №5076 від 01.07.2006р. на постачання теплової енергії для житлового фонду згідно додатка №1 до договору, здійснення перерахунку споживачам теплової енергії згідно актів №3 від 18.10.2006р., №4 від 15.10.2006р., №4 від 18.10.2006р., №2 від 20.10.2006р., №6 від 08.11.2006р., №7 від 20.11.2006р., у зв'язку з відсутністю теплопостачання та невідповідності температурного режиму з огляду на проведення ремонтних робіт з вини відповідача та вказує на п.3, п.4.2.б означеного правочину, п.2.2.7 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом державного комітету України з питань житлового-комунального господарства №76 від 17.05.2005р., зважаючи на що, вважає за зобов'язання відповідача відшкодувати матеріальні збитки, яке не виконано останнім по теперішній час, не зважаючи на виставлення йому вимоги за №4193.

Також, заявлені позовні вимоги Позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-176 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 54 -57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження викладених обставин суду представлено копію договору на поставку теплової енергії №5076 від 01.07.2005р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.06.2009р., копію додатку №1 до договору №5076 від 01.07.2005р., актів на включення опалення №3 від 18.10.2006р, №4 від 18.10.2006р., №2 від 20.10.2006р., актів №69 від 18.11.2006р., №5 від 28.10.2006р., №6 від 01.11.2006р. та №7 від 20.11.2006р., вимоги №2210 від 21.07.2008р. із фіскальним чеком №0943 від 08.08.2008р., а також копію перерахунку за опалення.

04.08.2009р. представником позивача надані письмові пояснення №2488 від 03.08.2009р., відповідно до яких зазначено, що правонаступництво відповідача підтверджується п.1.1 його статуту, а також роз'яснено підстави, за яких позивач вважає наявними винні дії відповідача, у зв'язку з якими виникла необхідність у перерахунку кінцевим споживачам, оскільки не отримано відповідну суму доходу. Також, пояснено, що, з огляду на відсутність у спірний період лічильників теплової енергії у будинках перелічених у вищенаведених актах, нарахування споживачам провадилось відповідно опалювальної площі. У резолютивні частині даного документу визначив правову природу позовних вимог, як стягнення суми матеріальних збитків у розмірі 19 109,88 грн. Із поясненнями надав копію вимоги №4193 від 31.10.2008р. та фіскального чеку №4195 від 06.11.2008р.

24.09.2009р. Відповідачем представлено відзив на позовну заяву №1349 від 16.09.2009р., згідно якого Комунальне підприємство «Керуюча компанія Куйбишевського району міста Донецька» не згодне з позовними вимога, по-перше, з огляду на те, що позивач не направив йому ані попереджень, ані претензій стосовно сплати спірної суми, по-друге, стверджує про відсутність на балансі підприємства будинку за №3 по вул.Кремльовський, щодо якого складений акт №69 від 08.11.2006р., по-третє, зазначає, що у кв.2, 3, 10 у б.№14 по вул.Церетелі, відносно якого складено акт №6, утруднено «развоздушивание» центрального опалення у зв'язку з самовільним, без погодження з ЖЕУ №3, виводом мешканцями центрального опалення на лоджію, що не входить в оплачувану опалювальну площу, по-четверте, вказує, що у кв.46 б.203 по вул.Куйбишева (акт №5 від 28.10.2009р.) призвело до течі імпортних радіаторів неякісне виконання робіт підрядною організацією. Отже, визначають вимоги позивача незаконними та необґрунтованими, просять винести рішення відповідно до закону, але, при цьому, також зазначають про визнання вимог частково.

В обґрунтування викладеної позиції, Комунальним підприємством «Керуюча компанія Куйбишевського району міста Донецька» до матеріалів справи долучено довідку №б/н від 14.09.2009р., довідку №1334 від 14.09.2009р., інформацію №б/н від 15.09.2009р., копії: акту від 14.11.2006р., протоколу про порушення норм Кодексу України «Про адміністративні порушення», акту від 28.11.2005р., актів від 21.11.2005р., від 28.10.2006р.

Ухвалою від 04.08.2009р. задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи на один місяць.

24.09.2009р. позивачем надано письмові пояснення №2961 від 22.09.2009р, у яких він заперечує твердження викладені у відзиві, приводить нормативне обґрунтування, що на його думку, свідчить про винні дії відповідача та бездіяльність підприємства останнього. Також, надано розрахунок суми заборгованості відповідно проведених перерахунків населенню згідно двосторонніх актів за договором №5076 від 01.07.2005р.

Клопотанням №б/н від 30.09.2009р. відповідачем до матеріалів справи долучено копії наказів по підприємству №203к від 25.11.1997р., №30л від 31.03.2004р., №73к від 06.08.2008р., №109л від 04.10.2004р.

30.09.2009р. представником позивача до матеріалів справи додано список перерахувань з підтвердженням щодо оплати фактичних нарахувань.

Ухвалою від 30.09.2009р. задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи на два місяці.

20.10.2009р. представником відповідача до матеріалів справи додано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-23/708 від 12.10.2009р.

29.10.2009р. Відповідачем надано перелік запропонованих питань, які необхідно поставити перед експертом.

Ухвалою від 05.11.2009р. господарським судом призначено судову економічну експертизу та вирішено направити справу експертній установі. Зважаючи на таке, провадження по справі зупинено до закінчення проведення означеної експертизи, про що винесено відповідний процесуальний документ.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23.09.2010р. справу передано на розгляд судді Мальцеву Є.І.

11.05.2011р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу №24/178 передано на автоматичний розподіл, за результатами якого, з додержанням вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, справа передана на розгляд судді Соболєвої С.М.

У зв'язку з несплатою витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, експертною установою повернуто справу до суду без виконання.

Зважаючи на довготривалий термін вирішення питання щодо оплати проведення експертизи, відмовою прийняття сторонами на себе цього зобов'язання, враховуючи повернення справи за цих обставин, судом вирішено поновити провадження по справі та призначити її розгляд, про що 16.02.2012р. винесено ухвалу.

12.04.2012р. ухвалою суду Донецької області вдруге призначено судову економічну експертизу та справу передано експертній установі, у зв'язку з чим провадження по ній зупинено.

Згідно розпорядження голови господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. призначено судову колегію для розгляду справи №24/178.

Ухвалою суду від 02.07.2012р. поновлено провадження по справі. У подальшому розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається у вищенаведеному складі суду згідно розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 13.09.2012р.

13.11.2012р. представником позивача надані письмові пояснення, відповідно до яких останній вказує, що будинок №3 по пр.Кремльовський не знаходиться на балансі відповідача за договором №5076 від 01.07.2005р.; межею балансової належності за договором є зовнішня стіна житлового будинку відповідно додатку №1.

В судовому засіданні 13.11.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.11.2012р. не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та місце судового розгляд повідомлений належним чином.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висноку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

Спір стосується стягнення збитків, понесених позивачем у зв'язку з перерахуванням квартиронаймачам сум нарахованих ним за постачання теплової енергії у зв'язку з тим, що відповідач не виконував свої договірні зобов'язання.

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) і Державним комунальним підприємством «Жилого-експлуатаційна організація Куйбишевського району м.Донецька» (Споживач), правонаступником якого є відповідач згідно п.1.1. статуту підприємства, укладено договір №5076 від 01.07.2005р. на поставку теплової енергії.

За цим договором (п.п.3.2, 3.3) відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно проводити планово-попереджувальний ремонт теплопроводів, запірної регулюючої арматури, підтримувати у справному стані ізоляцію теплопроводів та іншого обладнання теплових систем, а за невідповідність цих умов, зобов'язався нести відповідальність за технічний стан та експлуатацію внутрішніх систем опалення та гарячого водопостачання приміщень житлового фонду та орендованих приміщень.

За додатком до договору №1 визначено перелік об'єктів житлового фонду.

Згідно п.1.5 наведеного правочину, відповідальність між Постачальником та Споживачем за технічний стан і обслуговування систем теплоспоживання визначається за балансовою приналежністю.

За твердженнями позивача, що не спростовані у встановленому процесуальним законодавством порядку, межею балансової належності за договором є зовнішня стіна житлових будинків відповідно додатку №1.

Матеріали справи містять копії актів на включення опалення та інші, у яких зазначено наступне:

акт №3 від 18.10.2006р., який підписаний та скріплений штампами представників з боку Постачальника і Споживача, фіксує включення опалення будівель по адресу пр.Панфілова 65-67-69-71 у дату його складення з позначкою про проведення робіт по внутрішній системі опалення;

акт №4 від 18.10.2006р., який підписаний та скріплений штампами представників з боку Постачальника і Споживача, фіксує включення опалення будівель по адресу м.Донецьк, вул.Трудових резервів, 16 у дату його складення з позначкою про проведення робіт по внутрішній системі опалення;

акт №2 від 20.10.2006р., який підписаний та скріплений штампами представників з боку Постачальника і Споживача, фіксує включення опалення будівель по адресу м.Донецьк, вул.Куйбишева, 209, 211, 215, 15.10.2006р. з позначкою про включення опалення у буд.221, 223-225, 19.10.2006р. з огляду заміни елеваторних вузлів;

акт №69 від 08.11.2006р. містить відомості стосовно того, що квартири №3. 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14 будинку №3 по пр.Кремльовському із-за заміни радіаторів запущені 06.11.2006р.;

у акті №5 від 28.10.2006р. зазначено, що у зв'язку з витоком радіаторів у кв.46 б.203 по вул.Куйбишева, кв.42, 50, 54, 58, 62, 66,38, 70 було відсутнім центральне опалення з 15.10.2006р. по 19.10.2006р. роботи з ремонту радіаторів та запуск центрального опалення виконаний 20.10.2006р. у 16год.00хвил.;

відповідно до акту №6 від 01.11.2006р. запуск опалення здійснений 15.10.2006р. У зв'язку зі змінами проекту системи центрального опалення у кв.2, 3, 10 б.14 по вул.Церетелі (мале кільце, виведення опалення на лоджію, батареї залу та спальні врізані у трубопровід, що подає опалення) було утруднено «развоздушивание» системи центрального опалення. 29.10.2006р. силами ЖЕУ-3 здійснено «развоздушивание» системи центрального опалення квартир 1 під'їзду б.14 по вул.Церетелі;

за актом №7 від 20.11.2006р., за адресою пр.Трудових резервів, б.16, кв.66, немає центрального опалення по стояку приладу для сушіння рушників, у зв'язку з відсутністю арматури для його «развоздушивания», опалення у квартирі було відсутнім з моменту запуску опалення: з 15.10.2006р. по 06.11.2006р., 20.11.2006р. була нормалізована робота.

Зважаючи на наведені акти позивач вказує на те, що відповідно до п.4.2.б договору одним із зобов'язань Споживача є відшкодування матеріального збитку, який виник у результаті здійсненого Постачальником перерахунку наймачам.

Згідно п.4.2.б Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику втрати його прибутків у зв'язку з недопоставками теплової енергії та гарячої води з вини Споживача (несправність внутрішніх систем), відшкодувати матеріальну шкоду, яка виникла у результаті здійсненого Постачальником перерахунку квартиронаймачам.

Таким чином, позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з проведенням ремонтних робіт з вини відповідача Комунальне комерційне підприємство «Донецькміськтепломережа» зробило перерахунки квартиронаймачам за недопостачання теплової енергії у зв'язку з відсутністю теплопостачання та невідповідності температурного режиму, згідно актів, складених позивачем та споживачем. Загальна сума перерахунку складає 19 109,88 грн.

За таких обставин, сума заявлених позовних вимог у розмірі 19 109,88 грн., як було зазначено вище, є збитками

В силу приписів ст.22 Цивільного кодексу України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Також, ст.224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Отже, умовами за яких на боржника покладається обов'язок відшкодувати збитки є встановлення факту порушення зобов'язання та наявності його вини, і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками.

При чому, обставини щодо порушення зобов'язання боржником та наявності його вини і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками і їх розмір доводяться кредитором.

Крім того, вирішуючи даний спір, слід враховувати, що заявлені збитки є упущеною вигодою, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Господарський суд вважає доведеним, що відповідач за укладеним договором взяв на себе зобов'язання обслуговувати системи теплопостачання, яке визначено балансовою приналежністю; відповідач за укладеним договором взяв на себе зобов'язання відшкодовувати понесені позивачем матеріальні збитки, які виникли в результаті здійсненого постачальником перерахунку квартиронаймачам, які не отримали у повному обсязі теплопостачання.

Проте, наявність вини споживача у спричинені збитків позивачу, що виражене у вартості не отриманого у повному обсязі теплопостачання, їх розмір, за висновками суду, належним чином не доведено.

По-перше, як вбачається з матеріалів справи, а саме з додатку №1 до договору №5076 від 01.07.2005р., та підтверджено позивачем, будинок №3 по пр.Кремльовському не є об'єктом житлового фонду щодо якого відповідач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію внутрішніх систем опалення і гарячого водопостачання приміщень.

По-друге, факт, що збитки спричинені дією (бездіяльністю) відповідача, який порушив умови визначені змістом зобов'язання (неналежне виконання) за ст.610 Цивільного кодексу України, а саме несвоєчасне виконання робіт по внутрішній системі опалення у будинках перелічених у актах №№3, 4 від 18.10.2006р. та №2 від 20.10.2006р., що призвело до включення/подачі опалення пізніше ніж повинно було відбутись, з вини відповідача, з матеріалів справи не вбачається.

Згідно інформації ЖЕУ-4 відповідача від 15.09.2008р. квартири, мова про які йдеться у акті №5 від 28.10.2006р. приватизовані.

З актів від 28.11.2006р. (а.с.90), від 21.11.2006р. (а.с.91) та від 28.10.2006р. (а.с.92) вбачається проведення ремонтних робіт у кв.46 б.203 по вул.Куйбишева, м.Донецьк будівельною бригадою.

Відповідно довідки від 14.09.2009р. (а.с.85) квартири №2, 3, 10 будинку 14 по вул.Церетелі також приватизовані.

Дані обставини у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України не спростовані.

Приватизацією є відчуження майна, що перебуває у державній, комунальній власності на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

Відчуження майна - передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за передбаченими чинним законодавством процедурами та у спосіб.

За змістом ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Зважаючи на таке, особи, що є власниками означених приміщень внаслідок їх приватизації, є відповідальними за стан цього майна, а також внутрішніх систем цих приміщень, у тому числі і опалення.

Враховуючи дане відсутні підстави вважати здійснення ремонтних робіт або робіт з переобладнання системи опалення безпосередньо Споживачем, правонаступником якого є відповідач, наявними дії чи бездіяльність Споживача у виникненні течі радіаторів (акт №5 від 28.10.2006р.), що мало би свідчити про наявність його вини у контексті спірних відносин.

Окрім того, у акті від 14.11.2006р. (а.с.86), протоколі (а.с.87) визначено, що зміна проекту опалення здійснена у кв.3 б.14 по вул.Церетелі її мешканцями, у зв'язку з цим і було утруднено «развоздушивание» системи центрального опалення та знижена температура теплоносіїв у квартирах по стояку, а отже такий факт виключає наявність винних дій Споживача у наведених наслідках.

По-третє, також не доведено відсутність арматури для «развоздушивания» приладу для сушіння рушників з вини Споживача за договором №5076 від 01.07.2005р. Одночасно, слід зауважити про можливу імовірність наявності випадку (casus), тобто заподіяння збитків позивачу з причин, які не залежать від сторін зобов'язань, враховуючи наявність абсолютних правовідносин, тобто у відносинах реалізації власником квартири/безпосередньо квартиронаймачем права власності/ користування на належне йому майно або таке, що знаходиться у його користуванні. Наявність випадку (casus), в свою чергу виключає наявність вини (culpa).

За загальним правилом господарського законодавства, кожен діє на власний ризик відносно, зокрема, свого майна, що закріплено в ст. ст. 42, 44 Господарського кодексу України.

По-четверте, також, у супереч приписів вищенаведених норм матеріального права та приписів ст.4-2, 4-3, 32-38 Господарського процесуального кодексу України, не було надано обґрунтування (у тому числі документальне) розрахунків розміру заявлених до стягнення збитків і належним чином не визначено порядок їх розрахунку, на підставі чого прийнято за основу цифри, приведені у представленому суду розрахунку та яким чином вони сформовані.

При цьому, слід врахувати і те, що неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною, має визначатися з урахуванням ст.142 Господарського кодексу України та інших норм матеріального права, які регулюють питання прибутку суб'єкта господарювання.

По-п'яте, в кожному акті є підпис представника Споживача, однак його неможна вважати погодженням із необхідністю проведення перерахунку за спірними актами за відсутність теплопостачання за рахунок Споживача, оскільки, виходячи зі змісту цих документів підпис міститься не під цим застереженням, він лише засвідчує момент включення/подання опалення та обставини, що мали місце до цього моменту. При цьому, не можна вважати таке і визнанням вини у їх настанні, з огляду на те, що у цих актах мова про це (винні дії Споживача) не йде, є лише констатація, у тому числі і Споживачем, наявності відповідних обставин, однак не відображено та не вбачається погодження ним наявності власної вини у відображених в актах наслідках.

По-шосте, підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 15.06.2009р. відповідачем та скріплення його печаткою, як обумовлення визнання факту завдання спірної суми збитків судом до уваги не приймається, за тих обставин, що він не може бути прийнятий в якості доказу завдання збитків та їх розміру за фактичними взаємовідносинами, оскільки цей документ не є первинним, не може свідчити про здійснення сторонами господарської операції, оскільки їх складання безпосередньо не призводить до змін у майновому статусі сторін. Акт звірки розрахунків не містить істотних умов, які б дозволили визначити розмір, зміст та природу прав і обов'язків сторін, підписання акту не впливає на майновий стан сторін, не призводить до змін в суті операції, ніяких прав та обов'язків у сторін в наслідок звіряння розрахунків між ними не виникає, тобто функція актів звірки розрахунків носить суто інформаційний характер, при цьому не доводить порушення зобов'язання та наявності його вини, і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, а також не підтверджує дійсний розмір збитків.

Звірка взаємних розрахунків між контрагентами полягає в звірянні даних обома сторонами щодо обраного об'єкта звірки (надходження/здійснення оплат тощо).

Тобто, підписавши акти звірки сторони, у спірному випадку, лише зафіксували нарахування позивачем суми до сплати відповідачем та нездійснення останнього. Проте такий акт звірки не є тим документом, що свідчить про фактичну (реальну) наявність чи відсутність зобов'язань (заборгованості) між сторонами і може бути розглянутий та прийнятий судом як доказ лише у сукупності з первинними документами.

За викладених обставин, суд вважає, що надані позивачем і зібрані у справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо визначення особи, винної за завдання збитків, ні протиправної поведінки відповідача, ані правомірністю визначення їх розміру, а тому заявлені у справи збитки не можна визнати законними й обґрунтованими, з огляду на що, вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 46-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м.Донецьк, до Комунального підприємства «Керуюча компанія Куйбишевського району міста Донецька», м.Донецьк, про стягнення суми у розмірі 19 109,88 грн., відмовити.

2. В судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст рішення підписано 19.11.2012р.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Мальцев М.Ю

Суддя Уханьова О.О.