Постанова № 27693976, 16.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2012 року № 2а-13843/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром Агро»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної

податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0000792260 від 28.09.2012 в частині

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром Агро», звернувся до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0000792260 від 28 вересня 2012 року в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 521 350,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині суми 2 521 350,00 грн.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем продано корпоративні права з порушенням вимог законодавства, що в свою чергу призвело до заниження суми валових доходів.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укерзернопром Агро»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт від 19.09.2012 року № 708/22-6/35016999 (надалі -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.55, пп. 14.1.81, 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- IV (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 3 195 650,00 грн. за ІІ квартал 2012 р.

На підставі висновків Акту перевірки, Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 р. №0000792260, у зв'язку з чим Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 3 195 650 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що протоколом загальних зборів №1 від 04.04.2008 р. було прийнято рішення про заснування ТОВ «Укрзернопром-Іванків». Учасниками новоствореної юридичної особи виступили: ТОВ «Укерзернопром Агро»частка у розмірі 3 960 000, 00 грн., що складає 99 відсотків розміру статутного капіталу (фонду) товариства та ТОВ «Мезон Плюс»частка у розмірі 40 000,00 грн., що складає 1 відсоток розміру статутного капіталу (фонду) товариства.

Крім того, Позивач зазначає, що в зв'язку з тим, що ТОВ «Укрзернопром-Іванків»показало від'ємні фінансові результати, Позивачем було прийнято рішення про продаж своєї частки.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укерзернопром Агро», в особі генерального директора Ходька А.Ю. (Продавець), та Компанією RN Group Limited (Покупець), створена за законодавством Британських Вірджинських островів в особі директора Насірова Романа, що діє на підставі Статуту, 05.06.2012 р. було укладено Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укерзернопром-Іванків»в розмірі 99% (надалі по тексту Договір від 05.06.2012 р.).

У відповідності до п. 1.1 Договору від 05.06.2012 року, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати Покупцеві у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити частку в статутному капіталі ТОВ «Укерзернопром-Іванків», що складає 99 % (дев'яносто дев'ять відсотків) статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 3 960 000,00 грн., далі за текстом -Частка в статутному капіталі.

Згідно з п.3.1 та п. 3.2 вищезазначеного Договору, Покупець купує Частку в статутному капіталі в розмірі 99 % за 180 000,00 доларів США. Сума вказана в п. 3.1, сплачується Покупцеві в доларах США на банківський рахунок продавця вказаний в Договорі протягом 3 (трьох) календарних днів з дати підписання Договору.

У відповідності до ст. 147 Цивільного кодексу України та ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" регламентовано порядок переходу частки (її частини) учасника товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи. Виходячи з цих норм, частка в статутному капіталі товариства є предметом відчуження (продажу, дарування та т.і.). Цивільний кодекс України та Закон України "Про господарські товариства" не містять вимог щодо необхідності обов'язкового нотаріального посвідчення такого договору. Проте, ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" встановлює необхідність подання реєстратору для державної реєстрації змін установчих документів, пов'язаних зі зміною складу учасників юридичної особи нотаріально посвідченого документу про передання права учасника іншій особі. Саме таким документом і є договір відчуження частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нотаріусу необхідно перевірити належність відчужуваного майна продавцеві. Цей факт можна встановити за: а) свідоцтвом, виданим товариством після внесення вкладу у відповідності до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства". Таке свідоцтво видається у довільній формі, в ньому зазначається ідентифікуючі дані учасника (прізвище, ім'я, по батькові (назва юридичної особи учасника), ідентифікаційний номер (ідентифікаційний код) тощо), інформація про розмір частки, її грошова вартість, тощо. Підписується свідоцтво головою виконавчого органу та бухгалтером (за наявності); б) витягом з Єдиного державного реєстру, що видається згідно із ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Оскільки інші учасники товариства мають право на переважне придбання частки, що продається (ч. 2 ст. 147 Цивільного кодексу України), нотаріусу необхідно впевнитися, що інші учасники належним чином повідомлені про продаж та не виявили бажання придбати цю частку на умовах, на яких вона продається.

Дане правило діє лише у разі продажу такого майна сторонній особі, що не є учасником товариства. На підтвердження такого повідомлення подаються заяви інших учасників, про відмову від права переважної купівлі частки за аналогією з продажем частки у нерухомому майні (п. 54 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

В матеріалах справи міститься Протокол загальних зборів засновників ТОВ «Укрзернопром Агро»№37 від 03.04.2012 р., з якого вбачається, що на посаду Директора ТОВ «Укрзернопром Агро»було призначено Ходька Андрія Юрійовича.

Як свідчать матеріали справи, Договір від 05.06.2012 р. укладений в особі директора ТОВ «Укерзернопром Агро»та не засвідчений нотаріально.

В матеріалах справи відсутні докази того, що саме ТОВ «Укрзернопром Агро», являлося власником частки в розмірі 99 % статутного капіталу ТОВ «Укрзернопром-Іванків»та уповноважувало директора (ТОВ «Укрзернопром Агро») на продаж даної частки статутного капіталу за ціною 180 000,00 доларів США.

У відповідності до пп. 14.1.36 Податкового Кодексу України (надалі по тексту ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.55 ПК України, дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митним органам.

Відповідно до пп. 14.1.81 ПК України, інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на: а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу; б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку; в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що умови договору протирічать умовам ведення господарської діяльності, що в свою чергу призвело до заниження валових доходів на загальну суму 3 960 000,00 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже податкове повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук