Постанова № 27693962, 14.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2012 року 14:15 № 2а-7433/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблова Є.В., Амельохіна В.В., при секретарі судового засіданні Паньків В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції

і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

Державного підприємства "Зовнішньоторговельна фірма "Таско-експо"

до Державної фінансової інспекції України

про визнання протиправними та скасування окремих положень вимоги

за участю представників сторін:

від позивача: Федоренко Д.В.

від відповідача: Кикоть О.Г.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.11.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України (правонаступник Державна фінансова інспекція України) про визнання протиправним та скасування в частині зобов'язання сплати пені в сумі 1 164 133,53 грн. та визнання пені збитками, що нанесені державі, пункт 3 Вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України №08-14/997 від 10.05.2011 про усунення виявлених в результаті ревізії порушень.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що в діях Позивача відсутні порушення Законодавства, а висновки, які відображені в Акті перевірки, не відповідають обставинам справи та чинному законодавству, а отже лист-вимога Головного контрольно-ревізійного управління України №08-14/997 від 10.05.2011 є неправомірною.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність посилань, викладених у акті перевірки та вимог, висунутих до позивача. Заперечення відповідача співпадають з викладеним у акті перевірки.

В судовому засіданні представники Відповідача проти позову заперечують, та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Головним Контрольно-ревізійним управлінням України у період з 11.01.2011 року по 28.03.2011 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Зовнішньоторговельна фірма "Таско-експо", за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року.

За результатом перевірки було складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Зовнішньоторговельна фірма "Таско-експо" за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року від 04.04.2011 року №08-22/11 (на далі по тексту Акт перевірки).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем було подано заперечення до Ату перевірки.

На підставі Акту перевірки складено Лист-вимогу від 10.05.2011 року №08-14/997, яка містила вимогу про вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме: порушення розділу 5 договору від 19.11.2009 № 270/4/195-093Р та ст. 629 Цивільного кодексу України Підприємством станом на 25.03.2011 року не перераховано до Державного бюджету України кошти від реалізації майна Збройних Сил України в сумі 7392,3 тис. грн., як це передбачає п. 50 ст. 2 та п. 9 ст. 6 Закону "Про державний бюджет України на 2010 рік", та що у відповідності до п.2 ст. 22 Цивільного кодексу України є збитками нанесеними державі на вказану суму, у зв'язку з чим: перерахувати на реєстраційний рахунок № 311 131 13700001 Міністерства оборони України у Державному казначействі України кошти за майно Збройних Сил України згідно договору від 19.11.2009 № 270/4/195-093Р на загальну суму 7392,3 тис гривень; порушення договорів комісії, укладених Підприємством з Державним департаментом надлишкового майна та земель Міністерства оборони України, за несвоєчасне перерахування коштів за реалізоване військове майно Підприємство не нараховувало та не спланувало до Державного бюджету України пеню за договором комісії від 25.12.2009 № 270/4/249-09 ВР на суму 183,5 тис грн., за договором комісії від 16.12.2009 № 270/4/233-093Р на суму 620,4 тис. грн., за договором комісії від 19.11.2009 № 270/4/195-093Р на суму 1357,8 тис грн., що спричинило ненадходження 2161,7 тис. грн. до Міністерства оборони України та відповідно Державного бюджету України, що у відповідності до ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України є збитками нанесеними державі на вказану суму, у зв'язку з чим: перерахувати на реєстраційний рахунок № 311 131 13700001 Міністерства оборони України у Державному казначействі України пеню за несвоєчасне перерахування коштів за майно Збройних Сил України на загальну суму 2161,7 тис. гривень.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, Окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту -Закон № 2939-XII) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Приписи статті 2 Закону № 2939-XII визначають, що одним із видів державного фінансового контролю є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 550 від 20 квітня 2006 року, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 7 статті 10 вказаного Закону, надано право Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідальними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що під час перевірки було виявлено порушення вимог законодавства при укладанні та виконанні вимог Договору комісії від 19.11.2009 р. №270/4/195-09ЗР від 16.12.2009 №270/4/233-09ЗР, від 25.12.2009 №270/4/249-09ВР, укладеними між Державним департаментом надлишкового майна та ДП «ТАСКО-експорт»передбачено, що кошти від реалізації майна Збройних сил України, що надійшли на рахунок ДП "ТАСКО-експорт" перераховуються на рахунки Державного казначейства, зазначені у договорах, в термін, що не перевищує 5 банківських днів з дати підписання актів приймання передачі покупцем.

В матеріалах справи міститься Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 р. по справі №51/254 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт»ДП «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт» про стягнення 7 563 339,00 грн. основного боргу, 728 349,00 грн. пені, 922 727,00 грн. інфляційних, 296 524,00 грн. 3% річних.

Господарським судом встановлено, що 19 листопада 2009 року між Міністерством оборони України та Дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт»державне підприємство «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт укладено договір комісії про відчуження та реалізацію військового майна на зовнішньому ринку № 270/4/195-09ЗР.

Відповідно до п. 1.1 договору комісії позивач доручив відповідачу, а останній взяв на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому договору, та виконати від свого імені, в інтересах позивача контракт з покупцем-нерезидентом (далі -покупець), на експортну поставку на умовах DAF кордон України відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс»у редакції 2000 р., виробів (далі -спецвиробів) згідно зі специфікацією спецвиробів, які передаються позивачем відповідачу для реалізації. При цьому, реалізація спецвиробів проводиться серед покупців, які згідно з національним законодавством країни реєстрації можуть набувати права власності на спецвироби, що відповідно до законодавства вилучені чи обмежені в цивільному обороті.

Номенклатура (найменування), кількість, категорії спецвиробів та залишкова вартість одиниці спецвиробів, а також місце зберігання спецвиробів, що передаються за договором комісії погоджені сторонами у додатку № 1 до договору комісії, а саме: 122 мм реактивний снаряд інд. М-21ОФ (ІІ кат., 1976-1978 років виготовлення) у кількості 17 025 шт., залишкова вартість одиниці зазначеного спецвиробу -798,77 грн.; 122 мм реактивний снаряд інд. М-21ОФ (ІІ кат., 1979 року виготовлення) у кількості 12 975 шт., залишкова вартість одиниці зазначеного спецвиробу -931,90 грн. Місце зберігання спецвиробів -Військова частина А 1479 (м. Ічня, Чернігівської області).

В ході розгляду спору судом встановлено, що в межах дії контракту № 01-04/31/-3-34/07 від 18.06.2009 р., Дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт»ДП «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт» передано Компанії AY INDUSTRY.j.-s.Co.» зазначені спецвироби за актами приймання-передачі: від 28.12.2009 р. у кількості 2 216 шт., від 05.01.2010 р. -4 432 шт., від 02.02.2010 р. -4 709 шт., від 09.02.2010 р. -5 540 шт.

З банківської довідки на рахунок Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт»ДП «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт»по контракту № 01-04/31/-3-34/07 від 18.06.2009 р. отримано 27.05.2009 р. - 850 000 дол. США, 21.01.2010 р. -273 238,80 дол. США, 21.01.2010 р. -791 112,00 дол. США, 19.02.2010 р. -100 000,00 дол. США, 08.04.2010 р. -100 000,00 дол. США, 21.08.2010 р. -100 000,00 дол. США, 30.08.2010 р. -80 000,00 дол. США, 31.08.2010 р. -683,00 дол. США.

В свою чергу, відповідно до акту взаємозаліку грошових коштів від 30.07.2010 р., укладеному між Дочірнім підприємства державної компанії «Укрспецекспорт»ДП «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт»та Компанією INDUSTRY.j.-s.Co.»в рахунок погашення заборгованості за контрактом № 01-04/31/-3-34/07 від 18.06.2009 р. зараховані грошові кошти в сумі 19 855,60 дол. США, які були додатково переведені при проведенні кінцевого платежу по контракту № 01-04/2/04/47 від 23.06.2008 р.

Згідно повідомлень, які Дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт»ДП «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт»надіслав Міністерству, за реалізовані покупцю 2 216 шт. спецвиробів повинно надійти коштів в сумі 223 808,39 дол. США (лист № 01-11-04/1454 від 30.11.2009 р.), за реалізовані покупцю 6 648 шт. спецвиробів повинно надійти коштів в сумі 672 253,15 дол. США (лист № 01-11-04/1574 від 16.12.2009 р.), за реалізовані покупцю 2 770 шт. спецвиробів повинно надійти коштів в сумі 280 105,48 дол. США (лист № 01-11-04/78 від 19.01.2010 р.), за реалізовані покупцю 5 263 шт. спецвиробів повинно надійти коштів в сумі 532 200,41 дол. США (лист № 01-11-04/148 від 28.01.2010 р.).

Під час розгляду справи Господарським судом м. Києва було встановлено та не спростовано сторонами, що матеріалами справи (справ за № 51/254) підтверджується прострочення виконання Дочірнім підприємством державної компанії «Укрспецекспорт»ДП «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт»грошового зобов'язання за договором комісії № 270/4/195-09ЗР від 19.11.2009 р. в сумі 7 566 419,12 грн., тож з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 455 446,04 грн. трьох відсотків річних, розраховані прокуратурою відповідно до періодів прострочення в силу положень закону.

Постановою апеляційного господарського суду від 30.03.2012 р. по справі №51/254 залишено без змін Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2011р. по справі №51/254, яким було задоволено позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України повністю. Стягнути з Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт»державне підприємство «Зовнішньоторговельна фірма «Таско-експорт»(03022, м. Київ, вул. Трутенка, б. 2, код 22971632) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, б. 6, код 00034022) 7 576 419 (сім мільйонів п'ятсот сімдесят шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 12 коп. основного боргу, 966 519 (дев'ятсот шістдесят шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 71 коп. пені, 987 085 (дев'ятсот вісімдесят сім тисяч вісімдесят п'ять) грн. 92 коп. інфляційних, 455 446 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 04 коп. 3% річних, 25 500 (двадцять п'ять п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до п.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.19 Постанови КМУ від 28.12.2000 № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації майна Збройних сил України»кошти, отримані уповноваженими підприємствами (за винятком витрат на його реалізацію та комісійної плати, що визначаються у договорах, укладених з Міноборони), перераховуються у 5-денний термін до державного бюджету згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п.50 ст. 2 та п.9 ст. 6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік належать 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України; та джерелами формування спеціального фонду державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд приходить до висновку, що Позивачем було порушено умови договору та вимоги Постанови КМУ від 28.12.2000 № 1919 за не своєчасно перераховано до Державного бюджету кошти від реалізації майна Збройних сил України, яке до моменту реалізації було власністю держави.

Відповідач надав суду пояснення з яких вбачається, що за договором від 16.12.2009 № 270/4/233-093Р Міністерство оборони України зобов'язало Підприємство виплатити пеню в розмірі 620,4 тис. грн., що рівнозначне вимозі ГоловКРУ. Слід зазначити, що ДП "ТАСКО-експорт" 08.04.2011 року виконало зазначену претензію та перерахувало до державного бюджету кошти в сумі 620,4 тис. грн.; за договором від 25.12.2009 № 270/4/249-09ВР Міністерство оборони України зобов'язало Підприємство виплатити пеню в розмірі 183,5 тис. грн., що рівнозначне вимозі ГоловКРУ. Слід зазначити, що ДП "ТАСКО-експорт" 08.04.2011 року виконало зазначену претензію та перерахувало до державного бюджету кошти в сумі 183,5 тис. грн.

У відповідності до п. 6 ст. 7 Бюджетного кодексу України, усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Суддя Є.В. Аблов

Суддя В.В. Амельохін