Постанова № 27693830, 14.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2010 року 14:30 № 2а-11477/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у скороченому провадженні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості в розмірі 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (надалі ДПІ, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі відповідач) 600,00 грн. податкової заборгованості.

Ухвалою суду від 16 вересня 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку скороченого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була виявлена заборгованість в розмірі 600,00 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем єдиного податку.

У відповідності до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/4797 від 19 жовтня 2007 року та друга податкова вимога №2/682 від 03 квітня 2008 року.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідач відзиву в установлений судом термін на позовну заяву не надав, на адресу суду повернувся конверт з поштовою кореспонденцією з повідомленням про те, що відповідач за адресою не проживає.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 22 березня 2007 року Свідоцтво НОМЕР_2. Ідентифікаційний номер-НОМЕР_1.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платників податків форми № 4-ОПП від 23 березня 2007 року № 6410/14/29-19348, відповідач взятий на облік ДПІ 27 березня 2007 року за № 19348.

Згідно із заявою від 31 травня 2007 року з відміткою податкового органу про прийняття, ОСОБА_1 перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2007 рік.

Протягом 2007 року відповідач сплачував суми єдиного податку за ставкою 200,00 грн. на місяць не у повному розмірі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 600,00 грн., про що свідчить облікова картка платника.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ПІ "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-Ш) ДПІ сформувало на підставі облікових даних картки платника податків та направило ОСОБА_1 першу податкову вимогу № 1/4797 від 19 жовтня2007 року про стягнення боргу у сумі 200,00 грн. (станом на 19 жовтня 2007 року) та другу податкову вимогу № 2/682 від 3 квітня 2008 року про стягнення боргу у сумі 600,00 грн. (станом на 03 квітня 2008 року), які відповідачем отримані не були у зв'язку з не знаходженням його за місцем реєстрації., про що ДПІ було складено Акт №6 від 26 лютого 2008 року, та Акт №17 від 13 травня 2008 року.

Податкові вимоги в адміністративному та в судовому порядку не оскаржувалися. Разом з тим, сума боргу у розмірі 600,00 грн. відповідачем добровільно не сплачена.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-Ш податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону №2181-111 орган стягнення -державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181-111 є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Функції державних податкових інспекцій в районах у містах визначені у ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні". Так, державні податкові інспекції в районах у містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства (п. 6); подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (п. 11).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 2181-Ш підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд вважає встановленим.

Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку, несплата податку у розмірі заявленому до стягнення підтверджується даними облікової картки платника податків - відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 п.4 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (02002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 34122999700005 до УДК у Дніпровському районі м. Києва, код 26077906 у банку ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) заборгованість у розмірі 600,00 грн. (шістсот гривень 00 копійок).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.С. Винокуров