Постанова № 27693682, 22.11.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3959/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача Штангея А.М. - за довіреністю, представника відповідача Лактіонова О.М. - за посадою, представника третьої особи Сахно Ю.О. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського, третя особа - Канівське управління державної казначейської служби України Черкаської області, про стягнення заборгованості за бюджетними позичками,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, Канівська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби (далі-позивач) з урахуванням збільшених позовних вимог просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (далі-відповідач) заборгованість за бюджетними позичками в сумі 27570 грн.07 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 року №1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році»між Канівським відділенням Державного казначейства Черкаської області (далі-третя особа) та колективним сільськогосподарським підприємством ім. Петровського було укладено договір № 9 від 15.03.1999 р. та № 6 від 15.07.1998 р., відповідно до яких Канівське відділення Державного казначейства Черкаської області надає сільськогосподарському товариству фінансову допомогу в сумі 3000 грн. та 5933 грн. для централізованої закупівлі запасних частин до техніки, відповідно до Порядку «Про умови надання та повернення коштів, виділених для фінансового забезпечення техніки до проведення весняно-польових робіт в 1988 році»№10-08 від 06.03.1998 р. на умовах повернення до 01.10.1999 року. У зв'язку з несвоєчасною сплатою реструктуризованої заборгованості відповідачу була нарахована пеня.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити позов з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача позовних вимог не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, виданого Канівською райдержадміністрацією, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Петровського зареєстроване 29.05.2000 р., про що зроблено відповідний запис 01.06.2000 р. у журналі обліку реєстраційних справ за №42-3/2000, та 13.06.2000 р. взяте на облік як платник податків.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа 13.05.1993 р. і відповідно до статуту товариства, зареєстрованого 01.06.2000 р., відповідач є правонаступником прав і обов'язків колективного сільськогосподарського підприємства ім. Петровського Канівського району, Черкаської області, що також підтверджено статутом відповідача у новій редакції, затвердженим 27.11.2006 р. та зареєстрованим 27.11.2006 р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.1998 р. № 220 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1998 році»між третьою особою та КСП ім. Петровського було укладено договір №6 від 15.07.1998 р., за яким третя особа надала сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в розмірі 5933 грн. для централізованої закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1998 році, на умовах повернення до 1 жовтня 1998 року на єдиний казначейський рахунок третьої особи. Постановою Кабінету Міністрів України №1604 від 07.10.1998 р. «Про внесення змін до постанов КМУ від 26.02.1998 р. №220 та від 27.02.1998 р. №222»врегулювалися питання щодо строку повернення фінансової допомоги, наданої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 р. № 220 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1998 році»та продовжено строк повернення фінансової допомоги до 21 грудня 1998 року. Надання фінансової допомоги за даним договором проводилося платіжним дорученнями від 16 липня 1998 року, а також 27 листопада 1998 року платіжним дорученням №60 на суму 3900 грн.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 р. № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році» між третьою особою та відповідачем був укладений договір №9 від 15.03.1999 р., за яким третя особа надала сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в розмірі 3000 грн., для централізованої закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1999 році, на умовах повернення до 1 жовтня 1999 року. Часткове надання фінансової допомоги за даним договором проводилося платіжним дорученням №7 від 15.03.1999 р. на суму 2000 грн. та №57 від 05.07.1999 р. на суму 996 грн.84 коп.

Відповідно до Закону України від 18.01.2001 р №2237-ІІІ «Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу»було проведено реструктуризацію заборгованості по даних видах бюджетних позик на 8 років з виплатою щороку рівними частинами, починаючи з 1 січня 2004 року, а також затверджено графіки погашення сум заборгованості згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України №186 від 03.04.2002 року та погоджено з управлінням сільського господарства і продовольства. Руструктуризацію коштів проведено шляхом підписання протоколів урегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності та господарювання, між стороною-надавачем та стороною-отримувачем, з подальшим розробленням графіків погашення реструктуризованих сум заборгованостей.

Відповідно до розроблених графіків останній платіж по реструктуризованих бюджетних позичках відповідачем мав бути проведений у 2011 році, проте нарахувань на єдиний казначейський рахунок коштів по погашенню реструктуризованої заборгованості не надходило.

Нарахування пені за невиконання умов договорів №6 від 15.07.1998 р. у розмірі 5750 грн. та за договору №9 від 15.03.1999 р. у сумі 2296 грн.84 коп. проводилося у відповідності до формули, зазначеної у постанові Кабінету Міністрів України №174 «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості»від 02.03.2011 р та склала 27570 грн.07 коп. з урахуванням сум заборгованості за бюджетними позичками.

Відповідно до п.4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №590 від 31.07.1995 р., Державне казначейство України здійснює управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом. Пунктом 7 зазначеного Положення передбачено, що відділення Державного казначейства у районах, містах, районах містах здійснюють, зокрема виконання відповідних показників державного бюджету та проводять роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням питань з виконання державного бюджету. Таким чином, на територіальні органи Державного казначейства покладена функція контролю за сплатою боржниками до державного бюджету простроченої заборгованості за бюджетними позичками.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №174 від 2 березня 2011 року третьою особою на адресу позивача були направлені подання від 6 березня, 3 квітня, 3 травня, 1 червня та 2 липня 2012 року, для здійснення до відповідача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості по постановах Кабінету Міністрів України №220 від 26.02.1998 р. та №1953 від 10.12.1998 р.

Згідно з підпунктом 20.1.28 статті 20 розділу I Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», чинного на час виникнення правовідносин, державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також відповідно до п.11 ст.10 Закону мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача 06.04.2012 р. позивачем була направлена податкова вимога №74, з якої вбачається, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 06 квітня 2012 року становить 26669 грн.75 коп. Податкова вимога отримана відповідачем 11.05.2012 р., що вбачається з почтового повідомлення та залишилась не виконаною.

Суд зазначає, що відповідно до п.9 ст.17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. №2456-VІ - прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Петровського (19052, Черкаська область, Канівський район с. Таганча, вул. Федоренка, 100, ідентифікаційний код 03792036) на користь Державного бюджету України, через Канівську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 21367331) 27570 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 07 коп. заборгованості за бюджетними позичками.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. ст.185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко