Постанова № 27693530, 27.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8741/12

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Савченка Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумська фірма "Усе для дому" до Державної податкової інспекції у м.Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Сумська фірма "Усе для дому" (надалі по тексту –ПрАТ "Сумська фірма "Усе для дому") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012р. №0005271502/35547, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності", з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в загальному розмірі 30638,97коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що актом перевірки від 20.07.2012р. №1812/152/01555007 встановлено порушення п.п. 258.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, в результаті чого 10.08.2012р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005271502/35547, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань, у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Сумська фірма "Усе для дому" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в загальному розмірі 30638,97коп., в тому числі: за основним платежем - 20425,98грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 10212,99грн.

Спираючись на приписи ст.288 Податкового Кодексу України, вважав вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки саме даною нормою передбачено, що підставою для нарахування та сплати за земельні ділянки є договори оренди таких земельних ділянок. Вважав зроблені камеральною перевіркою висновки про збільшення грошового зобов’язання за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" за травень 2012 року на суму 30638,97коп. безпідставними, так як ні Податковим Кодексом України, не іншими нормативно-правовими актами не закріплено обов’язок орендаря автоматично перераховувати орендну плату у разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.

В письмових запереченнях, наданих суду (а.с.25-26), відповідач наголосив, що порядок оподаткування землі в Україні з 01 січня 2011 року визначається розділом XII "Плата за землю" Податкового кодексу України, питання орендної плати за землю врегульовані статтею ст.288 Податкового кодексу України, відповідно до якої мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку. Оскільки декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зобов’язання позивачем узгоджено в розмірі 1%, відповідно вважав, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням правомірно збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Сумська фірма "Усе для дому" у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представники сторін, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.22,23), в судове засідання не з’явились, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомили.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2012р. ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю за 2012р. ПрАТ "Сумська фірма "Усе для дому", за результатами якої складно акт перевірки від 20.07.2012р. №1812/152/01555007 (а.с. 7-9), яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, а саме, податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в уточнюючій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2012р. по вул.9-го Травня, 13 та вул.Харківській, 123 в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за травень 2012р. на 20425,98грн.

10.08.2012р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0005271502/35547, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ "Сумська фірма "Усе для дому" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 30638,97коп., в тому числі: за основним платежем - 20425,98грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 10212,99грн. (а.с.5).

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов’язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв’язку з волевиявленням сторін договору, а у зв’язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення–рішення від 10.08.2012р. №0005271502/35547 року ДПІ у м.Сумах прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстав для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Сумська фірма "Усе для дому" до Державної податкової інспекції у м.Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко