Постанова № 27693498, 22.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22 листопада 2012 р. справа №2-а-10568/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Салацької Я.І.,

представників

позивача - Шабовти О.В. , Лисенко М.В.,

відповідача - Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ПрАТ "Харківський жировий комбінат" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення, -

встановив:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №000352232 від 29 травня 2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень грунтується на помилкових висновках акту перевірки, оскільки платник не змінював цільового призначення отриманої від банківської установи готівки та мав всі підтверджуючі документи про використання такої готівки. Судження суб''єкта владних повноважень про вчинення платником порушення п.2.11 Положення № 637 є хибним, так як не відповідає дійсності. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за висновками акту перевірки платником було порушено вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою НБУ від 15.12.2004р. №637). Суть вчиненого платником порушення полягає у використанні отриманої від банку готівки не за цільовим призначенням та у проведенні готівкових розрахунків без подання одержувачами коштів (підзвітними особами ПРАТ «ХЖК») розрахункових (платіжних) документів у сумі 32.339,62грн. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 00333612, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів у добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому з огляду на приписи ч.1 ст.11, ч.2 ст.49, ч.1 ст.71, ч.3 ст.72, ч.2 ст.76 КАС України перелічені обставини додатково перед судом не доказуються.

Судом також встановлено, що 10.05.2012 р. Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена планова перевірка Приватного акціонерного товариства «Харківській жировий комбінат»( код ЄДРПОУ 00333612) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом від 10.05.2012 р. № 524/221/00333612 (а.с.12-100 т.1).

29.05.2012 року з посиланням на даний акт Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення №000352232 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 36.854,62 грн. (а.с.11 т.1).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті від 10.05.2012 р. № 524/221/00333612 судження суб'єкта владних повноважень про порушення Приватним акціонерним товариством «Харківській жировий комбінат»вимог п.2.10, п.2.11 постанови НБУ від 15.12.2004 р. №637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», а саме:

- проведення готівкових розрахунків без подання одержувачами (підзвітними особами ПрАТ "ХЖК") коштів розрахункового (платіжного) документа встановленої форми (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 32.339,62 грн.;

- використання готівкових коштів не за цільовим призначенням у сумі 4.515,00 грн., а саме: 06.05.2011р. підприємством в касу одержано з банку (поточного рахунку з використанням корпоративної картки) готівкові кошти у сумі - 2.970,00грн. на господарські витрати, але з них 1.515,00 грн. витрачено на благодійну допомогу, 26.04.2011 р. підприємством в касу одержано з банку (поточного рахунку) готівкові кошти у сумі - 3.000,00 грн. на господарські витрати, але витрачено кошти на зарплату за 1-у половину квітня 2011р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 10.05.2012 р. № 524/221/00333612, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Щодо епізоду проведення готівкових розрахунків без підтверджуючих платіжних документів на суму 32 339,62 грн.

Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України», для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств та організацій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України" (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637; далі за текстом - Положення №637).

Згідно з п. 2.11 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

За матеріалами справи та з пояснень представника позивача судом встановлено, що в ході проведення перевірки ПрАТ були надані підтверджуючі видатки розрахункові документи до авансових звітів, перелік яких наведено на сторінках 83-84 Акту перевірки.

Окрім того, відповідно до п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України позивач 14.05.2012р. повторно подав до відповідача завірені належним чином копії авансових звітів з відповідними до них підтверджуючими розрахунковими документами, а саме: товарних, касових чеків, прибуткових квитанцій і т.п., які було зазначено в Акті перевірки як відсутні (лист вих. № 685 від 14.05.2012р. (копія листа і розрахункових документів долучені до матеріалів справи (а.с.101-104, 132-245, т.1).

Суд, оглянувши згадані розрахункові документи, не знаходить недоліків в їх оформленні.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд дійшов висновку, що викладене в акті перевірки судження відповідача про вчинення платником податків порушення п. 2.11 Положення № 637, а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 32 339,62 грн. є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Отже, податкове повідомлення-рішення №000352232 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 32.339,62 грн. підлягає скасуванню, оскільки в ході розгляду адміністративної справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не доведено фактичної та юридичної обґрунтованості мотивів, за яких було винесено спірне рішення по даному епізоду.

Щодо епізоду використання готівкових коштів не за цільовим призначенням на суму 4.515,0 грн.

Відповідно до п.2.10 Положення №637 підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Згідно з п. 7.3 Положення №637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

З посиланням на абз.3 ч.2 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»МДПІ застосувала до позивача штрафні санкції за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Проте, суд зазначає, що встановленою перевіркою порушення вимог п. 2.10 Положення № 637, на який йде посилання в акті перевірки, регламентує лише строки зберігання готівкових коштів у касі підприємства в залежності від мети їх отримання, але ніяким чином не регламентує порядок цільового використання готівкових коштів підприємства.

Разом з тим, спірним податковим повідомленням рішенням до позивача було застосовано штрафні санкції саме за нецільове використання власних грошових коштів, отриманих в установах банку.

За матеріалами справи судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивач отримав грошові кошти з поточного банківського рахунку шляхом використання корпоративної картки (сторінка 82 Акту перевірки).

Дослідивши чеки КБ "Приватбанка" від 26.04.11р. та від 06.05.11р., згідно якими була проведена операція видача готівкових коштів на суму 3.000,00грн. та 2.970,00грн. відповідно, судом встановлено, що в зазначених розрахункових документах не вказана мета використання отриманих коштів (а.с. 24, 30, т.2).

В силу п.2.9 Положення № 637 готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають в процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Складений МДПІ акт перевірки не містить посилання на існування у спірних правовідносинах передбачених законодавцем документів, котрі б визначали цільове призначення отриманих коштів.

Виходячи з вищевикладеного, відсутні підстави для кваліфікації використаних для виплати благодійної допомоги (1.515,00 грн.) та заробітної плати (3.000,00 грн.) коштів як таких, що використані не за цільовим призначенням.

За таких підстав, суд вважає висновок відповідача про порушення ПрАТ п.2.10 Положення № 637 недоведеним, адже в ході розгляду справи МДПІ не подано належних та допустимих доказів на підтвердження юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, за яких було винесено спірне рішення по даному епізоду.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов ПрАТ "Харківський жировий комбінат" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №000352232 від 29 травня 2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерне товариство "Харківський жировий комбінат" (61019, м. Харків, проспект Ілліча, б.120, код ЄДРПОУ 00333612) витрати зі сплати судового збору у розмірі 368,55 грн. (триста шістдесят вісім гривень 55 коп.).

4.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 27.11.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.