Постанова № 27692999, 22.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8328/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Гончарової І.А.,

за участю секретаря: Рубей К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнооб'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску та перебуває на обліку в УПФУ в м.Кіровську Луганської області. Позивач зазначив, що за 2011 рік у відповідача утворилася заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 4010 грн. 30 коп. У зв'язку із несплатою заборгованості ОСОБА_1 позивачем було надіслано вимогу про сплату боргу від 05.09.2012 року № ф 359.1. Відповідач не узгодив зазначену вимогу, у встановленому законом порядку не оскаржив та заборгованість не сплатив.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнооб'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп.

Представник Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області у судове засідання не з'явився, до початку слухання справи до суду надійшло клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1. ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як вбачається зі ст.6 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Судом встановлено, що як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Кіровської міської ради, взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області 15.06.2010 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 9).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно картки особового рахунку сума нарахованого та несплаченого до УПФУ в м.Кіровську Луганської області єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік склала 4010 грн. 30 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 була направлена вимога від 05.09.2012 року №Ф 359.1 про сплату недоїмки по єдиному внеску на суму 4010 грн. 30 коп.

Доказів оскарження зазначеної вимоги відповідачем суду не надано.

Частиною 4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, а також несплату відповідачем недоїмки у сумі 4010 грн. 30 коп., суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнооб'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 93800) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровську Луганської області (юридична адреса: вул.Борисова, м.Кіровськ, Луганська область, 93800; р/р 37199076001208 УДК в м.Кіровську, МФО 804013, код 21792376) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнооб'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп. (чотири тисячі десять гривень тридцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2012 року.

СуддяІ.А. Гончарова