Постанова № 27692849, 20.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14830/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 58 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

при секретарі Аврамченко С.С.

за участю

прокурора - не з'явився,

представника позивача - Кравченка В.Г. - на підставі довіреності,

представників відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Прокурора міста Горлівки в інтересах Держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Комунального підприємства «Сонячний» про стягнення штрафу в сумі 5 100,00 грн., -

встановив:

5 листопада 2012 року Прокурор міста Горлівки, (далі - Прокурор), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах Держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні», (далі - Позивач або ДП «НЕК «Укренерго»), з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Сонячний», (далі - Відповідач або КП «Сонячний»), в якому просив суд стягнути з Відповідача штраф в сумі 5 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачем проведена перевірка дотримання КП «Сонячний» вимог законодавства України з питань електроенергетики та теплопостачання, за результатами якої 11 травня 2012 року виданий припис про усунення порушень № 02/12-04-145/14. 14 серпня 2012 року державним інспектором з енергетичного нагляду проведено перевірку виконання Відповідачем зазначеного припису, під час якої встановлений факт невиконання КП «Сонячний» 63 з 78 його пунктів, про що складений відповідний акт.

На підставі акта перевірки за невиконання вимог припису Держенергонагляду № 02/12-04-145/14 від 11 травня 2012 року, постановою № 02/12-01-160 від 20 серпня 2012 року до Відповідача застосоване стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Оскільки штраф Відповідачем сплачений не був, Прокурор просить стягнути його в судовому порядку.

В судове засідання Прокурор не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с.32).

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду не надав, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, (а.с.31), свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловив.

Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Сонячний» Горлівської міської ради, (код ЄДРПОУ 37121253), зареєстроване у якості юридичної особи, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 379116, (а.с.17).

В травні 2012 року посадовими особами Горлівського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Донецькій області Держенергонагляду у Донбаському регіоні проведене планове обстеження КП «Сонячний» з питань технічного стану та дотримання режимів споживання теплової енергії, експлуатації тепловикористовувальних установок і мереж, систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та систем збору і повернення конденсату.

За результатами перевірки на підставі акта від 11 травня 2012 року № 02/12-04-145/14 Позивачем виданий припис за № 02/12-04-145/14 про усунення виявлених порушень. Зі змісту припису вбачається, що КП «Сонячний» повинно було в строк до 13 серпня 2012 року повідомити Позивача про усунення 78 порушень. Припис отриманий 11 травня 2012 року керівником Відповідача, про що свідчить його особистий підпис, (а.с.7-9).

З заявою про подовження строку виконання припису Відповідач не звертався.

В період з 13 по 14 серпня 2012 року державним інспектором з енергетичного нагляду позапланова перевірка виконання суб'єктом господарювання - КП «Сонячний» припису щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду, а саме припису від 11 травня 2012 року № 02/12-04-145/14.

Позаплановою перевіркою встановлений факт ухилення КП «Сонячний» від виконання вимог припису, а саме з 78 заходів невиконаними залишилися 63, про що складений акт від 14 серпня 2012 року № 02/12-04-288/33, (а.с.10-12). Керівник КП «Сонячний» був ознайомлений зі змістом акта та отримав його примірник, що підтверджується підписом цієї посадовою особи.

20 серпня 2012 року на підставі акта від 14 серпня 2012 року за несвоєчасне виконання припису Держенергонагляду № 02/12-04-145/14 Позивачем винесена постанова № 02/12-02-160 про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, (а.с.13-14).

Згідно з вказаною постановою до КП «Сонячний» застосований штраф у розмірі 5 100,00 грн., який мав бути сплачений протягом 30 днів з дня прийняття постанови.

Постанова надіслана на адресу Відповідача із супровідним листом від 20 серпня 2012 року № 15-29/1849 та отриманий Відповідачем 23 серпня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, (а.с.15-16).

16 січня 2012 року державним інспектором з енергетичного нагляду на підставі ст.14 Закону України «Про теплопостачання» та Акта від 11 січня 2012 року № 02/18-06-008 відносно Державного підприємства «Красноармійськвугілля» складений Припис № 02/18-06-008, який керівник суб'єкта господарювання отримав 16 січня 2012 року (а.с.6-7).

Докази оскарження та скасування припису про усунення порушень та постанови Держенергонагляду суду не надані, рівно як і не надані докази сплати КП «Сонячний» суми штрафу.

Вирішуючи справу по суті, суд застосовує до спірних правовідносин нижченаведені правові норми.

Згідно з п.2 ч.1 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Аналогічна норма міститься в п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, є однією з форм такого представництва, що вбачається зі змісту ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з приписами ч.5 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Можливість прокурора здійснювати представництво інтересів держави в адміністративному суді вбачається зі змісту ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже у спірних правовідносинах Прокурор здійснює представництво інтересів Держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні», вбачаючи підстави для представництва в порушенні Відповідачем норм Закону України «Про теплопостачання» та в не сплаті штрафу до Державного бюджету Укрїани.

Ст.5 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) визначено, що державна політика в електроенергетиці базується на таких принципах: державне регулювання діяльності в електроенергетиці; створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики; забезпечення раціонального споживання палива і енергії; додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії; створення умов для розвитку і підвищення технічного рівня електроенергетики; підвищення екологічної безпеки об'єктів електроенергетики; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії; збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею; сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку електричної енергії; забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для електроенергетики; створення умов для перспективних наукових досліджень; забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів; сприяння розвитку вітроенергетики, як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики, шляхом оплати вітровим електростанціям всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості по розрахунках за електроенергію.

Ч.ч.1, 3 ст. 9 Закону визначено, що Державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж мають право: давати у межах своїх повноважень керівникам об'єктів електроенергетики приписи про усунення порушень нормативно-правових актів.

У ч.3 ст. 27 Закону визначено, що суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці: за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 27 Закону Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно з п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання» № 1312 від 21 липня 1999 року старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарювання штрафи: за правопорушення, передбачені в абз.2 п. 2 цього Положення, - у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за правопорушення, передбачені в абз.3 п. 2 цього Положення, - у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 10 цього ж Положення визначено, що суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання - у 15-денний строк з дня прийняття постанови (розпорядження) про його накладення.

Оскільки Відповідач допустив порушення вимог законодавства в галузі теплопостачання, постанову про застосування штрафу не оскаржив, штраф добровільно не сплатив, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з КП «Сонячний» суми штрафу є законними і обґрунтованими, отже - підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки Позивачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Прокурора міста Горлівки в інтересах Держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Комунального підприємства «Сонячний» про стягнення штрафу в сумі 5 100,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Сонячний» Горлівської міської ради (код ЄДРПОУ 37121253) на користь Державного бюджету України штраф в сумі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп. (п/р 31117106700018, УДКС у м. Горлівка ГУ ДКСУ у Донецькій області, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 834016, ЄДРПОУ 38023569, одержувач: Державний бюджет м. Горлівка).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 20 листопада 2012 року.

Постанова складена у повному обсязі і підписана 23 листопада 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.