Рішення № 27692170, 19.11.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/2112/2012

Провадження № 2/0552/1158/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2012 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Єрьоміна Д.О.

при секретарі Хроменкові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та за зустрічними позовами ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про припинення дії договору поруки, ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про встановлення факту, визнання недійсним умов кредитного договору, розірвання кредитного договору, суд -

встановив:

Позивач ПАТ «Кредитпромбанк»звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 суми по заборгованості за кредитним договором та в обґрунтуванні своїх позовних вимог вказали, що 03.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 30ДС/120/К07/2007-ИВ. Згідно умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 39.950 дол. США на купівлю нерухомого майна, з кінцевим строком погашення до 02.07.2030 року зі сплатою 12,7 % річних за користування кредитними коштами. Відповідно до умов договору заборгованість повинна сплачуватись щомісячно рівними частинами шляхом внесення готівкою чи перерахування грошових коштів. Крім того, відповідно до кредитного договору за порушення строків повернення кредиту чи сплати відсотків за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної відсоткової ставки, встановленої умовами Кредитного договору. 03.07.2007, в забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, був укладений іпотечний договір 30ДС/120/307/2007- ИВ, згідно умов якого в іпотеку було передано: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, 11.10.2010 року, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 30ДС/120/П07/2007-ИВ, як форма забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_3 за кредитним договором. Однак відповідачі не належним чином виконували умови договору, внаслідок чого станом на 10.01.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 312.106 грн. 77 коп. з яких: заборгованість по кредиту, строк якої не настав -33 185, 41 доларів США, що згідно з курсом НБУ складає -265.144,79 грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 744,05 долари США, що згідно з курсом НБУ складає 5.944,81 грн.; заборгованість по відсоткам -3.673,61 доларів США, що згідно з курсом НБУ дорівнює 29.351,41 грн.; пеня -1.447,60 грн.; штраф - 10.218,16 грн.. На підставі викладеного просили суд стягнути з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку вказану суму заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.121,06 грн.

Не погодившись з цим позовом ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Кредитпромбанк»про визнання договору поруки недійсним та в обґрунтування свого позову зазначила, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1, між нею та ПАТ «Кредитпромбанк»11.10.2010 року було укладено договір поруки №30ДС/120/П07/2007-ИВ., відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржника, що випливають з кредитного договору №30ДС/120/К07/2007-ИВ від 03.07.2007 р., в тому числі по комісії, штрафних санкціях у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором. Також вказала, що їй було надано заповнений бланк договору поруки і запропоновано його підписати в двох примірниках. Таким чином, при укладенні договору поруки їй не були роз'яснені всі умови поруки, як того вимагає чинне законодавство, в зв'язку з чим вона була позбавлена можливості детально ознайомитись з текстом договору поруки та внести до нього зміни, або виключити з тексту договору положення, які суперечать чинному законодавству та порушують її права, як споживача, чи іншим способом узгодити умови договору поруки, оскільки сутність поруки як способу забезпечення виконання зобов'язання полягає у тому, що третя особа (поручитель) зобов'язується перед кредитором іншої особи нести відповідальність у разі невиконання останньою її обов'язку перед кредитором. Поручитель не зобов'язаний виконувати обов'язок боржника за основним зобов'язанням (що іноді взагалі неможливо), його роль обмежена законодавцем обов'язком нести відповідальність за боржника. Обсяг відповідальності поручителя визначається договором. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо. При укладанні договору вона розраховувала на забезпечення поступового повернення кредиту протягом 20 років. Дострокове стягнення всієї суми кредиту суттєво збільшує розмір її відповідальності, та явно не передбачена в жодному пункті договору поруки. На підставі викладеного просила суд визнати договір поруки №30ДС/120/П07/2007-ИВ від 11.10.2010 року, укладений між ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_2 таким, що припинив дію з 24.04.2012 року.

Не погодившись із первинним позовом ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_1 також звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Кредитпромбанк»про встановлення юридичного фату, визнання недійсним умов кредитного договору та розірвання кредитного договору, в обґрунтування якого зазначив, що ПАТ «Кредитпромбанк»йому було надано споживчий кредит. Для підписання кредитного договору йому надали заповнений бланк кредитного договору і запропонували підписати два примірника цього договору. Тільки після цього він отримав один примірник кредитного договору. При цьому його попередили, що кредитний договір складений за стандартною формою і він не має права вносити ніяких змін до його тексту. Таким чином, при укладенні кредитного договору йому не були роз'яснені всі умови кредиту, як того вимагає чинне законодавство, у зв'язку з чим, він був позбавлений можливості детально ознайомитись з його текстом та внести до нього зміни, або виключити з тексту договору положення, які суперечать чинному законодавству та порушують його права, як споживача, чи іншим способом узгодити умови кредитного договору. Тільки при подальшому вивченні кредитного договору та при його виконанні він впевнився, що деякі умови кредитного договору суперечать вимогам чинного законодавства, є несправедливими та такими, що порушують його права, як споживача банківських послуг, а тому наведені умови кредитного договору повинні бути визнані недійсними. Так, п. 4.18 кредитного договору передбачено, що за ненадання Банку документів, які перелічені у пунктах 4.6, 4.11, 4.12, 4.13 кредитного договору стягнення штрафу з позичальника у розмірі 3 % від суми кредитної лінії, яка вказана у пункті 1.1 кредитного договору. При укладанні кредитного договору банком були порушені правові норми цивільного законодавства, законодавства про захист прав споживачів і Конституції України. Зокрема, він отримав від банку у якості кредиту грошові кошти у сумі 39 950.00 доларів США, що закріплено пунктом 2.1 кредитного договору та підтверджується касовим документом про видачу грошових, коштів. Таким чином, кредитний договір слід вважати укладеним саме на цю суму. У той же час пунктом 4.18 кредитного договору передбачено, що Банк може стягувати штраф від суми грошових коштів у розмірі 42 630,00 доларів США, тобто, нараховувати штраф на грошові кошти, які він по суті не отримував, та які, не можуть бути включеними до суми кредиту. До того ж, пункт 4.18 передбачає штраф не за невиконання фінансового зобов'язання, а за ненадання банку документів та за ненадання особистих відомостей про себе, що суперечить чинному законодавству. Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права змінити чи розірвати договір із споживачем на власний розсуд, самостійно визначати порядок виконання договору, якщо споживачеві таких прав не надається. Перелічені вище умови кредитного договору, які вказані в пункті 4.18, повинні бути визнані несправедливими, а це у свою чергу є підставою для визнання несправедливих умов договору недійсними. Крім того, за своєю правовою природою та змістом позов банку зводиться не до вимоги про погашення поточної заборгованості за кредитом, а до вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, що фактично означає розірвання кредитного договору та припинення правовідносин за ним. Також, він розцінює надіслану Банком вимогу про дострокове повернення кредиту як пропозицію про дострокове розірвання кредитного договору, а тому вважає, що кредитний договір слід визнати розірваним. На підставі викладеного, просив суд встановити юридичний факт того, що кредитний договір №30ДС/120/К07/2007-ИВ від 03.07.2007 року укладено на суму 39.950 дол. США, визнати недійсним п. 4.18 кредитного договору, а також розірвати кредитний договір з 24.04.2012 року.

Представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічними позовами, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності -Шаповалова О.І. в судовому засіданні доводи та обґрунтування позовної заяви ПАТ «Кредитпромбанк»підтримала в повному обсязі та просила суд солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 312 106, 77 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3121, 06 грн., а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про припинення дії поруки та ОСОБА_1 про встановлення факту, визнання недійсним умов кредитного договору, розірвання кредитного договору, заявлених до ПАТ «Кредитпромбан», просила суд відмовити в зв'язку з їх безпідставністю, оскільки, як кредитний договір, так і договір поруки, укладався в присутності сторін і не яких заперечень щодо умов кредитного договору та договору поруки до банку від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надходило, в зв'язку з чим кредитний договір і договір поруки було укладено згідно добровільного волевиявлення сторін. Крім того вказала, що дійсно предметом кредитного договору було відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії в іноземній валюті на суму 42630 доларів США, а виплачено 39 950 доларів США, тобто виплачено саме стільки, скільки потребувалось ОСОБА_1 для придбання нерухомості, і усі розрахунку банку проводились саме з суми 39 950 доларів США.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, але неодноразово надавав суду заяви, в яких просив справу розглядати в його відсутність /а.с. 85, 93/.

Представник відповідача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги -ОСОБА_4., в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»не визнав в повному обсязі і просив в їх задоволенні відмовити, а доводи та обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»за первісним позовом не визнала та просила в їх задоволенні відмовити, а доводи та обґрунтування своєї зустрічної позовної заяви підтримала в повному обсязі і просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов ПАТ «Кредитпромбанк»підлягає задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, згідно ст. 525 та ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що 03 липня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 30ДС/120/К07/2007-ИВ, і згідно з п. 1.1. договору йому була відкрита невідновлювальна кредитна мультивалютна кредитна лінія в іноземній валюті в межах загальної суми 42630 доларів США і відповідно до п. 2.1.1. кредитні кошти в розмірі 39 950 доларів США були на надані на споживчі цілі, а саме на придбання нерухомості -житлового будинку, загальною площею 86, 9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 зобов'язався щомісячно здійснювати повернення кредиту та нарахованих відсотків за використання кредиту /а.с. 13-16/.

11 жовтня 2010 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договори поруки № 30ДС/120/П07/2007-ИВ. Згідно з п. 1.1. договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалась перед банком солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 30ДС/120/К07/2007-ИВ від 03 липня 2007 року. Відповідно до п. 1.2. договору поруки - розмір основного зобов'язання 42 630 доларів США, - сума кредиту 39 950 доларів США, - залишок заборгованості станом на 11 жовтня 2010 року 34524, 70 доларів США. Відповідно до п. 1.3. договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалась солідарно відповідати перед банком за виконання зобов'язань ОСОБА_1 в тому же обсязі, на тих же умовах та в ті же строки, що і ОСОБА_1 /а.с. 11-12/.

Відповідно до довідок-розрахунків заборгованості за кредитним договором станом на 10.01.2012 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить: за тілом кредиту 281 687, 36 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту -5 944, 81 грн., заборгованість за тілом кредиту -265144, 79 грн., пеня - 379, 60 грн., штраф -10218, 16 грн.; по процентам 30419, 41 грн., яка складається з простроченої заборгованості за процентами -16418, 64 грн., заборгованості за процентами -12932, 77 грн., пеня за прострочення заборгованості 1068 грн., а всього заборгованість складає - 312 106, 77 грн. /а.с. 21-22/.

З листів повідомлень-вимог від 24.10.2011 року № 26600/58.3ДС-б.б-58 та 20.10.2011 року № 26169/58.3дс-б.б-38 надісланих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що останні були повідомлені банком про наявність заборгованості за кредитним договором, які ними були отримані, про що свідчать зворотні розписки рекомендованих листів /а.с. 4-5/.

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за кредитом, а саме 312 106, 77 грн.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином суд вважає за необхідне відмовити в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Кредитпромбанк»про припинення договору поруки, оскільки доводи ОСОБА_2, як на підставу припинення договору поруки, дострокове стягнення всієї суми кредиту, що на її думку суттєво збільшує розмір її відповідальності, суд вважає безпідставними. Крім того, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 і ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 58 ч.ч. 1, 3 ЦПК України, належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. В зв'язку з чим суд також не приймає і до уваги доводи ОСОБА_2, що їй при укладенні договору поруки не були роз'яснені всі умови поруки, як того вимагає чинне законодавство, в зв'язку з чим вона була позбавлена можливості детально ознайомитись з текстом договору поруки та внести до нього зміни, або виключити з тексту договору положення, які суперечать чинному законодавству та порушують її права, як споживача, чи іншим способом узгодити умови договору поруки, оскільки ОСОБА_2, не було надано належних доказів, в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В зв'язку з чим, суд також вважає за необхідне відмовити і у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Кредитпромбанк»про встановлення факту, визнання недійсним умов договору, розірвання кредитного договору, оскільки судом не було встановлено істотних порушень ПАТ «Кредитпромбанк»умов кредитного договору укладеного між банком з ОСОБА_1, і не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 викладені в зустрічній позовній заяві щодо розірвання договору та визнання недійсним умов договору як істотне порушення. Також, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 і ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 58 ч.ч. 1, 3 ЦПК України, належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. В зв'язку з чим суд не приймає і до уваги доводи ОСОБА_1, що йому для підписання кредитного договору надали заповнений бланк кредитного договору та при укладенні кредитного договору йому не були роз'яснені всі умови кредиту, як того вимагає чинне законодавство, у зв'язку з чим, він був позбавлений можливості детально ознайомитись з його текстом та внести до нього зміни, або виключити з тексту договору положення, які суперечать чинному законодавству та порушують його права, як споживача, чи іншим способом узгодити умови кредитного договору, оскільки ОСОБА_1, не було надано належних доказів, в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3121, 06 грн., сплачених позивачем при зверненні до суду із позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 543, 554, 559, 651 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 76, 79, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»312106, 77 грн. -суму заборгованості за кредитним договором, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3121, 06 грн., а всього 315 227 грн. (триста п'ятнадцять тисяч двісті двадцять сім гривен) 83 коп.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про встановлення факту, визнання недійсним умов кредитного договору, розірвання кредитного договору -відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про припинення дії договору поруки -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено суддею в 1-му примірнику.

Суддя: