Ухвала суду № 27692112, 19.07.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/3268/2012

Провадження № 2-а/0552/165/2012

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецов Р.О.,

при секретарі Насікайло О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Макіївки Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, інспектора ДПС взводу ДПС м. Донецьк УДАІ ГУМВС України в Донецькій області пр-ка Сушка Є.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, складеного інспектором ДПС взводу ДПС м. Донецьк УДАІ ГУМВС України в Донецькій області пр-ком Сушком Є.В.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що позивачу було пред'явлено порушення у вигляді проїзду перехрестя на сигнал світлофору, який забороняє рух. Позивач зазначив, що власноручно вказував у протоколі про адміністративне правопорушення про незгоду із правопорушенням, оскільки, по-перше, інспектор ДПС не мав можливості бачити або будь-яким чином зафіксувати порушення позивачем Правил дорожнього руху, а по-друге, у порушення КУпАП склав постанову про адміністративне правопорушення серія А01 №125154 від 09.06.2012 у день складання протоколу, не дивлячись на доводи і відмову позивача від визнання правопорушення та доводи про розгляд правопорушення компетентним органом УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. Факт здійснення порушення Правил дорожнього руху позивачем не визнається.

У судовому засіданні 19 липня 2012 року позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідачі у засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому суд звертає увагу на те, що в силу вимог ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.06.2012 о 13.05 ОСОБА_1, керуючи автомобілем », державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору, який забороняє рух, де був зупинений інспектором ДПС взводу ДПС м. Донецьк УДАІ ГУМВС України в Донецькій області пр-ком Сушком Є.В.

На підставі викладеного інспектором ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення АН1 №659695 від 09.06.2012, згідно якого було встановлено порушення ОСОБА_1 п.п. «є»п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, що є адміністративним правопорушенням за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення АО1 №125154, складеною інспектором ДПС взводу ДПС м. Донецьк УДАІ ГУМВС України в Донецькій області пр-ком Сушком Є.В. 09.06.2012, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

ОСОБА_1, не визнавши факту порушення ним Правил дорожнього руху та вважаючи неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення АО1 №125154 від 09.06.2012.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивного дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП визнається, зокрема, проїзд на заборонний сигнал світлофора, яке тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пп. «е»п 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N1306, встановлено, що сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Як встановлено протоколом про адміністративне правопорушення АН1 №659695 від 09.06.2012, складеним відповідачем, ОСОБА_1, проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору, який забороняє рух.

При цьому під час складання вказаного протоколу позивачем були надані пояснення, за якими позивач рухаючись у лівому рядку (чотири рядка руху) в колонні не мав можливості побачити сигнал світлофору, розташованого у крайньому правому рядку. Зазначені пояснення були надані позивачем власноручно та спростовують доводи позивача, викладені ним у позові, щодо відсутності з його боку порушення Правил дорожнього руху.

При цьому у порушення вимог ст. 69-71 КАС України позивачем не було надано достатніх та достовірних доказів відсутності факту правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За приписами ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що порушення з боку ОСОБА_1 пп. «е»п. 8.7.3 Правил дорожнього руху мало місце, а його суперечливі пояснення, наведені в позові є хибними та розцінюються судом як спроба уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, з огляду на що суд визнає правомірним притягнення останнього до адміністративної відповідальності на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення АО1 №125154, складеної інспектором ДПС взводу ДПС м. Донецьк УДАІ ГУМВС України в Донецькій області пр-ком Сушком Є.В. 09.06.2012.

Стосовно доводів позивача про те, що оскаржувану постанову було прийнято некомпетентною особою, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України (ст. 217 КУпАП).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП визначено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев'ятою і десятою статті 1331 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Отже, враховуючи викладені вимоги законодавства, у суду немає правових підстав вважати, що інспектор ДПС взводу ДПС м. Донецьк УДАІ ГУМВС України в Донецькій області пр-к Сушко Є.В. позбавлений повноважень притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З огляду на все вищевикладене судом не вбачається підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Постанову суду складено в повному обсязі 23.07.2012.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 8-12, 15, 17-19, 71, 94, 98, 99, 158-164, 171-2, 186, 254 КАС України, ст. ст. 19, Конституції України, ст. ст. 9, 122, 213, 217, 222, 288 КУпАП, пп. «е»п 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N1306, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: Р.О. Кузнецов