Ухвала суду № 27689898, 17.10.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/5719/2012

Номер провадження 2/2025/1527/2012

УХВАЛА

про відкриття провадження

17.10.2012 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Горчакова О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду 09 жовтня 2012 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на час навчання, посилаючись на те, що 21.09.1994 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 (далі -Позивач) та ОСОБА_2 (далі -Відповідач). Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1, народився син -ОСОБА_3, про що 27 жовтня 1994 року в Книзі реєстрації актів про народження Панютинської селищної Ради Лозівського району Харківської області було зроблено запис № 54. 09 вересня 2003 року шлюб між Позивачем та Відповідачем був розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів громадського стану Лозівського міського управління юстиції Харківської області було зроблено запис № 296. З 1 вересня син навчається на другому курсі Харківського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги на відшкодування витрат на проживання у гуртожитку коледжу та окрім того на харчування, у розмірі біля 1000 гривен щомісяця. Крім того, на утриманні Позивача знаходиться неповнолітня донька -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В даний час Позивач працює в Панютинському психоневрологічному диспансері, на посаді працівника з благоустрою, та отримує заробітну плату у розмірі 1200 гривен. Матеріальну допомогу синові Позивач надає сам, при цьому за умови сплати за гуртожиток та надання коштів для харчування, придбання підручників, щомісяця витрачає на сина в середньому 1000 гривен та на проживання доньки ще біля 600 гривен, тобто для власного проживання не залишається коштів. Ця обставина унеможливлює нормальне життя Позивача, порушує визначене ст. 48 Конституції України право на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг та житло. Тобто за відсутності матеріальної допомоги з боку Відповідача -батька дитини, Позивачу дуже важко забезпечувати його навчання та проживання.

Своїми діями Відповідач порушує свої зобов'язання, передбачені Положеннями Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дітей»від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року № 789-ХІІ), якими передбачено, що діти, враховуючи їх фізичну і розумову відсталість, вимагають спеціальної опіки і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження, а обов'язки утримання дітей до повноліття, закріплені ч. 2 ст. 51 Конституції України від 28 червня 1996 року і покладаються на батьків.

В частині 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року зазначено: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст. 8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року № 2402: «… На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх змінюють, мають право і зобов'язання виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створюючи належні умови для розвитку її природних здібностей, поважна гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

У відповідності з ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

За даними Позивача, Відповідач має стабільний доход, працює в ДП «Укрспецвагон»на посаді газорізальника, та у середньому отримує (вже без урахувань на заробітну плату) 3696 грн. 50 коп. на місяць. Має задовільний стан здоров'я, а також інше аліментне зобов'язання на користь неповнолітньої доньки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 16,5 % від всіх видів заробітку (доходу).

У відповідності до положення ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», від 21 квітня 1999 року, № 606-ХІV, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Тобто з урахуванням іншого виконавчого провадження -аліментного зобов'язання на користь неповнолітньої доньки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 16,5 % від всіх видів заробітку (доходу), син Позивачки -ОСОБА_2 може отримувати аліменти на навчання, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) Відповідача.

У зв'язку з викладеним Позивач звернувся до суду і просить стягнути аліменти на час навчання з ОСОБА_2.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 119-120 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 122 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання.

Призначити попереднє судове засідання на 22 жовтня 2012 року на 12 годин 30 хвилин в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати у строк до 22 жовтня 2012 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І.Горчакова