Рішення № 27688589, 28.11.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4498 Головуючий у 1 інстанції: Ушатий І.Г.

2012 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„19" листопада 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні з виплатою грошової компенсації вартості частки та визнання права власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: КП БТІ «Абрис», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, третя особа: КП БТІ «Абрис», про припинення права власності на частку в спільному майні з виплатою грошової компенсації вартості частки та визнання права власності.

У позові зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01.09.2011 року між ним та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, він придбав у власність 625/1000 часток вбудованого в 5-типоверховий будинок нежитлового приміщення, загальною площею 230,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Даний об'єкт нерухомості попередніми власниками використовувався для розміщення крамниці продовольчих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до технічного паспорту, нежитлова будівля крамниці складається з приміщень: торговий зал площею 166,5 кв.м., коридори площею 20,0 кв.м. та 1,7 кв.м., які є сполученням між кабінетом №6 площею 6,7 кв.м., туалетом -1,8 кв.м., та підсобними приміщеннями №6 площею 12,9 кв.м., №7 -10,7 кв.м., №8 -6,7 кв.м., №9 -3,6 кв.м., які складають цілісний майновий комплекс крамниці.

З 2008 року іншими співвласниками нежитлове приміщення за цільовим призначенням не використовується.

Після придбання своєї частки він мав намір використовувати дане приміщення за його функціональним призначення, розмістить в ньому крамницю для продажу продовольчих товарів.

Відповідач має 102/1000 часток вищезазначеного нежитлового приміщення крамниці, проте свою частку не використовує, не приймає участі в утриманні належного їй на праві власності майна.

З урахуванням неможливості виділу її частки в натурі без порушення цілісності та призначення об'єкту , він запропонував відповідачу продати йому належну їй частку у спільному майна по ринковій ціні, яка була визначена незалежною оцінкою від 15.08.2011 року експертом-оцінювачем ПП ОСОБА_23 в сумі 652,21 гр. за 1 кв.м, отже за ціною 15338 гр., однак ОСОБА_2 відмовилась.

Внаслідок відмови відповідача від продажу своєї частки та через неподільність спільного майна він, як власник 62,5% об'єкта нерухомості( або 144,13 кв.м), позбавлений можливості використовувати належні йому частки для здійснення господарської діяльності.

Посилаючись на те, що частка відповідача в об"єкті нерухомості у розмірі 102/1000, що складає 10,2% або 23,52 кв.м, є незначною порівняно з його часткою, домовленості про порядок спільного володіння та користування майном з ОСОБА_2 не досягнуто, участі в утриманні нежитлового приміщення остання не приймає і припинення її права власності на частку у спільному майні не завдасть шкоди її інтересам, оскільки дозвільної документації та матеріально-технічної бази для здійснення тогової діяльності вона не має, остаточно вточнивши позовні вимоги, просив суд припинити право власності ОСОБА_2 на 102/1000 часток в спільному майні - вбудованому нежитловому приміщення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташовано на першому поверсі 5-типоверхового будинку за адресою: АДРЕСА_1, виплатити відповідачу визначену висновком експертизи грошову компенсацію вартості 102/1000 часток вбудованого нежитлового приміщення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1»в сумі 78368 грн. коп., яка внесена позивачем на депозитний рахунок ТУ ДСА в Запорізькій області, зобов'язати КП БТІ «Абрис»скасувати запис в державному реєстрі прав на нерухоме майно про право власності відповідача на 102/1000 часток вбудованого нежитлового приміщення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», визнати за ним право власності на 102/1000 часток цього приміщення.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 07 березня 2012 року до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено решту співвласників нежитлового приміщення: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 20 березня 2012 року по справі призначена судову будівельно-технічну експертизу.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2012 року позов задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_2 на 102/1000 часток в спільному майні -вбудованому нежитловому приміщенні крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_3 виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 102/1000 часток вбудованого нежитлового приміщення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 78 368 грн.

Зобов'язано Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації «Абрис»скасувати запис в державному реєстрі права на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на 102/1000 часток вбудованого нежитлового приміщення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 прав власності на 102/1000 часток вбудованого нежитлового приміщення крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташоване на першому поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 783 грн. 68 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб"єкти права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

За загальним правилом, визначеним ст. 357 ЦК України, частки у спільній частковій власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Частка одного із співвласників у праві спільної часткової власності відповідно збільшується, якщо цей співвласник за згодою інших співвласників зробив поліпшення спільного майна, які не можна відокремити від майна, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Згідно ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, отже межею реалізації повноважень власника у спільному майні є воля інших співвласників.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, співвласниками вбудованого в 5-типоверховий будинок нежитлового приміщення, загальною площею 230,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, являлися не тільки позивач ОСОБА_3, якому належить 625/1000 часток, та відповідач ОСОБА_2, якій належить 102/1000 часток у спільній власності, але й залучені у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_4, якій належить 76/1000 часток, ОСОБА_5, якій належить 35/1000 часток, ОСОБА_6, якій належить 48/1000 часток, , ОСОБА_7, якій належить 48/1000 часток, ОСОБА_8, якій належить 44/1000 часток, ОСОБА_9, якій належить 22/1000 часток(а.с.8).

За висновком будівельно- технічної експертизи від 29.05.2012 року ринкова вартість вбудованого нежитлового приміщення крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована на першому поверсі п"ятиповерхового будинку, загальною площею 230,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, на момент дослідження могла складати 768318 гр. або 96160 доларів США(а.с.82-106).

На 102/1000 часток зазначеного нежитлового приміщення крамниці „ІНФОРМАЦІЯ_1" приходиться 23,52 кв.м загальної площі і виділити їх в натурі без втрати цільового призначення нежитлового приміщення не є можливим.

Задовольняючи заявлений ОСОБА_3 позов до ОСОБА_2, яка є одним із, а не єдиним співвласником нежитлового приміщення магазину, про припинення її права на частку у спільному майні, суд , пославшись на положення ч.1 ст. 365 ЦК України, виходив з того, що належна ОСОБА_2 частка є незначною порівняно із часткою, що належить позивачу, не може бути виділена в натурі згідно висновку експертизи, не порушує права відповідачки, зважаючи, що остання є непрацездатною особою, пенсіонером і для участі у здійсненні торгової діяльності не має відповідної дозвільної документації та матеріально-технічної бази і лише шляхом припинення права власності ОСОБА_2 на її частку у спільному майні може бути збережено його цільове призначення, як цілосного майнового комплексу крамниці.

З вказаним висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права, не прийнявши до уваги, що правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

В ч.1 ст. 365 ЦК України встановлюються умови, за наявності яких можливе припинення права на частку у спільному майні.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім"ї.

Неможливість спільного володіння та користування слід розуміти не тільки як об"єктивну, а і як обумовлену стосунками між співвласниками, що фактично склалися. При цьому порядок несення витрат, пов"язаних з утриманням та збереженням майна, а також відповідальність співвласників перед третіми особами за зобов"язаннями, пов"язаними із спільним майном, регулюється ст. 360 ЦК України і не виключає можливості вимагати від співвласника відшкодування у судовому порядку понесених іншим співвласником витрат на утримання майна або стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

З метою припинення частки у спільному майні одного або декількох учасників інші співвласники мають вчинити позов до суду.

Між тим, розглядаючи справу за позовом ОСОБА_3, який є одним із співвласників нежитлового приміщення, частка якого складає 625/1000, та застосувавши до спірних відносин ст. 365 ЦК України, суд не врахував, що положення вказаної статті передбачають можливість припипити право особи на частку у спільному майні за позовом інших співвласників або ж за позовом одного із співвласників до інших про припинення їх часток у спільній власності, а не за позовом одного із учасників до іншого без згоди решти співвласників.

З матеріалів справи вбачається, що позов до ОСОБА_2 був пред"явлений не всіма співвласниками спірного приміщення, а лише ОСОБА_3

Інші співвласники за клопотанням відповідача були залучені до участі у справі в якості третіх осіб і проти позову заперечували, посилаючись при цьому на порушення саме позивачем їх прав на вільне користування належною їм власністю для здійснення торгової діяльності.

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи та склад учасників спільної часткової власності, при вирішенні справи за позовом ОСОБА_3, що був пред"явлений не до всіх співвласників, а лише до ОСОБА_2, суд невірно застосував до даних правовідносин ст. 365 ЦК України та порушив визначений нормами закону принцип захисту прав співвласників, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначені порушення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 слід відмовити за відсутністю правових підстав для його задоволення.

У зв"язку з цим кошти у сумі 78368 гр., внесені ОСОБА_3 в порядку вимог ч.2 ст. 365 ЦК України в якості вартості частки, про припинення права на яку ним заявлявся позов, за квітанцією № П541/898709/1 від 20.06.2012 року(а.с.136) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області № 37311050000607, відкритий в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, отримувач платежу -ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 червня 2012 року по даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні з виплатою грошової компенсації вартості частки та визнання права власності, - відмовити.

Кошти у сумі 78368 гр., внесені ОСОБА_3 в порядку вимог ч.2 ст. 365 ЦК України в якості вартості частки, про припинення права на яку ним заявлявся позов, за квітанцією № П541/898709/1 від 20.06.2012 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області № 37311050000607, відкритий в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, отримувач платежу -ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, повернути позивачу ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: