Рішення № 27683783, 25.09.2012, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

25.09.2012 Суддя: Грицаюк Н. М.

Справа № 0551/3013/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2012 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді -Грицаюк Н. М.

при секретарі - Кобець О. П.,

за участю прокурора Долговой К.В., Носовой Т.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці Донецької області цивільну справу за позовом прокурора Центрально - Міського району міста Горлівки Донецької області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_4, ОСОБА_5 , третьої особи ОСОБА_6 про усунення порушень права власності шляхом вселення,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Центрально - Міського району міста Горівки , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій вказав, що за зверненням пенсіонерки ОСОБА_1 прокуратурою району була проведена перевірка та виявлені порушення її права користування , розпорядження та володіння майном з боку відповідачів. В позові зазначено , що на підставі свідоцтва про право власності , виданого на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»ОСОБА_1 та її онукові ОСОБА_6 належить на праві приватної власності трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Дане свідоцтво зареєстроване КП «Горлівське БТІ».

В даній квартирі постійно мешкали і її донька ОСОБА_2 з чоловіком та повнолітньою донькою. Між ними на побутовому рівні склались неприязні відносини, після чого 26.07.2011 року вона не змогла увійти до своєї квартири, оскільки родина її доньки чинить їй в цьому перешкоди , змінивши замки , тому літня людина наразі змушена поневірятись по знайомих та проживати в малопридатних для проживання умовах. тому просить суд вселити ОСОБА_1 в спірну квартиру.

Позивачка та прокурор в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, підтвердивши обставини зазначені в позові.

За клопотанням прокурора до участі у справі в якості співвідповідача залучена ОСОБА_5 -донька відповідачів, яка проживає в даній квартирі.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про час та місце слухання справи повідомлені належним чином , в судове засідання не з*явились, жодних заперечень проти позову не надали.

Представник відповідачки ОСОБА_2 вважає позов безпідставним та таким , що не може бути задоволений, оскільки її мати не є власницею спірної квартири , вона сама спакувала свої речі та добровільно виїхала з квартири, а після цього стала писати у різні інстанції скарги на те, що їй чинять перешкоди у проживанні в квартирі, ключі від квартири позивачка має, тому спору між позивачкою та членами родини з приводу її проживання в спірній квартирі не існує.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з*явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача ,представника відповідача -ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_9, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22.04.1993 року , виданого відділом приватизації державного житлового фонду виконкому Горлівської міської ради народних депутатів квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачці та третій особі ОСОБА_6

Як пояснила в судовому засіданні позивачка ОСОБА_6- це її рідний онук - син старшої доньки, яка вже померла. Він є також співвласником спірної квартири. Влітку 2011 року до онука на роботу з*явились сторонні чоловіки, представились працівниками Горлівського СБУ та примусили їхати з ними , доставивши ОСОБА_6 до нотаріуса примусили підписати документи -довіреність на право відчуження його частки квартири. Коли їй, позивачки, про це стало відомо, вона з*ясувала у нотаріуса, як могло статись, що її онука з застосуванням примусу , під впливом погроз , заставили підписати ці документи. Нотаріус пояснила, що в такому випадку ОСОБА_6 повинен анулювати документи, відкликавши їх, що останній і зробив на її,ОСОБА_1. вимогу. Після цього, стосунки з родиною молодшої доньки різко погіршились, як вона зрозуміла, що донька з зятем бажають використати ситуацію,щоб позбавити як її, так і її онука від старшої доньки власності. Вона влітку доглядає за будинком померлої доньки, використовуючи його в якості дачі, вирощує там огородину, і після того, як вона декілька днів була відсутня, донька замінила ключі від вхідних дверей, не надавши їй другого екземпляру, хоча вона й просила її , крім того, відповідачі поставили другий замок, не надавши їй від нього ключа, а коли вона спробувала відкрити ключем двері, то не змогла увійти, коли ж постукала у двері, донька з силою штовхонула її , зачинивши двері, це бачили сусіди і висловлювали обурення з такої поведінки відповідачки та членів її родини.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що позивачка звернулась до керівництва комунального підприємства «Надія»зі скаргою на дії доньки та членів її родини, сказавши, що вона є власником квартири , але не може в ній проживати, оскільки донька з зятем замінили ключі в замках на вхідних дверях. Їй , як майстру КП , адміністрація доручила провести перевірку цього факту, вони 07.10.2011 року вийшли з позивачкою за вказаною адресою, намагались ключами , що є у ОСОБА_1, відкрити двері, було чутно, що в квартирі хтось є, але вони декілька разів стукали у двері, їм ніхто не відчинив, хоча простояли з позивачкою та сусідами доволі довго на поверсі, а потім і на першому поверсі, щоб було видно чи виходить хтось з квартири. Пізніше вона прийшла на робоче місце і доповіла керівництву обставини , сюди ж прийшла донька ОСОБА_1 - відразу же за ними , сказала, що мати не може користуватись ключем, що вони з чоловіком замки не міняли, але наразі вона не може бути присутня, оскільки їде на роботу в м.Донецьк, вони знову прийшли в на вказану адресу, намагались відкрити двері, але було все марно,ключ позивачки не входив в шпарину на замку , тому вона й склала акт про те , що вселитись в квартиру ОСОБА_1 не змогла, , а також, що ключ, який є в наявності у ОСОБА_1 до нижнього замка не підходить, а від верхнього замка ключів взагалі немає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно до ст..317 ЦК України власникові майна належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місце знаходження майна.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов*язків власник зобов*язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачі , мешкаючи в належній позивачці на праві власності квартирі, чинять їй перешкоди в проживанні в належній їй на праві власності квартирі, оскільки вхідні двері зачинені на їх замки, таким чином вони припинили вільний доступ ОСОБА_1 в квартиру, і таким чином чинять їй перешкоди в здійсненні права користування та володіння належним їй майном.

З наданих суду позивачкою документів, в тому числі і паспортних даних, остання є зареєстрованою у вказаній квартирі, іншого житла ОСОБА_1 немає.

З наданих суду органом внутрішніх справ матеріали перевірки за скаргами ОСОБА_1 , які досліджені судом, вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 та її чоловік та донька, які мешкають в спірній квартирі не пускають ОСОБА_1 в квартиру, чинять перешкоди, влаштовують скандали,бійки.

На підставі викладеного , суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити, усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим приміщенням квартирою № 49 будинку № 66 по вул. Рудакова в м. Горлівці Донецької області та вселити ОСОБА_1 в зазначену квартиру.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги прокурора Центрально - Міського району міста Горівки в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_4,ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення задовольнити в повному обсязі.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні її власністю , вселивши її до квартири АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4,ОСОБА_5 на користь держави судовий збір 107( сто сім) гривень 30 копійок до Державного бюджету у Центрально - Міському районі міста Горлівки 22030001 код за ЄДРПОУ 38023569 ГУ ДКСУ у Донецькій області МФО 834016 р/рахунок № 31219206700021 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. М. Грицаюк