Вирок № 27682408, 28.11.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/463/12

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

28.11.2012 року Джанкойський міськрайонний суд АвтономноЇ Республіки Крим в складі: головуючого судді Пікула Е.О., при секретарі Пасько Є.Г.,

за участю прокурора Ісакова М.О., потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Джанкой кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Октябрь Джанкойського району, громадянина України, що складається в цивільному шлюбі, не працюючого, що має середню-спеціальну освіту, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

5 червня 2012 року приблизно о 02-30 години ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських спонукань, проявив явну неповагу до суспільства шляхом вчинення дій, що грубо порушують громадський порядок, а саме через незачинені двері проник в будинок матері своєї співмешканки ОСОБА_3, розташований за адресою: АДРЕСА_2, де ігноруючи елементарні правила поведінки, використовуючи незначний привід для сварки, розбудив співмешканку ОСОБА_3 і став її бити. Потім, витягнув її на подвір'я, де продовжив наносити удари, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді множинних синців на всій поверхні особи, всієї поверхні шиї з переходом на передню і задню поверхні грудної клітини, множинних подряпин і синців на всіх поверхнях рук і ніг, що відносяться по ступеня тяжкості до легких та не спричинило за собою короткочасного розладу здоров'я.

При цьому, ОСОБА_2 свої дії супроводжував грубою нецензурною лайкою, в присутності неповнолітніх дітей ОСОБА_3, які також були розбуджені від криків і шуму бійки, не реагуючи на прохання матері останньої ОСОБА_4 припинити і залишити домоволодіння.

Зазначені хуліганські дії були припинені ОСОБА_2 після того, як ОСОБА_4 висловила намір повідомити в міліцію про те, що відбувається, і він самостійно покинув домоволодіння.

У судовому розгляді ОСОБА_2 визнав повністю себе винним за пред'явленим обвинуваченням і дав свідчення, відповідні встановленим судом, пояснивши, що з 2010 року проживав разом з ОСОБА_3. 15.06.2012 р. ввечері з другом ОСОБА_5 випили пива. Вже вночі повертався додому і по дорозі вирішив зайти до співмешканки, яка на той момент проживала у своєї матері, тому що перебували у сварці. Зайшов у будинок через вхідні двері, які виявились незамкненими. Проходячи по коридору бачив дітей, що спали з матер'ю співмешканки, і не зупиняючись попрямував до кімнати, де була ОСОБА_3. Там розбудив її, стали сваритися, а потім побилися. Бив її по різним частинам тіла, але не сильно. Все це тривало приблизно 10-15 хвилин. Чув як йому кричала мати потерпілої, щоб припинив бійку, чому не надавав значення. Потім пішов звідти. Злочин скоїв через те, що в той момент перебував у сильному алкогольному сп'янінні і не міг контролювати себе, в чому розкаюється.

Крім свідчень підсудного винність його у скоєному підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами:

- показаннями в суді потерпілої ОСОБА_3 про те, що з підсудним проживали цивільним шлюбом протягом двох років, до того, як його взяли під варту. Від нього має малолітню дитину. Після того, як з початку червня 2012 року стала проживати в будинку у своєї матері, то продовжувала все одно зустрічатися з ОСОБА_2. 15.06.2012р. о 3:00 годині ночі він прийшов додому, коли всі спали. Прокинулася від криків і ударів ОСОБА_2, який стягнув її з ліжка на підлогу, за волосся витягнув на вулицю, де побив і пішов. В ході цієї бійки лише відбивалася від його ударів, але сама не заподіяла ОСОБА_2 жодних тілесних ушкоджень. Мати намагалася допомогти, але ОСОБА_2 відштовхував її і не звертав уваги на прохання останньої припинити побиття. Зазначені події вже погано пам'ятає. Чула, як в ході бійки ОСОБА_2 щось кричав за дитячі посібники. А, коли після відходу останнього не знайшла на холодильнику гаманець з грошима, то порахувала, що ОСОБА_2 його вкрав. Тому і звернулася із заявою в міліцію про скоєну крадіжку. Згодом робила прибирання в будинку і, відсунувши холодильник, знайшла зазначений гаманець з грошима. Тому претензій не має до підсудного, в даний час з ним примирилася і хоче проживати однією сім'єю;

- аналогічними показаннями в суді свідка ОСОБА_4 - матері потерпілої в тому, що була очевидцем події. Вважає, що ОСОБА_2 став бити її доньку і влаштував дебош в будинку через хуліганських спонукань. Спочатку думала, що він в ході бійки викрав гаманець з грошима, який лежав на холодильнику, і їй здалося, що ОСОБА_2 його забирав. В даний час, після прибирання в будинку, знайшли з дочкою даний гаманець за холодильником. Тому, зрозуміла, що помилялася;

- показаннями в суді ОСОБА_7 про те, що 13.06.12 року разом з ОСОБА_3 у відділенні «Ощадбанку» отримали дитячу допомогу. Коли поверталися, то ОСОБА_3 розповідала, що її співмешканець ОСОБА_2 працює, у них все добре і чекають разом народження дитини. Також по дорозі їм зустрівся сам ОСОБА_2, але про що він з ОСОБА_3 розмовляв, - не чула. Охарактеризувала ОСОБА_2 з позитивної сторони;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_5 про те, що 14.06.2012 року ввечері підсудний був у нього в гостях, де пили пиво. У ході розмови дізнався від ОСОБА_2, що той бачив ОСОБА_3 у п'яному стані;

- показаннями свідка ОСОБА_8, оголошених в порядку ст.306 КПК України в ред.1960р., в тому, що вночі 15.06.2012 року почула шум, крики і дитячий плач у хаті ОСОБА_3. Потім від ОСОБА_4 дізналася, що тієї ночі ОСОБА_2 побив її доньку і викрав гаманець з грошима /а.с.76-77/

- показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_9 - сина потерпілої, оголошених в порядку ст.306 КПК України, у тому, що прокинувся від криків матері і побачив, як її бив ОСОБА_2, при цьому голосно висловлювався нецензурною лайкою /а.с.78/

- показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, оголошених в порядку ст.306 КПК України, які були присутні в якості понятих (статистів) при проведенні відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_4 /а.с.83, 85,86/

- протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4 /а.с.92-97, 98-102/

- заявою ОСОБА_3 від 15.06.2012 року з проханням вжити заходів до ОСОБА_2, який увірвався вночі 15.06.12 року в будинок і побив її /а.с.14/

- висновком судово-медичної експертизи № 71 від 10.07.12 року, згідно з якого у ОСОБА_3 виявлено пошкодження: множинні синці на всій поверхні особи, всієї поверхні шиї з переходом на передню і задню поверхні грудної клітини, множинні подряпини та синці на всіх поверхнях рук і ніг, які за ступенем тяжкості відносяться до легких, що не спричинило за собою короткочасного розладу здоров'я. Зазначені пошкодження утворилися від дії тупих предметів. Термін їх утворення можливий 15.06.2012 року. У момент отримання тілесних ушкоджень, потерпіла могла знаходиться у вертикальному, або близькому до такого положенні. Тілесні ушкодження могли утворитися в результаті здавлювання шиї руками /а.с.46-47/.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність підсудного у вчиненні вказаного злочину та правильності кваліфікації його дій за ст.296 ч.1 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При визначенні йому виду та міри покарання суд враховує характер і суспільну небезпеку злочину, дані про особу підсудного: раніше не судимого, що позитивно характеризується за місцем проживання, наявність у нього малолітньої дітини, примирення з потерпілою, щире розкаяння у вчиненому, повне визнання вини, - як обставини, що пом'якшують покарання, а в якості обтяжуючих обставин - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і що до жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності.

Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 можливо покарання лише за умови ізоляції від суспільства у вигляді арешту.

Заявлений потерпілим цивільний позов по матеріальному і моральному збитку підлягає закриттю провадженням, унаслідок відмови від нього позивачем /а.с.69-70/.

Витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з підсудного, згідно калькуляції /а.с.53/.

Керуючись ст.ст.321-325 КПК України в ред.1960р.,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у вигляді арешту строком на 6-ть місяців, з триманням в умовах ізоляції.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - утримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 15 червня 2012 року, тобто з моменту його затримання в порядку ст.115 КПК України в ред.1960р.

Провадження за позовом потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди на суму в 8300 грн. - закрити.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати по проведенню дактилоскопічної експертизи на суму 470,40 грн. в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в цей же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок надрукований суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Головуючий Е.О.Пікула