Рішення № 27682032, 22.11.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/9574/12 провадження № 22-ц/0390/1731/2012 Головуючий у 1 інстанції:Іщук Л.П. Категорія: 27 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А. К.,

суддів - Стрільчука В. А., Здрилюк О. І. ,

при секретарі Шереметі Т. Г. ,

з участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_1, ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, як боржника та ОСОБА_4, як поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6М/2007/840-МК/681 від 20.11.2007 року, який мотивувало тим, що боржником не виконуються умови вказаного кредитного договору, внаслідок чого станом на 01.05.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 240293, 29 грн., яку просило стягнути солідарно з відповідачів, а також відшкодувати витрати по оплаті судового збору.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 липня 2012 року позов в даній справі задоволено.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 240293, 29 грн. заборгованості за кредитним договором № 6М/2007/807-МК/681 від 20.11.2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» по 1201, 47грн. судових витрат з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій просять вказане рішення суду скасувати, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. ст. 1050, 1054 цього Кодексу, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не виконали зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, як наслідок станом на 01.05.2012 року виникла заборгованість по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом, що в свою чергу дає підставу для нарахування пені та штрафу.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсотках за користування кредитом та пені відповідає обставинам справи і ґрунтується на законі.

Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2007 року, між відкритим акціонерним товариством комерційний банк »Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 6М/2007/840-МК/681 (а.с.4), відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 25000 доларів США з кінцевим терміном повернення 16.11.2012 року, зі сплатою 15 % річних.

Згідно із заявою на видачу готівки № 487 від 20.11.2007 року ОСОБА_3 кредитні кошти надані в повному обсязі.(а.с.6).

В результаті неналежного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору в нього станом на 01.05.2012 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 30074. 63 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 240293. 29 грн., з яких 164685, 50 грн. - сума кредиту, 41891. 53грн. - заборгованість за відсотками, 24887. 50грн. - пеня, 8828. 76грн. - штраф.

Відповідно до п. 6.1.4 кредитного договору, позичальник зобов'язаний у випадку, передбаченому в п. 4.1.4. цього Договору, достроково повернути кредит та сплатити нараховані відсотки, в тому числі за рахунок заставленого майна.

Згідно із п. 4.1.4. у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави, банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно. Про дострокове витребування кредиту банк письмово сповіщає позичальника.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 20.11.2007 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за кредитним договором № 6М/2007/840-МК/681 від 20.11.2007 року, було укладено договір поруки (а.с.7).

За змістом п.1.2 вказаного договору поруки поручитель ОСОБА_4 та боржник ОСОБА_3 відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, казаних в п.1.1. цього договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

08 травня 2012 року банком були надіслані письмові повідомлення боржнику і поручителю з вимогами про дострокову сплату заборгованості за кредитним договором(а.с.12-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про те, що кредитор має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, як від боржника так і від поручителя, оскільки боржник порушив умови кредитного договору, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме - в простроченні платежів згідно умов договору та неповернені кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Доводи відповідача ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що вона договору поруки з банком не укладала і не підписувала, а про його існування дізналась лише з позовної заяви ПАТ КБ «Надра» до суду, не підтверджені належними та допустимими доказами і не можуть бути взяті до уваги.

Саме по собі звернення в прокуратуру з заявою про проведення перевірки за фактом підробки службовими особами ПАТ КБ «Надра» договору поруки не є підтвердженням того, що даний договір є недійсним. Тим більше, що доказів про наслідки цієї перевірки відповідачі до справи не долучили.

Крім того, заявляючи про те, що, договір поруки ОСОБА_4 фактично не укладався і не підписувався, відповідачі не оспорили дійсність цього договору і не надали судового рішення про визнання згаданого договору поруки недійсним.

В апеляційній скарзі відповідачі також зазначають, що відповідно до ч. 3 ст. 551ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Такою іншою обставиною, що має істотне значення відповідач ОСОБА_3 вважає погіршення свого фінансового становища, яке виникло не з його вини. Однак, підписавши кредитний договір, відповідач погодився з розміром неустойки, яка передбачена даним договором і не надав суду доказів, які б підтверджували ту обставину, що його майновий стан значно погіршився з моменту укладення вказаного договору, що унеможливлює його виконання.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідачі повинні сплатити в користь банку неустойку не тільки у формі пені, а ще й додатково - штраф, та погодився з розрахунком розміру штрафу, доданим позивачем до позовної заяви (а.с.11)

Проте, сума заборгованості в цьому розрахунку зазначена в розмірі 22 099.08 доларів США (а.с.10), що суперечить розміру, вказаному в розрахунку заборгованості за кредитом, яка становить 20 611.71 доларів США (а.с.10).

Сприяючи повному та всебічному з'ясуванню обставин справи на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, апеляційним судом на підставі ст.137 ЦПК України було задоволене клопотання представника відповідача та витребувано в ПАТ КБ «Надра» детальний розрахунок штрафу за вказаним кредитним договором.

Однак банком такий розрахунок не наданий.

Відповідальність сторін визначена в п.9 Кредитного договору. Зокрема, сплата пені передбачена п.п.9.1-9.2, згідно з якими підставою для цього є порушення строків сплати відсотків чи строків повернення кредиту.

Згідно з п.9.3, за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує штраф в розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків вказаних в графіку і визначених на дату прострочення.

Представник ОСОБА_2 в даному судовому засіданні не зміг пояснити за який період нараховано штраф, за які саме порушення зобов'язання та з яких показників складається сума заборгованості, яку банком взято за основу для нарахування штрафу, чому вона не співпадає з іншими сумами заборгованості, наведеними в наданих банком розрахунках.

Відповідно до змісту ч.1ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч зазначеним положенням процесуального закону, позивач покладеного на нього обов'язку щодо вимог про стягнення штрафу не виконав.

Відповідно до ст. ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, принцип свободи договору передбачає перш за все узгодження з іншими актами цивільного законодавства

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З урахуванням цієї норми права, а також положень ст. 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З п.9 договору, вбачається, що обов'язок сплачувати пеню і штраф передбачено за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків, тобто за одне і теж порушення, за одних і тих самих умов передбачена подвійна відповідальність, що суперечить Конституції України.

За таких обставин підстави для стягнення штрафу, який відповідно до наданого розрахунку є складовою заборгованості за кредитним договором, відсутні.

Відповідно до наданого банком розрахунку, розмір штрафу становить 1104.99 дол. США, що еквівалентно 8828.76 грн., загальна сума заборгованості - 240293.29грн. Тому 240.293.29 - 8828.76 грн. = 231464.53 грн. - сума загальної заборгованості за кредитом, що підлягає стягненню в судовому порядку. У зв'язку з зменшенням суми, що підлягає стягненню на користь позивача, розмір судового збору буде складати 1157.32 грн. з кожного ( 231464.53 грн. х1:100):2.

Виходячи з викладеного рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та судового збору відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 липня 2012 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та розміру судового збору змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №6М/2007/840-МК/681 від 20.11.2007 року в розмірі 231464,53 грн., з яких 164685, 50 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 41891, 53 грн. - заборгованість по відсотках, 24887, 50 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» по 1157, 32 грн. судових витрат з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: