Рішення № 27680258, 23.10.2012, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №2318/4175/12

2/2318/1579/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.,

з участю:

секретаря судового засідання Лебедєвої О.В.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (скорочене офіційне найменування - ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до Уманського міськрайонного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у сумі 11 800,09 гривні. Позивач посилається на те, що між сторонами був укладений кредитний договір № BLaЖГА00038394 від 27.05.2011 року (далі у тексті - Договір), відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 7 000 грн. на строк до 27.11.2012 року на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності. Згідно з умовами цього Договору позивач зобов'язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції, в порядку та на умовах, визначених Договором. Згідно з п. 2.5.2 Договору Позичальник зобов'язується щомісячно не пізніше дати, встановленої в Графіку (Додаток № 1 до Договору), погасити відповідну частину кредиту та процентів, встановлених в Графіку. Відповідно до умов кредитного Договору, за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 15 % річних. Згідно з п. 2.4.1. проценти розраховуються, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами із розрахунку: рік рівний - 360 дням, місяць рівний 30 дням, та сплачуються позичальником щомісячно в день повернення частини кредиту, відповідно до Графіку (Додаток № 1 до Договору). Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Внаслідок порушення Відповідачем умов Договору по сплаті процентів та поверненню кредиту, нараховані штрафні санкції за один рік до звернення до суду, що передбачено п. 4.3 Договору. Таким чином, сума заборгованості за кредитом станом на 24.07.12 року становить 11 800,09 грн., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 5 824,19 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 648,77 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 102,50 грн. та пені за прострочення виконання зобов'язань за Договором, що нарахована на підставі п. 4.3 Договору в розмірі 4 224,63 грн., детальний розрахунок цих сум додається.

Представник позивача Михайлова О.Ю. до судового розгляду справи по суті надіслала суду клопотання, в якому просила розглядати справу без участі представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю і не заперечує проти заочного рішення по справі.

Відповідач в судовому засіданні надав суду заяву про визнання позовних вимог частково. Відповідач погоджується сплатити заборгованість по кредиту в сумі 5824,19 грн., відсотки за користування кредитом в розмірі 648,77 грн. і заборгованість по комісії в розмірі 1102,50 грн. Із сумою пені в 4224,63 грн. відповідач не згоден, оскільки банк не надсилав йому жодних повідомлень, а тому він не порушував цієї частини договору. Та пояснив, що він дійсно 27.05.2011 року уклав з позивачем Договір та отримав від ПАТ «ВіЕйБі Банк» кредит в сумі 7 000 грн. під 15 % річних, який мав повертати частинами відповідно до Графіку, що є додатком до Договору, протягом 18 місяців з кінцевим терміном повернення 27.11.2012 року. Він у 2011 та 2012 роках не сплачував вчасно визначені Договором чергові суми на погашення тіла кредиту та нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Тому вважає вимоги позивача про стягнення з нього суми кредиту, що залишилася не повернутою ним, нарахованих на неї відсотків та комісії за обслуговування кредиту законними та визнає їх. Розмір пені в 4224,63 грн., що просить стягнути з нього позивач, відповідач вважає необґрунтованим, завищеним, та вказує, що позивач не надав жодного розрахунку цієї суми. Є незрозумілим за який період та з яких саме сум його заборгованості була розрахована сума пені, адже пункт 4.3. Договору передбачає альтернативні варіанти нарахування пені позивачем. Відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення з нього пені є незаконною, бо суперечить положенням пункту 4.4. Договору, які визначають порядок застосування санкцій Банком до позичальника. Так згідно з Договором застосування пені до позичальника є правом Банку. Тому обов'язок зі сплати пені у відповідача може виникнути лише після відповідного повідомлення йому про те, що Банк вирішив скористатися своїм правом на нарахування штрафних санкцій, і пред'явлення Банком письмової вимоги про сплату пені, нарахованої на суми прострочених зобов'язань по поверненню кредиту. Жодної такої письмової вимоги про сплату пені відповідач від позивача не отримував.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши документи, надані сторонами в якості письмових доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а саме: надані позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № BLaЖГА00038394 станом на 24.07.2012 р., Договір банківського обслуговування № BLaЖГА00038394 від 27.05.2011 року, додаток № 1 до Договору - Графік погашення заборгованості за кредитом та процентами, додаток № 2 до Договору - Детальний розпис загальної вартості платежів та визначення сукупної вартості Кредиту і реальної процентної ставки, Повідомлення про умови кредитування за прогамами кредитування на поточні потреби без забезпечення та попередній розрахунок за кредитом, Заяву-анкету на отримання «Кредиту готівкою» та відкриття поточного рахунку ОСОБА_1 від 27.05.2011 року, копію паспорта ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_1 від 23.10.2012 року, суд встановив такі обставини справи.

У судовому засіданні відповідачем визнані такі обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог:

між сторонами укладений кредитний договір - Договір банківського обслуговування № BLaЖГА00038394 від 27.05.2011 року, відповідно до якого відповідач отримав від позивача кредит в сумі 7 000 грн. на строк до 27.11.2012 року. Відповідач, відповідно до п. 2.5.2 Договору, взяв на себе зобов'язання щомісячно не пізніше дати, встановленої в Графіку - Додатоку № 1 до Договору - погашати відповідну частину кредиту та процентів, встановлених в Графіку. За користування кредитними коштами встановлена плата у розмірі 15 % річних. Проценти розраховуються на підставі п. 2.4.1. Договору, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами із розрахунку: рік рівний - 360 дням, місяць рівний 30 дням, та сплачується позичальником щомісячно в день повернення частини кредиту, відповідно до Графіку;

відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасного та у встановленому Графіком розмірі повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами;

сума заборгованості за кредитом станом на 24.07.12 року складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 5 824,19 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 648,77 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 102,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. На цій підставі наведені вище обставини справи, визнані сторонами, суд вважає такими, що не підлягають доказуванню, і є достовірно встановленими.

Відповідно до ст.ст. 10, 31 ЦПК України відповідач розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і має право визнати позов повністю або частково.

Порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин справи та наведених норм цивільного та цивільного процесуального законодавства суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом станом на 24.07.12 року в частині, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 5 824,19 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 648,77 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 102,50 грн., є обґрунтованою і законною, та підлягає задоволенню.

Сума пені в 4 224,63 грн., яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням останнім умов кредитного Договору, відповідачем не визнається, а тому її розмір, підстави і порядок нарахування та стягнення з відповідача підлягають доказуванню позивачем.

У позовній заяві позивачем вказано, що внаслідок порушення відповідачем умов Договору по сплаті процентів та поверненню кредиту, нараховані штрафні санкції за один рік до звернення до суду, що передбачено п. 4.3 Договору;. сума заборгованості за кредитом станом на 24.07.12 року складається, зокрема, з пені за прострочення виконання зобов'язань за Договором, що нарахована на підставі п. 4.3 Договору в розмірі 4 224,63 грн. (детальний розрахунок цих сум додається).

Пункт 4.3. Договору банківського обслуговування № BLaЖГА00038394 від 27.05.2011 року, на який посилається позивач як на підставу своєї позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, містить такі умови: «4.3. У випадку прострочення Позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за Графіком, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (а саме неповерненої чергової частини Кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління Кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, зазначена в п.9 Спеціальної частини Договору. Банк може використати право на застосування пені, починаючи з наступного дня, рахуючи з дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем, та закінчуючи днем, що передує даті повного виконання всіх прострочених грошових зобов'язань».

У пункті 9 Спеціальної частини Договору вказано, що пеня, передбачена п. 4.3. Загальної частини Договору (ставка) - 0,50 %, пеня розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).

Позивач у позовній заяві вказує, що детальний розрахунок сум заборгованості відповідача, у тому числі пені, додається. Однак, наданий позивачем Розрахунок заборгованості за кредитним договором № BLaЖГА00038394 ОСОБА_1 станом на 24.07.2012 р. (а.с. 3) у частині «Плата за пропуск платежів» (колонки 14-16) містить лише одну суму 4 224,63 в рядку 14, «Платіжний період» 28.06.2012-24.07.2012. Ані у вказаному Розрахунку заборгованості, ані в тексті позовної заяви позивач не навів розрахунку суми пені, яку він просить стягнути з відповідача. Зокрема, позивач не вказав: від якої суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань була нарахована пеня - від неповерненої чергової частини Кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління Кредитом; точної дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання (несплати чергового щомісячного платежу, встановленого Графіком), з якої позивач почав нараховувати пеню.

Згідно з пунктами 2.4.2. і 2.5.2 Договору відповідач зобов'язаний виконувати своє зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів і комісії частинами, перераховуючи щомісячно позивачу платіж у сумі, не меншій ніж встановлена в Графіку, тому і сума пені повинна бути розрахована окремо щодо кожного несплаченого своєчасно чергового щомісячного платежу, встановленого Графіком.

Пунктом 4.4. Договору визначено: «Застосування або незастосування пунктів цього Договору, якими встановлюються порядок нарахування та розміри неустойки (штраф, пеня) за невиконання та/або неналежне виконання Позичальником умов Договору, є правом Банку. Позичальник зобов'язаний сплатити нараховану йому на умовах цього Договору суму штрафів на першу письмову вимогу Банку за реквізитами, що будуть зазначені в такій вимозі».

Отже, умови Договору, закріплені в пунктах 4.3. і 4.4. його Загальної частини, передбачають, що застосування пені до відповідача (Позичальника) є правом позивача (Банку). При чому, сума несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, від якої розраховується пеня, точно не зафіксована в Договорі, а передбачена можливість застосування позивачем різних варіантів нарахування пені - від неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом. Цьому праву позивача на застосування пені кореспондує обов'язок відповідача сплатити нараховану йому на умовах Договору суму пені на першу письмову вимогу Банку за реквізитами, що будуть зазначені в такій вимозі. Обов'язок зі сплати пені у Позичальника за Договором виникає з моменту отримання ним відповідної письмової вимоги Банку із повідомленням про те, що Банк вирішив скористатися своїм правом на нарахування штрафних санкцій, і зазначенням нарахованої суми пені та реквізитів, за якими необхідно здійснити платіж. Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували направлення (отримання) відповідачу письмової вимоги про сплату пені, нарахованої на суми прострочених зобов'язань по Договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведені вище обставини свідчать про те, що позивачем не були дотримані вимоги п. 4.4. Договору щодо направлення відповідачу письмової вимоги про сплату нарахованої йому пені за вказаними позивачем реквізитами, а тому у відповідача не виникло обов'язку зі сплати позивачу нарахованої останнім суми пені. Оскільки позивач не довів в суді факт порушення, невизнання або оспорювання відповідачем права позивача на застосування та отримання пені з відповідача, то позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені в 4224,63 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що між сторонами існують грошові зобов'язання, що виникли на підставі кредитного договору. Відповідач є позичальником, який не виконує належним чином свої зобов'язання за цим договором щодо своєчасного та у повному обсязі повернення чергових частин суми кредиту, що є підставою для застосування судом наслідків, передбачених статтями 1050, 1054 ЦК України. Позивачем не доведено в суді обґрунтованість нарахування відповідачу пені в сумі 4224,63 грн. за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором та факт виникнення у відповідача обов'язку зі сплати вказаної суми пені. У зв'язку із цим, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині доведених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом, комісіями банку, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплата ним судового збору в сумі 214,60 грн., який підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 536, 610, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10 ,11, 15, 60-62, 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ЄДРПОУ 19017842, к/р 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 380537; адреса місцезнаходження вул. Зоологічна, 5, м. Київ) заборгованість за кредитним договором № BLaЖГА00038394 від 27.05.2011 року станом на 24.07.2012 року в сумі 7 575 (сім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 46 копійок, з яких сума заборгованості за тілом кредиту складає 5 824 (п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 19 копійок, сума заборгованості за відсотками складає 648 (шістсот сорок вісім) гривень 77 копійок, сума заборгованості за комісіями складає 1 102 (одна тисяча сто дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ЄДРПОУ 19017842, к/р 32003176201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 380537; адреса місцезнаходження вул. Зоологічна, 5, м. Київ) судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в сумі 137 (сто тридцять сім) гривень 77 копійок.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором № BLaЖГА00038394 від 27.05.2011 року станом на 24.07.2012 року, що нарахована на підставі п. 4.3 Договору, в сумі 4 224 (чотири тисячі двісті двадцять чотири) гривні 63 копійки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами по справі протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.С. Кімстачов