Ухвала суду № 27679262, 16.11.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/5144/2012 Провадження № 22-ц/0290/2961/2012Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.Категорія: 27Доповідач: Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Колоса С. С.

Суддів : Іващук В. А., Марчук В. С.

При секретарі : Пишному О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк ( надалі ПАТ АБ ) " Укргазбанк " до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами представника публічного акціонерного товариства акціонерний банк ( надалі ПАТ АБ ) " Укргазбанк " та представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 05 веренся 2012 року, -

Встановила :

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 05 вересня 2012 року зазначений позов задоволено .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Банку 5 278, 62 доларів США - відсотки за користування кредитом .

Вирішено питання про відшкодування та розподілення судових витрат .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що боржник по рішенню суду неналежним чином виконує умови кредитного договору, а тому стягнуто кошти по відсоткам за користування кредитними коштами. ОСОБА_3, як поручитель, поручилась перед кредитором боржника, а саме ОСОБА_2 за виконання ним свого обов"язку по поверненню коштів по кредитному договору, а так як боржник обов»язку не виконує дані кошти стягнуто в солідарному порядку. У стягнення штрафних санкцій відмовлено у зв»язку пропуском строку давності .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позовних вимогах, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме банком безпідставно нараховано проценти за користування кредитом та штрафні санкції .

В апеляційній скарзі представник Банку просить рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме безпідставно відмовлено у стягненні сум штрафних санкцій .

Дослідивши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши представника відповідачів ОСОБА_4, яка просить рішення скасувати в частині з підстав викладених у скарзі, представника банку, яка просить рішення в частині відмови скасувати та ухвалити нове, яким їх вимоги задовольнити повністю з підстав викладених у скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав .

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом, судом першої інстанції дано належну оцінку наданим по справі доказам .

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що 23 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 170 -Ф / 2007, відповідно до якого позичальнику банком надано кошти у розмірі 44 519 доларів США терміном погашення з 23 жовтня 2007 року по 22 жовтня 2014 року ( а. с. 12 -20 ). Кредит надавався зі сплатою 12, 5 % річних та в подальшому процентна ставка була змінена. Відсотки, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності .

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитним договором, суд правильно виходив із того, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниця від 15 жовтня 2009 року кредитний договір розірвано не було та кредитні зобов»язання щодо погашення кредиту не припинилися .

В порушення своїх зобов"язань відповідачем ОСОБА_2 не вноситься плата за користування кредитом в порядку та на умовах визначених зазначеним договором .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язань .

Статтею 611 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором, а саме стягнення суми кредиту, сплата неустойки та відшкодування збитків .

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено вище, ОСОБА_2 неналежним чином виконує умови кредитного договору, що потягло звернення банку з позовом до суду щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій .

Відсотки за користування кредитом нараховано відповідно до діючого законодавства та умов договору та становить 5 278, 62 доларів США ( а. с. 6 - 7 ). Тобто представником банку надано належні та допустимі докази по справі, які підтверджують позовні вимоги .

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .

Відповідачами по справі відповідно до ст.. 60 ЦПК України не надано жодного доказу на спростування зазначених сум чи не вірного розрахунку .

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб .

З матеріалів вбачається, що відповідно до договору поруки № 170 від 23 жовтня 2007 року ОСОБА_3, як поручитель, поручилась перед кредитором боржника, а саме ОСОБА_2 за виконання ним свого обов"язку по поверненню коштів по кредитному договору ( а. с. 22 - 23 ) .

Боржник належним чином умови кредитного договору не виконує .

Зазначене вказує на те, що судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги та стягнуто кошти по відсоткам за користування кредитними коштами з відповідачів в солідарному порядку .

Судом першої інстанції також вірно застосовано норми ст.. ст.. 258 ч. 2 п. 1 267 ч. 3 ЦК України та відмовлено в позовних вимогах Банку щодо стягнення неустойки .

Твердження викладені у скаргах вірного в цілому висновку суду не спростовують .

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .

Наведені у апеляції порушення норм процесуального права не є такими, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення .

Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права .

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційні скарги представника ПАТ АБ «Укргазбанк « та ОСОБА_4, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити .

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 05 вересня 2012 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Судді :

З оригіналом згідно :