Рішення № 27677443, 01.10.2012, Балаклавський районний суд міста Севастополя

Справа № 2701/2401/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2012 року Балаклавський районний суд міста Севастополя

під головуванням судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Веселовій О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Страхового товариства з додатковою відповідальністю (далі -СТзДВ) „Гарантія", просить визнати відмову страхової компанії у страховому відшкодуванні за страховим випадком -незаконною, а також просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму франшизи -1000 грн. та 285,71 грн. в рахунок моральної шкоди, зі СТзДВ „Гарантія" просить стягнути в рахунок страхового відшкодування суму 34039,65 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди за відмову в відшкодуванні матеріальної шкоди -9714,29 грн. та пеню за прострочку цієї виплати в розмірі 2153,82 грн. Вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної події, яка мала місце 24.10.2011 року в місті Севастополі з вини відповідача ОСОБА_2, пошкоджено транспортний засіб «DAEWOO Matiz 110307»державний номер НОМЕР_1, що знаходиться у приватної власності ОСОБА_1, що завдало їй матеріальної шкоди, крім того був порушений звичайній устрій життя позивача та членів його родини, завдані моральні та душевні страждання внаслідок відмови відповідачів відшкодувати завданий матеріальну шкоду.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи без своєї участі, на заявлених вимогах наполягає з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позовних вимог та ухвалення заочного рішення не заперечують.

В судове засідання призначене на 01.10.2012 року представник СТзДВ „Гарантія", не з'явився, був сповіщений належним чином про що є відповідно розписка (а.с.68) і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому суд, вважає за можливе розглянути дану цивільну справу на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного

Судом встановлено, що 24.09.2011 року о 19 год. 20 хв., на вул. Горпищенко в місті Севастополі, відповідач ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, а результаті чого здійснив наїзд на автомобіль «DAEWOO Matiz 110307», державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, про що свідчить довідка ВДАІ УМВС України в місті Севастополі № 8882684 (а.с.8).

Постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 30.09.2011 року, відповідач ОСОБА_2 визнаний винним в скоєні наведеної дорожньо-транспортної пригоди, та був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 124 КУпроАП України (а.с.10).

Вказана постанова суду не була оскаржена відповідачем та на момент розгляду цієї цивільної справи є діючою, тому відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України має преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на час скоєння ДТП керував транспортним засобом ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 на законних підставах, тому він повинен відповідати за заподіяну шкоду.

Автомашина «DAEWOO Matiz 110307», державний номер НОМЕР_1 згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, отже саме їй завдана матеріальна шкода внаслідок ДТП (а.с.18).

Таким чином матеріалами справи підтверджений факт вини відповідача, а також причинний зв'язок з шкідливими наслідками, що наступили і настання цивільно-правової відповідальності.

Згідно оцінки, яка проведена експертною компанією «Укравтоекспертиза»від 12.10.2011 року, сума відновлювального ремонту а/м «DAEWOO», державний номер НОМЕР_1 складає 35039,65 грн. (а.с.36-59).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 -третьої особи у справі ОСОБА_3, який володіє зазначеним автомобілем на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13.07.2011 року, виданої ОСОБА_4, за шкоду, спричинену майну третіх осіб транспортним засобом, застрахована страховою компанією СТзДВ „Гарантія" за договором (полісом) №АА/6013476 від 04.08.2011 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, яка управляє а/м ВАЗ 2103 державний номер НОМЕР_2 (а.с.11,17).

Вищезгаданий поліс страхування укладений відповідно до першого типу, тобто на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Вирішуючи питання щодо стягнення зі страхової компанії суми страхового відшкодування, суд не може взяти до уваги заперечення представника СТзДВ «Гарантія», де він посилається на те, що ОСОБА_2 керував застрахованим автомобілем не на законних підставах, оскільки надане ОСОБА_3 доручення на керування не було посвідчено нотаріально, а тому відповідальність страхової компанії у даному випадку не наступила.

Згідно з ч. 1 ст. 828 ЦК України договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

Частиною 4 ст. 828 ЦК України (у редакції Закону № 3565-VI від 05.07.2011 року, який набрав чинності 13.08.2011 року) договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, одна фізична особа може передати транспортний засіб іншій фізичній особі на підставі усної домовленості.

Власниця транспортного засобу марки ВАЗ 2103, державний знак НОМЕР_2 ОСОБА_4 довіреністю від 13.07.2011 року уповноважила ОСОБА_3 бути її представником з питань передачі транспортного засобу в користування, зокрема на умовах позички. Отже користуючись отриманими повноваженнями ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 на умовах усної позички зазначений вище транспортний засіб, що є підтвердженням законності підстав на експлуатацію.

Отже, відмова СТзДВ „Гарантія" у виплаті на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування за вказаним страховим випадком є незаконною, та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за № 1961 от 01.07.2004 року (з змінами та доповненнями) згадана страхова компанія зобов'язана відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування, яка на підставі висновку експерта складає 34 039,65 грн. (без розміру франшизи, яка відповідно договору страхування складає 1000 грн.) з врахуванням вартості матеріалів та ПДВ, що не перевищує ліміту відповідальності страхової компанії, встановленого у 50 000 грн.

Дана сума СК „Гарантія" не спростована, тому суд вважає її вірною та такою, що підлягає стягненню з відповідача -страхової компанії.

Відповідно до п. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі викладеного суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача про стягнення пені за прострочку виплати цього платежу, але у розмірі 2139,37 грн. з розрахунку: за період прострочки з 26.12.2011 року по 22.03.2012 року складає 88 днів, сума пені відповідно:

34039,65 грн. : 100% х 2 х 7,75% : 365 днів х 88 днів = 1272,06 грн.,

за період прострочки з 23.03.2011 року по 23.05.2012 року складає 62 дні, сума пені відповідно

34039,65 грн. : 100% х 2 х 7,50% : 365 днів х 62 дня = 867,31 грн.

Відповідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач вважає, що сума відшкодування спричиненої шкоди у сумі 1000 грн., яку складає розмір франщизи, підлягає відшкодуванню на користь позивача саме з винуватця ДТП - відповідача ОСОБА_2

Відповідно до п.9 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування такої шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків. Повинні враховуватися стан здоров'я потерпілого, тягар перенесених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення первинного стану.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 9 714, 29 грн. та 285,71 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодного доказу у підтвердження наявності такої шкоди.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, вважає що в силу ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно

документально підтверджені судові витрати розподіливши: за вимогу матеріального характеру з СТзДВ «Гарантія»- 361,79 грн. і з ОСОБА_2 -10 грн., та з СТзДВ «Гарантія»за визнання відмови страхової компанії у відшкодуванні матеріальної шкоди незаконною -107,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія" у виплаті страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 -незаконною.

Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія" на користь ОСОБА_1 в рахунок страхового відшкодування 34 039,65 грн., пеню за прострочку виплати страхового відшкодування 2139,37 грн., суму судового збору у розмірі 469,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн., судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 10грн.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов