Ухвала суду № 27673917, 20.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-0270/3563/12

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Собчук І.Е.

за участі:

представника позивача - Брилянт І.О.

представника відповідача - Сидоришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно із довідкою ЄДРПОУ серії АБ №405656 дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" зареєстровано Хмільницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 25.06.1996 року.

Відповідно до статуту ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є повним правонаступником з всіма правами та обов'язками ДСРП "Уланівський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп" внаслідок реорганізації, шляхом перетворення СВАТ "СП "Вінницярибгосп" у ПрАТ " СП "Вінницярибгосп".

З 22.06.2012 р. по 02.07.2012 р. ДПС у Вінницькій області проведена позапланова виїзна документальна перевірка дочірнього сільськогосподарського рибоводного підприємства "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2009 р. по 31.05.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №19/16-01/24897443 від 05.07.2012 року.

В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3, п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7, п.8-1.1, п.8-1.2, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року; п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 198. ст.200, п.209.1, п.209.2,п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України за період 01.01.2011 року по 31.05.2012 року., шляхом заниження сум податку на додану вартість (по загальній декларації - розрахунки з бюджетом) в періоді, що перевірявся, на 188 896 грн. А також завищено податок на додану вартість (по скороченій декларації - кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 189 443 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вказаних норм ґрунтувався на тому, що у позивача відсутні документи, які є підставою для отримання статусу сільськогосподарського підприємства у відповідності до пункту 8.6 Закону "Про податок на додану вартість" та пункту 209.6 ПК України, що в свою чергу не дає права використовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість у сфері рибальства, а саме, умова про питому вагу вартості сільськогосподарських товарів (послуг), яка повинна становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг) підприємством виконана та умова про поставку вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях не виконана - відсутні документи на право власності або оренди земельних ділянок для виробництва риби.

17.07.2012 року на підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261600, яким збільшено грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 226276 грн., в тому числі 188896 грн. за основним платежем, 37380 грн. - штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 05.07.2012 року є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Зважаючи, що в ході проведеної перевірки виявлені порушення, допущені позивачем в період з 01.04.2010 року по 31.05.2012 року, колегія суддів застосовує до спірних правовідносин положення Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України.

Так, згідно із п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України).

В акті перевірки податковий орган встановив, що позивач використовує у господарській діяльності земельні ділянки об'єднання СВАТ "СП "Вінницярибгосп", а тому втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість під час реалізації вирощеної та виробленої на таких ділянках продукції, оскільки при визначенні суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по скороченій декларації позивач до складу такого зобов'язання має відносити лише реалізацію продукції, вирощеної та виробленої на власних або орендованих потужностях. Реалізація продукції, вирощеної підприємством на інших земельних ділянках, повинна відноситись позивачем до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній декларації, по якій відбуваються розрахунки до бюджету.

Колегія суддів не погоджується із даним висновком, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності по веденню рибного господарства та подальшої реалізації вирощеної та виробленої продукції позивач використовує земельні ділянки водного фонду, надані у постійне користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії І-ВН № 001929 від 28.08.1998 року, виданого Уланівською сільською радою народних депутатів Хмельницького району (а.с. 47-48).

Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України 1992 року, який діяв на час видачі вказаного вище Державного акту у 1998 році, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема: сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Отже, на час дії Земельного кодексу України 1992 року ДСРП "Уланівський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп" мало право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно статуту, ДСРП " Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є повним правонаступником за всіма правами та обов'язками ДСРП "Уланівський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", в тому числі майнових прав і обов'язків з дебіторською та кредиторською заборгованостями.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Виходячи з викладеного, ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" як правонаступник ДСРП " Уланівський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", є постійним користувачем земельних ділянок водного фонду на підставі Державного акту від 28.08.1998 року.

01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України, згідно із ч.2 ст.92 якого, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Пунктом 6 Перехідних положень цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Таким чином, законодавець дозволив до відповідного переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди на неї користуватися земельною ділянкою підприємствам, які за чинним Земельним кодексом не можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування.

Разом з цим, з урахування рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, яким визнано неконституційними положення: "пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення і п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 року № 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", як правонаступник ДСРП "Уланівський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", правомірно користувалось та користується земельними ділянками на підставі Державного акту на право постійного користування землею.

Крім того, відповідачем не враховано, що сільгосппродукція вирощується, збирається, зберігається і продається (поставляється) працівниками (трудовим колективом) ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", з використанням інших власних та орендованих виробничих потужностей - власної та орендованої сільськогосподарської техніки та усіх інших витратних матеріалів. Товариство здійснює увесь цикл виробництва сільськогосподарської продукції із застосуванням власних та орендованих виробничих потужностей, а тому є сільськогосподарським товаровиробником. Також податковим органом не доведено, що ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" реалізовує продукцію не свого виробництва.

Враховуючи викладені обставини, позивач є сільськогосподарським підприємством і правомірно користувався спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на постанову Хмільницького міськрайонного суду від 22.08.2012 року та постанову Хмільницького районного суду від 04.09.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-1 КУпАП, головного бухгалтера ОСОБА_4 та директора ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" ОСОБА_5 за те, що допустили порушення порядку ведення податкового обліку, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 31.05.2012 року на суму 188 896 грн., чим порушив п.4.1 ст.4, п.7.3, п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п.7.1 ст.7, п.8-1.1, п.8-1.6 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, ст. 187, ст. 198, 200.1 ст.200, п.209.1, п.209.6 ст.209 Податкового Кодексу України провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито в зв'язку із відсутності складу правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постановою Хмільницького міськрайонного суду від 22.08.2012 року та постановою Хмільницького районного суду від 04.09.2012 року доведено відсутність складу правопорушення в діях відповідальних осіб ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", а тому висновки податкового органу щодо допущення вказаних порушень ДСРП "Уланівський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є необгрунтованими.

З огляду на вказані обставини, висновки податкового органу щодо допущення позивачем при провадженні господарської діяльності порушень вимог податкового законодавства спростовані в ході судового розгляду, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 листопада 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.