Ухвала суду № 27673630, 13.11.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4999/12

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області та особи, що приєдналась до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" (далі - позивач, ТОВ "Ювента") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду даний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Славутська об'єднана державна податкова інспекція в Хмельницькій області подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області приєдналось до апеляційної скарги Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області та також просило скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.

Сторони у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.

З урахуванням наведеного, керуючись положенням п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів визнала за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, дослідивши заяву про приєднання до апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" 05.04.2000 року зареєстроване виконавчим комітетом Славутської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №216986). З 24.11.2005 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Славутській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво інших меблів; виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу та цементу; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

В червні 2011 року на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідно до направлення та наказу Славутською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, результати якої оформлені актом № 334/23/30801338 від 07.06.2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000062303 від 10.06.2011 року, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 123329 грн.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 123329 грн. в лютому 2011 року по операції з придбання товару від ТОВ "Торговельний Дім "ДС" встановлена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року по справі №2270/13998/11 яка набрала законної сили 07 вересня 2012 року, а тому в силу ст..72 КАС України не потребує доказування.

По операції з придбання від ФОП ОСОБА_2 в лютому 2011 року на суму 10722,8 грн., в березні 2011 року на суму 15537,8 грн. правомірно сформовано податковий кредит.

Відповідно до договору поставки №18 від 14.01.2011 року ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась поставити позивачеві товар (світильники меблеві, елементи освітлення), ціна якого вказується в рахунках та видаткових накладних (п.2.1договору), поставка на протязі строку дії договору здійснюється партіями, що підтверджується в накладних (4.1 договору). Договором передбачено, що завантаження товару здійснюється за рахунок покупця (п.4.3 договору); право власності на товар зберігається за постачальником до моменту повної оплати товару покупцем (п.4.5. договору).

На виконання договору поставки №18 від 14.01.2011 року ФОП ОСОБА_2 в лютому 2011 року поставило позивачеві світильники меблеві, елементи освітлення на загальну суму 64336,80 грн., в тому числі ПДВ 10722,80 грн.

Вказане підтверджується: податковою накладною №18 від 17.02.2011 року; видатковою накладною № РН-0000018 від 17.02.2011року на суму 64336,80 грн., в тому числі ПДВ 10722,80 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000028 від 17.02.2011 року та виписками з книги обліку довіреностей.

Відповідно до товарно-транспортної накладної б/н від 16.02.2011 року перевезення товару від постачальника до позивача на замовлення та за рахунок постачальника здійснювало ПП «Хімтрансбуд .

На підставі довіреності №227454 від 17.02.2011 року від імені позивача товар отримував начальник комерційного відділу ТОВ "Ювента" Завішальний А.Б.

Оприбуткування придбаного від ФОП ОСОБА_2 товару на складі здійснене позивачем відповідно до прибуткової накладної № ПН-0000116 від 17.02.2011 року.

Після оприбуткування зазначеного товару в складському обліку, позивач оплатив його вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується журналом господарських операцій ТОВ «Ювента».

Отримавши від постачальника товару ФОП ОСОБА_2 видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість сплачений в ціні товару, до податкового кредиту лютого 2011 року.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З огляду на приписи п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

Разом з тим, п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В процесі судового розгляду судами не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору поставки, укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_2, вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Відповідачем також не доведено, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судами докази свідчать про те, що зазначений договір поставки укладений позивачем та ФОП ОСОБА_2 в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу. Придбані комплектуючі позивач використав для виробництва меблів та отримав прибуток від їх продажу.

Колегія суддів відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача щодо не укладення договору поставки №18 від 17.02.2011року між позивачем і ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю в його тексті договірної ціни, оскільки відсутність письмового договору жодним чином не впливає на право позивача на відображення господарської операції з придбання світильників меблевих, елементів освітлення, оформленої первинними документами, складених з дотриманням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у бухгалтерському та податковому обліку шляхом формування валових витрат і податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року по операції з придбання товару відповідно до договору поставки №18 від 17.02.2011 року між позивачем і ФОП ОСОБА_2

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення № 0000102301 від 20.05.2011 року, а тому, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими в цій частині підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області та особи, що приєдналась до апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович