Постанова № 2767181, 06.08.2008, Вугледарський міський суд Донецької області

м. Вугледар 06 серня 2008 р.

Вугледарський міський суд Донецької області, діючий як місцевий адміністративний суд, в складі: головуючого - судді Гайдар А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Пономаренко І.В. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_2до Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості щорічної допомоги інвалідам війни до 5-го травня,

в с т а н о в и в :

У липні 2008 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради про стягнення заборгованості на оздоровлення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_2 являється інвалідом війни 3-групи. Та має статус інваліда війни, також знаходиться на обліку в УТСЗН м.Вугледар. Згідно ч.5, ст.13 Закону № 3551 -Х 11 щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:____ , також інвалідам 3-й групи -7 мінімальних пенсій за віком. В зв'язку з цим позивач ОСОБА_2, звернувся до УПСЗН з проханням виплатить йому невиплачену грошову шорічну допомогу за 2008 р., у розмірі встановлених Законом № 3551 - Х 11, та рішенням КС України № 10 від 22.05.2008 року. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання йому вказаних коштів в повному обсязі, просив визнати дії Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради неправомірними в частині відмови у виплаті сум на щорічну одноразову грошову допомогу інвалідам війни до 5-го травня за 2008 рок, а також зобов”язати відповідачів у майбутньому проводити виплати у розмірах, встановлених ч.5, ст.13 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали вналідок Чорнобильської катастрофи” та стягнути на його користь недоотриману суму на оздоровлення за 2008 р.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та підтвердив мотиви, та обґрунтування, вказані в позові.

У судовому засіданні представник відповідача - Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради позов не визнав з тих підстав, що згідно постанови Кабінету міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 3-ї групи за 2008 р. складає 90 грн. Виплати у вказаному розмірі були зроблені позивачу 24.04.2008 р., тому представник вважає з цих підстав, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Просила у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області позовні вимоги визнала повністю в зв”язку з тим, що обов”язок по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення покладено на органи управління праці та соціального захисту населення та просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог відносно Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області.

Суд, вислухавши думку позивача, представника позивача, та представника відповідача дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги, викладені в позові, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" {далі - закон № 3054-ІІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення, у розмірі: : учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії - чотири мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Позивачу 24 квітня 2008 р. відповідачем було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 90 гривень, згідно постанови Кабінету міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

18.06.2008 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату різниці між виплаченою йому сумою щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік та розміром, передбаченим ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

24.06.2008 року відповідач відмовив позивачу у виплаті вказаної різниці. Відмовляючи ОСОБА_3, у задоволенні його вимог про виплату різниці між розміром допомоги, встановленим постановою № 562 і Законом № 3054-ІІІ, Управління посилалося на п.30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якої зупинено на 2008 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Однак погодитися з таким висновком не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії у pозмipi чотирьох мінімальних заробітних плат, при цьому частиною 7 цієї ж статті передбачено, що розміp мінімальної зapo6iтної плати визначається на момент виплати.

Згідно з ч.2 ст.19 Koнституції України. органи державної влади та органи місцевогo самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Miністрів України № 562 від 12.07.2005 р. встановлені конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цим законом встановлено розмір такої допомоги як кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати величну на час виплати.

Відносно заперечень відповідача про зупинення на 2008 рік дії в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, суд не може прийняти ці заперечення з наступних підстав.

Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі N 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) _____ 2008 року N 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, зокрема, пункт 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

 Крім того, враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного захисту, Верховна Рада України внесла доповнення до ст.71 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 05.10.2006 р.)

В зв'язку з цим необхідно зазначити, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно зі ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від інших обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тому суд вважає, що дії відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, які не відповідають встановленим у ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є такими, що порушують конституційні права позивача ОСОБА_2, на здоров'я та належний соціальний захист.

Враховуючи викладене, а також те, що ані Верховною Радою України, ані Кабінетом Міністрів України за вищезазначений період не приймалось рішень щодо подальшого врегулювання питання виплати та розмірів щорічної допомоги на оздоровлення за Законом України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то виходячи з загальних посад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, в даному випадку підлягають застосуванню саме норми ст. 48 згаданого Закону та норми відповідних Закону України, якими встановлювався розмір мінімальної заробітної плати на 2008 рік.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим , акти органів місцевого самоврядування, накази і інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ і організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Однак суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача частково, тому що розрахунок позивача про розмір щорічної допомоги на оздоровлення на 2008 рік є неправильним в зв”язку з тим, що позивач застосував не ті розміри мінімальної заробітної плати, які були встановлені чинним законодавством на момент виплати відповідачем частини заборгованості у 2008 р. Згідно Закону України № 489-V від 19.12.2006 р. „Про Державний бюджет України на 2008 рік” розмір мінімальної заробітної плати на ____ року (момент виплати за заборгованості за 2008 р.) становить ___ грн.

 Таким чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням на користь ОСОБА_4, грошових сум згідно наступного розрахунку.

З урахуванням отриманої ОСОБА_2,суми - 90 гривень та розміру мінімальної заробітної плати на час виплаті йому частини допомоги - ___ грн.; - на користь позивача підлягає стягненню за 2008 рік ____ гривень (___ грн. х 5) - 90 грн.).

В частині позовних вимог ОСОБА_2, про зобов”язання відповідачів і на майбутне виплачувати кошти на оздоровлення у розмірі, встановленному ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні вказаних вимог з тих підстав, що ці вимоги не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Згідно п.7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” органи соціального забезпечення звільнені від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись п.7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 98, 99, 158,160-163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2, задовольнити частково.

Визнати дії Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради протиправними в частині відмови у виплаті сум на оздоровлення ОСОБА_2 за 2008 рік.

Стягнути з Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради на користь ОСОБА_2заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2008 рік у розмірі ____ (____дві тисячі шіст'сот двадцять п'ять) гривень та стягнути вищезазначену суму з рахунку Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради № 35219032001525, ОКПО 25953362, МФО 834016, відкритого у Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області, згідно КПКВ 2501360.

.

В частині позовних вимог ОСОБА_2, про зобов”язання відповідачів і на майбутнє виплачувати кошти на оздоровлення у розмірі, встановленному ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відмовити з вищезазаначених підстав.

Заяву про апеляційне оскарження цієї постанови може бути подано до місцевого адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд через місцевий адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Вугледарського

міського суду А.В. Гайдар