Ухвала суду № 27671509, 22.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 р.

Справа № 177502/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Кушнерика М.П., Затолочного В.С.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2012 року Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова звернулося до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покликаючись на те, що підприємством підлягають відшкодуванню вказані витрати Пенсійного фонду України у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі №2а-7892/12/1370 заявлений позов задоволено. Постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» 82588,80грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Публічне акціонерне товариство фірми «Нафтогазбуд», яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що згідно чинного законодавства підприємством підлягають відшкодуванню фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому згідно розрахунку заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом у сумі 82588,80грн. підлягає стягненню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1), Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова було направлено позивачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.05.2012 року по 31.08.2012 року на суму 82588,80грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Згідно Інструкції №21-1, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки встановлені зазначеними вище нормативними документами.

Пунктом 6.8. Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», абзацом 4 пункту 1 статті 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, відповідно до абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» на користь Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.05.2012 року по 31.08.2012 року в сумі 82588,80грн.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 13.02.2012 року у справі №21-11а12.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, колегія суддів зазначає, що апелянтом при поданні апеляційної скарги судовий збір не сплачено, а ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2012 року його сплату відстрочено до дня розгляду справи.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», становить у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Тому, Публічним акціонерним товариством фірми «Нафтогазбуд» несплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 412,94грн.

Керуючись ст. 195, ст. 197, ч.1 п.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» – залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі №2а-7892/12/1370 – без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 412,94грн. на призначений для цього рахунок за наступними реквізитами:

«Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ – 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО – 825014; рахунок отримувача – 31219206781004; код класифікації доходів бюджету – 22030001; призначення платежу – судовий збір, код суду 34668371».

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя М.П. Кушнерик

Суддя В.С. Затолочний