Ухвала суду № 27669116, 26.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

У Х В А Л А

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"26" листопада 2012 р.

№ 5017/2012/2287

Суддя Антощук С.І., розглянувши матеріали заяви (вх.№5374/2012 від 22.11.2012р.): Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс” (65031, м.Одеса, Ленінградське шосе, буд. 1/3; код ЄДРПОУ 34598844);

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс” підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи не додано належних доказів надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов’язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010р. №2677-VІ Закон України „Про виконавче провадження” викладено у новій редакції та виключний перелік документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, закріплено у ст.17 вказаного закону, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, вимога Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси №Ю-1388 від 05.01.2012р., на яку посилається заявник як на підставу наявності безспірних вимог, відноситься до категорії „рішення інших органів державної влади, виконання яких за законом покладено на державну виконавчу службу”. Тобто, повноваженнями щодо перевірки відповідності Вимоги Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси ознакам виконавчого документу наділені саме органи Державної виконавчої служби при прийнятті такої Вимоги до виконання. Однак, заявником не надано суду доказів прийняття органом Державної виконавчої служби Вимоги №Ю-1388 від 05.01.2012р. до виконання, а саме постанови про відкриття відповідного виконавчого провадження.

Згідно п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Додані до заяви про порушення справи про банкрутство докази надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів (фіскальний чек №5183 від 20.11.2012р. та опис вкладення), надані суду не в оригіналах або належним чином засвідчених копіях, тому суд не має правових підстав для розгляду вказаних документів як належних письмових доказів у справі. Таким чином, суд вважає, що заявником не надано належних доказів надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів.

Крім того, суд зазначає, що із наданої до заяви про порушення справи про банкрутство Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.03.2012р. вбачається, що у записі №17 міститься графа: „Весення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою”, тоді як, з отриманого господарським судом Одеської області при розгляді заяви про банкрутство Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичнич осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.11.2012р. вбачається, що статус відомостей про юридичну особу: „не підтверджено”. Тому, суд звертає увагу заявника на те, що докази відсутності боржника за місцезнаходженням (Витяг або Довідку з ЄДР про наявність відповідного запису) слід подавати станом на дату звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, заява Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п.3,6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п.3,6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про порушення провадження у справі про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Прімавтотранс” (65031, м.Одеса, Ленінградське шосе, буд. 1/3; код ЄДРПОУ 34598844) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 3-х арк. з додатком на 25-ти арк.

Суддя Антощук С.І.