Рішення № 27668409, 22.11.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2012 р.Справа № 5013/493/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув матеріали

за позов: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром", Україна, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Комінтерн;

до відповідача: "Нексус Бізнес Маркетінг" ЛЛП, Об'єднане Королівство Великобританія, м. Лондон,

предмет спору: стягнення 167454,66 грн.

Представники сторін:

від позивача - Ковальов А.І., довіреність № 135 від 09.08.2012р.

від відповідача - участі не брали;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить наявний в матеріалах справи сертифікат-підтвердження.

В судовому засіданні оголошувалась перерва 22.11.2012 року з 09:51 год до 16:00 год, на підставі норм ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" звернулося до господарського суду із позовною заявою № 70 від 16.05.2012 року про стягнення з "Нексус Бізнес Маркетінг" ЛЛП (Nexus Business Marketing LLP) 20160 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 161078,40 грн, борг за поставлену за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу № 23/1-11 від 25.10.2011 року продукцію; про стягнення штрафу за прострочення оплати товару за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу № 23/1-11 від 25.10.2011 року у розмірі 604,80 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 4832,35 грн; про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 193,23 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 1543,19 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на судовий збір в сумі 2250,83 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив про не бажання уточнювати свої вимоги щодо суми стягнення з відповідача судового збору і просить суд стягнути з "Нексус Бізнес Маркетінг" ЛЛП суму, яка зазначена у прохальній частині позову, а саме судовий збір в сумі 2250,83 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" (позивач, продавець) та "Нексус Бізнес Маркетінг" ЛЛП (відповідач, покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 23/1-11 (далі - Договір).

Згідно умов вказаного Договору продавець зобов'язався поставити покупцеві на умовах FCA-Олександрія товар за номенклатурою у кількості та за цінами згідно з додатком № 1 (специфікації поставки), який є невід'ємною частиною Договору (п. 1 Договору).

В свою чергу покупець, відповідно п. 1.2 Договору зобов'язався оплатити вартість товару на умовах Договору та у відповідності до додатку № 1 (специфікації поставки), який є невід'ємною частиною Договору.

В п. 2.1 Договору сторони узгодили, що ціна товару, що поставляється за цим Договором, встановлюється у доларах США за одну метричну тону (МТ) та визначається у специфікації № 1 до Договору. Ціна визначається за кожну партію товару. До ціни товару включені всі витрати, які повинні бути сплачені продавцем для виконання вищевказаних умов FCA.

Відповідно до п. 3.2 Договору датою поставки товару вважається дата, зазначена у міжнародній автотранспортній накладній (CMR).

Також, сторони домовились, що вантажоотримувач зазначається у додатку № 1 до Договору (п. 3.3.4 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що платежі за товар, який поставлено за цим договором, здійснюються у доларах США на умовах зазначених в розділі 4 даного Договору. Покупець оплачує партію товару прямим банківським переказом на валютний рахунок продавця у строк не більше 45 календарних днів з моменту поставки товару (п. 4.2 Договору).

В розділі 8 Договору сторони передбачили штраф за затримку.

Згідно п. 8.3 Договору у разі недотримання покупцем строків внесення авансу, передплати та/або остаточного розрахунку, що передбачені ст. 4 договору, за відсутності встановлених належним чином форс-мажорних обставин згідно ст. 7 Договору, покупець сплачує продавцеві штраф за затримку оплати. Пунктом 8.4 Договору встановлено, що розмір штрафу за затримку оплати розраховується як три відсотка від суми не внесеного у строк авансу або не відкритого у строк акредитиву за кожен день затримки, загальна сума штрафу не може перевищувати 10 відсотків відповідних сум.

На виконання умов Договору 25.10.2011 року сторонами підписано специфікацію № 1 на поставку продукції в 2011 році (додаток № 1 до Договору). Згідно умов вказаної специфікації № 1 предметом поставки є вуглелужний реагент натрієвий ТУ У 26.8-23690792-002:2006 у кількості 22 т за ціною 315 доларів США/т на суму 6930 доларів США.

07.11.2011 року сторонами підписано специфікацію № 2 на поставку продукції в 2011 році (додаток № 2 до Договору). Предметом поставки, згідно даної специфікації № 2 є вуглелужний реагент натрієвий ТУ У 26.8-23690792-002:2006 у кількості 21т за ціною 315 доларів США/т на суму 6615 доларів США.

07.11.2011 року сторонами підписано специфікацію № 3 на поставку продукції в 2011 році (додаток № 2 до Договору). Предметом поставки, згідно даної специфікації № 3 є вуглелужний реагент натрієвий ТУ У 26.8-23690792-002:2006 у кількості 21т за ціною 315 доларів США/т на суму 6615 доларів США.

Також, 05.01.2012 року між продавцем та покупцем підписано Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до п. 1.1 якої розділ 9 Договору "Арбітраж" викласти у наступній редакції, зокрема п. 9.2 " У разі порушення однією або обома сторонами своїх зобов'язань за цим Контрактом та неможливості вирішити такий спір за допомогою переговорів, такий спір, не залежно від сторони, яка порушила свої обов'язки, передається на розгляд господарському суду Кіровоградської області".

На виконання умов Договору та специфікацій №№ 1,2,3 позивач передав відповідачеві продукцію всього на загальну суму 20160 доларів США в кількості 64 т, а саме: вуглелужний реагент натрієвий у кількості 22 т на умовах FCA-Олександрія згідно Інкотермс-2000 за внутрішньою митною декларацією (ВДМ) № 901030000/2011/001402 від 18.11.2011 та згідно міжнародній автотранспортній накладній (CMR) № 961053 від 18.11.2011 року (специфікація № 1); вуглелужний реагент натрієвий у кількості 21 т на умовах FCA-Олександрія згідно Інкотермс-2000 за внутрішньою митною декларацією (ВДМ) № 901030000/2011/001527 від 16.12.2011 та згідно міжнародній автотранспортній накладній (CMR) № 961093 від 16.12.2011 року (специфікація № 2); вуглелужний реагент натрієвий у кількості 21 т на умовах FCA-Олександрія згідно Інкотермс-2000 за внутрішньою митною декларацією (ВДМ) № 901030000/2011/001528 від 16.12.2011 та згідно міжнародній автотранспортній накладній (CMR) № 1248 від 16.12.2011 року (специфікація № 3).

Натомість, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої продукції на загальну суму 20160 доларів США у встановлений п. 4.2 Договору строк не виконано, що стало підставою для звернення позивачем до господарського суду за захистом свого порушеного права.

При розгляді даного господарського спору по суті господарський суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Аналогічна позиція зазначена в роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 року № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій".

Умовами Додаткової угоди № 2 до Контракту № 23/1-11строни узгодили, що у разі порушення однією або обома сторонами своїх зобов'язань за цим Контрактом та неможливості вирішити такий спір за допомогою переговорів, такий спір, не залежно від сторони, яка порушила свої обов'язки, передається на розгляд господарському суду Кіровоградської області.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Хімвіскпром" про стягнення боргу за поставлену за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу № 23/1-11 від 25.10.2011 року продукцію в сумі 20160 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 161078,40 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати товару за зовнішньоекономічним договором № 23/1-11 від 25.10.2011 року у розмірі 604,80 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 4832,35 грн та три відсотка річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 193,23 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 1543,19 грн.

Господарський суд враховує, що пунктом 8.3 Договору сторони передбачили у разі недотримання покупцем строків внесення авансу, передплати та/або основного розрахунку, передбачено розділом 4 Договору, за відсутності встановлених належним чином форс-мажорних обставин згідно розділу 7 Договору, покупець сплачує продавцеві штраф, який розраховується як три відсотка від суми не внесеного у строк авансу або не відкритого у строк акредитиву за кожен день затримки, загальна сума штрафу не може перевищувати 10 відсотків відповідних сум.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно положень частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві штрафу у розмірі 604,80 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 4832,35 грн, що становить 3 % від суми боргу.

Задовольняючи вимогу про стягнення штрафу, господарським судом враховано співрозмірність заявленої до стягнення суми штрафу з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач, добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як продавцем, своїх зобов'язань за Договором, недотримання відповідачем узгодженого між сторонами терміну погашення заборгованості за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання та недопущення його порушення.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3 відсотків річних в сумі 193,23 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 1543,19 грн за період з 03.01.2012 року по 16.05.2012 року та за період з 31.01.2012 року по 16.05.2012 року.

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних (а.с. 53), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 3 відсотків річних в сумі 193,23 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 1543,19 грн за період з 03.01.2012 року по 16.05.2012 року та за період з 31.01.2012 року по 16.05.2012 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір в сумі 2250,83 грн.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 33,34, 38, 44,49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з "Нексус Бізнес Маркетінг" ЛЛП (Nexus Business Marketing LLP), Cyim, 351, Об'єднане Королівство Великобританія, м.Лондон, WC1B 3BQ Грейт Рассел Стріт,10, реєстраційний номер ОС344994 (Suite 351, 10 Great Russell Street, London WC1B 3BQ United Kinqdom req. No. OC344994) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром", юридична адреса: 28022, України, Кіровоградська область, Олександрійський р-н, с.Комінтерн, фактична адреса 28000, України, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул.Шевченка,91, код за ЄДРПОУ 23690792 заборгованість за поставлену за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу № 23/1-11 від 25.10.2011 року продукцію в сумі 20160 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 161078,40 грн; штраф за прострочення оплати товару за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу № 23/1-11 від 25.10.2011 року у розмірі 604,80 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 4832,35 грн; три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 193,23 доларів США, що станом на день звернення до суду згідно офіційного курсу НБУ становить еквівалент 1543,19 грн, а також судовий збір в сумі 2 250 грн 83 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

На виконання вимог ст. ст. 3, 5 Конвенції про вручення за кордон судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах, 1965 року, зобов'язати позивача надати суду в строк до 07.12.2012 року переклад тексту рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2012 року у справі № 5013/493/12 на офіційну мову держави відповідача, засвідчену в порядку ст. 79 Закону України "Про нотаріат" (у трьох примірниках) для направлення його відповідачеві.

Повне рішення складено 26.11.2012 року.

Суддя Т. В. Макаренко