Рішення № 27668336, 12.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/11753-2012 12.11.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»ДоПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оріана»Простягнення 67 268,07 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Винокуров О.В. -дов. № ГН-95-Ю від 03.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оріана»про стягнення 33 660,11 грн. основного боргу, 27 914,33 грн. інфляційних нарахувань та 27 914,33 грн. три відсотки річних.

Ухвалою від 30.08.2012 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.10.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.10.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 22.10.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2012 р. надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, представник позивача у даному судовому засіданні подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/11753-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку із необхідністю витребувати додаткові документи, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи до 12.11.2012 р.

У судовому засіданні 12.11.2012 р. представник позивача надав суду докази, які підтверджують направлення страховиком на адресу перестраховика переліку документів у відповідності до п. V.III. ковер-нот укладених до договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 11 від 04.04.2003 р.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.11.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2003 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Східно українське страхове товариство»(правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», що змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО») та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ОРІАНА»(назва змінена на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ОРІАНА») було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 11.

Пунктом 1.1. даного договору встановлено, що предметом договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні.

Відповідно до пунктів 3.3.1, 3.3.2 договору перестрахування, перестраховик зобов'язався перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений цим договором; брати пропорційну участь або відповідно з прийнятими на себе зобов'язаннями по конкретних договорах непропорційного перестрахування в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником (страховиком) в результаті розслідування і визначення розміру збитку.

Пунктами 2.1, 2.2 договору перестрахування визначено, що пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (ковер-нота), підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимілярного чи поштового зв'язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і пропоновані умови передачі ризику в перестрахування. Якщо перестраховик згодний з умовами, викладеними в конкретному договорі перестрахування, він підписує його, завіряє круглою печаткою і направляє Перестрахувальнику.

На підставі договору перестрахування між позивачем та відповідачем були підписані конкретні договори страхування (ковер-ноти), а саме: № 63 від 16.02.2005 р., № 406 від 25.07.2005 р., № 49 від 02.03.2006 р., № 143 від 28.04.2006 р., № 185 від 06.06.2006 р., № 176 від 30.05.2006 р.

Пунктом V.III. ковер-нот укладених до договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 11 від 04.04.2003 р. встановлено, що перестраховик оплачує частину страхового відшкодування і витрат на врегулювання збитків по страховому випадку на розрахунковий рахунок перестрахувальника, страхувальника або вигодонабувача (відповідно до листа перестрахувальника) не пізніше 10 банківських днів з дати отримання перестраховиком від перестрахувальника копії страхового акту і документів, котрі свідчать про настання страхового випадку і розрахунку суми боргу. Перелік документів, які свідчать про настання страхового випадку, не може бути більшим, ніж передбачено оригінальним договором страхування.

05 лютого 2006 р. на умовах, визначених ковер-нотою № 63 та оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту № 0389-01-02 від 15.02.2005 р. відбувся страховий випадок (ДТП), про що позивачем складено страховий акт № 282 від 29.03.2006 р. та сплачено страхове відшкодування страхувальнику Блох Д.Х. в сумі 30 340 грн. 05 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.03.2006 р. Частка відповідальності перестраховика за даною страховою подією склала 15 092,93 коп. (50,00%), що підтверджується письмовим розрахунком від 18.01.2007 р. Про настання страхової події відповідача було повідомлено в письмовій формі 18.01.2007 р., що підтверджується його листом від 31.01.2007 р. вих. № 91.

26 грудня 2005 р. на умовах, визначених ковер-нотою № 406 та оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту № 5554-01-02 від 23.07.2005 р. відбувся страховий випадок (ДТП), про що позивачем складено страховий акт № 1122 від 28 грудня 2005 р. та сплачено страхове відшкодування страхувальнику Шалкіна Н.В. в сумі 3 728 грн. 50 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.12.2005 р. Частка відповідальності перестраховика за даною страховою подією склала 1 864,25 грн. (50,00 %), що підтверджується письмовим розрахунком від 30.11.2007 р. Про настання страхової події відповідача було повідомлено в письмовій формі 26.11.2009 р., що підтверджується його листом від 15.12.2009 р. вих. № 838.

19 червня 2006 р. на умовах, визначених ковер-нотою № 49 та оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту № 01727-01-02 від 08.02.2006 р. відбувся страховий випадок (ДТП), про що позивачем складено страховий акт № 1149 від 01 серпня 2006 р. та сплачено страхове відшкодування страхувальнику Деменюк Р.В. в сумі 20 478,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4014 від 02.08.2006 р. Частка відповідальності перестраховика за даною страховою подією склала 10 239,18 грн. (50,00 %), що підтверджується письмовим розрахунком від 11.09.2007 р. Про настання страхової події відповідача було повідомлено в письмовій формі 26.10.2009 р., що підтверджується його листом від 12.01.2010 р. вих. № 756.

19 серпня 2006 р. на умовах, визначених ковер-нотою № 143 та оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту № 06232-01-02 від 28.04.2006 р. відбувся страховий випадок (ДТП), про що позивачем складено страховий акт № 2244 від 18 грудня 2006 р. та сплачено страхове відшкодування страхувальнику Дичок І.В. в сумі 2037,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7489 від 18.12.2006 р. Частка відповідальності перестраховика за даною страховою подією склала 1 018,81 грн. (50,00 %), що підтверджується письмовим розрахунком від 14.02.2007 р. Про настання страхової події відповідача було повідомлено в письмовій формі 26.11.2009 р., що підтверджується його листом від 15.12.2009 р. вих. № 838.

13 березня 2007 р. на умовах, визначених ковер-нотою № 185 та оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту № 08883-70-02 від 05.06.2006 р. відбувся страховий випадок (ДТП), про що позивачем складено страховий акт № 952-02 від 29 березня 2007 р. та сплачено страхове відшкодування страхувальнику Шморгун О.Ю. в сумі 3 925,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2583 від 29.03.2007 р. Частка відповідальності перестраховика за даною страховою подією склала 1 239,14 грн. (31,5657 %), що підтверджується письмовим розрахунком від 30.11.2007 р. Про настання страхової події відповідача було повідомлено в письмовій формі 26.11.2009 р., що підтверджується його листом від 15.12.2009 р. вих. № 838.

19 жовтня 2006 р. на умовах, визначених ковер-нотою № 176 та оригінальним договором добровільного страхування наземного транспорту № 05532-25-02 від 25.05.2006 р. відбувся страховий випадок (ДТП), про що позивачем складено страховий акт № 2159 від 08.12.2006 р. та сплачено страхове відшкодування страхувальнику Сокур Н.Г. в сумі 8 412 грн. 10 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7228 від 08.12.2006 р. Частка відповідальності перестраховика за даною страховою подією склала 4 206,05 грн.(50,00 %), що підтверджується письмовим розрахунком від 14.02.2007 р. Про настання страхової події відповідача було повідомлено в письмовій формі 26.11.2009 р., що підтверджується його листом від 15.12.2009 р. вих. № 838.

У свої поясненнях позивач пояснив, що загальний розмір заборгованості відповідача, за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 11 від 04.04.2003 р. та укладених до нього ковер-нот, зі сплати частини страхового відшкодування становить 33 660,11 грн.

23.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату боргу у розмірі 33 660,00 грн., проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати боргу не виконав.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 33 660,11 грн. основного боргу, 27 914,33 грн. інфляційних нарахувань та 5 693,63 грн. три відсотки річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування»перестрахування -страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом V.III. ковер-нот укладених до договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 11 від 04.04.2003 р. встановлено, що перестраховик оплачує частину страхового відшкодування і витрат на врегулювання збитків по страховому випадку на розрахунковий рахунок перестрахувальника, страхувальника або вигодо набувача (відповідно до листа перестрахувальника) не пізніше 10 банківських днів з дати отримання перестраховиком від перестрахувальника копії страхового акту і документів, котрі свідчать про настання страхового випадку і розрахунку суми боргу. Перелік документів, які свідчать про настання страхового випадку, не може бути більшим, ніж передбачено оригінальним договором страхування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані умови вищезазначеного пункту договору щодо надіслання на адресу перестраховика копії страхового акту і документів, котрі свідчать про настання страхового випадку і розрахунку суми боргу, проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не сплатив частину страхового відшкодування у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 33 660,11 грн.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»нарахувало та просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2007 р. до 20.08.2012 р. 5 693,63 грн. три відсотки річних та 27 914,33 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, оскільки позивачем невірно було визначено період їх нарахування, так як прострочення виконання зобов'язання з оплати за ковер-нотами № 406 від 25.07.2005 р., № 143 від 28.04.2006 р., № 185 від 06.06.2006 р. та № 176 розпочалося з 11.12.2009 р., за ковер-нотою № 63 від 25.07.2005 р. з 02.02.2007 р. та ковер-нотою № 49 від 02.03.2006 р. з 10.11.2009 р.

Таким чином, вірними періодами нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за ковер-нотами № 406 від 25.07.2005 р., № 143 від 28.04.2006 р., № 185 від 06.06.2006 р. та № 176 від 30.12.2006 р. є період з 11.12.2009 р. по 20.08.2012 р., за ковер-нотою № 63 від 25.07.2005 р. з 02.02.2007 р. по 20.08.2012 р. та за ковер-нотою № 49 від 02.03.2006 р. з 10.11.2009 р. по 20.08.2012 р.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % підлягають задоволенню частково у розмірі 15 084,43 грн. та 4 042,33 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оріана»(місцезнаходження: 04135, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Галі Тимофєєвої, 3, код ЄДРПОУ 30552209) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, сьомий поверх, код ЄДРПОУ 31650052) 33 660 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят) грн. 11 коп. основного боргу, 4 042 (чотири тисячі сорок дві) грн. 33 коп. три відсотки річних, 15 084 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 43 коп. інфляційних нарахувань та 1 263 (одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 01 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.11.2012 р.

Суддя Спичак О.М.