Рішення № 27668060, 20.11.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р. Справа № 5010/578/2012-28/42

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відділу капітального будівництва Калуської міської ради

м-н Шептицького, 2, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 77300

про стягнення основної заборгованості в сумі 204296 грн. 00 коп,

49031 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 17815 грн. 73 коп. 3% річних,

20% штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп.

За участю представників сторін:

від позивача представник не з'явився.

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність ВРР № 835956 від 08.06.12)

ВСТАНОВИВ:

Відділ капітального будівництва Калуської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості в сумі 204296 грн. 00 коп., 49031 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 17815 грн. 73 коп. 3% річних, 20% штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 27/08-і про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша від 04.06.2008р. в частині сплати пайового внеску, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 204296 грн. 00 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 49031 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 17815 грн. 73 коп. та 20% штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.06.12.

12.06.12 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.07.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.12, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 19.07.12.

Ухвалою господарського суду від 19.07.12, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору; судове засідання відкладено на 02.08.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.12 зупинено провадження у справі № 5010/578/2012-28/42 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 5010/849/2012-3/41.

25.10.12 через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання позивача ( № 01-38/137 від 23.10.12; вх. № 7017/2012-свх) про поновлення провадження у справі, мотивоване усуненням обставин, що зумовили її зупинення.

Рішенням господарського суду від 27.09.12 по справі № 5010/849/2012-3/41 відмовлено в позові суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради про зобов"язання привести у відповідність до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" договору № 27/08-і про залучення коштів замовника /інвестора/ на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Калуша від 04.06.2008р., укладеного відділом капітального будівництва Калуської міської ради з підприємцем ОСОБА_1 шляхом укладення нового договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.12 поновлено провадження у справі № 5010/578/2012-28/42; розгляд справи призначено на 20.11.12.

20.11.12 представник позивача в судове засідання не з»явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 02.11.12; в попередніх судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

20.11.12 в судовому засіданні представник відповідача позов визнає в частині стягнення основної заборгованості в сумі 204296 грн. 00 коп., 49031 грн. 14 коп. інфляційних втрат та 17815 грн. 73 коп. 3% річних; щодо стягнення 20% штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп. заперечує, в зв»»язку з чим подав заяву про застосування спеціальної позовної давності відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України (вх.№ 7711/2012 свх від 20.11.12).

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.06.08 між позивачем (надалі - одержувач) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договір № 27/08-і про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша (а.с. 7).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, скріплено підписами уповноважених на це осіб та затверджено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача.

В силу ст. 204 ЦК України, Договір № 27/08-і про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша є правомірним правочином, так як укладений між сторонами в межах чинного законодавства України, його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним; іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

Розділом першим договору встановлено, що предметом договору є залучення коштів замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша, відповідно до Положення.

Положенням «Про порядок залучення коштів замовників (інвесторів) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша»встановлено, що пайова участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста розраховується у розмірі 5% від вартості будівництва з врахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 м.кв. об»єкту будівництва (реконструкції) в залежності від функціонального призначення об»єкта будівництва.

Розмір коштів, що залучаються визначений в розділі 2 Договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, розмір коштів замовника, що залучаються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Калуша, становить 224296 грн. 00 коп., що складає 5 відсотків опосередкованої вартості будівництва 30-ти квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення, що знаходиться за адресою: пр. Л. Українки.

Розмір коштів, що залучаються, визначений відповідно до Положення та вихідних даних на проектування об»єкту будівництва (реконструкції) згідно протоколу засідання містобудівної ради м. Калуша ( пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.1.1. договору замовник зобов»язався, протягом дванадцяти місяців з дати підписання даного договору перерахувати суму, обумовлену п.2.1. цього договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов»язань по договору.

Замовник прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості сплатив частково в розмірі 20000 грн., оплату залишку заборгованості в сумі 204296 грн. відповідач не здійснив.

28.03.12, ПП ОСОБА_1, надіслано претензію (вих. № 01-38/39 від 27.03.12) про сплату заборгованості в розмірі 204296 грн. (а.с. 11). Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань щодо сплати відповідачем пайового внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника відповідача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати пайового внеску не виконав, станом на дату судового засідання заборгованість відповідача перед позивачем становить 224296 грн. 00 коп., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається представником відповідача в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача пайового внеску в розмірі 224296 грн. 00 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № 27/08-і про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша від 04.06.2008р. підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 3.1.4. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов»язання щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша сплачувати суми інфляційних нарахувань та 3% річних, пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад 30 днів, замовник додатково сплачує штраф в розмірі 20% від суми основного зобов»язання.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, трьох процентів річних та 20% штрафу. Наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним (а.с. 9, 10).

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 27/08-і про залучення коштів замовника (інвестора) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Калуша від 04.06.2008р. відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 49031 грн. 14 коп. інфляційних втрат і 17815 грн. 73 коп. 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 20 % штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп. слід зазначити наступне.

20.11.12 представником відповідача в судовому засіданні, до винесення рішення судом, подано заяву про застосування спеціальної позовної давності відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України (вх.№ 7711/2012 свх від 20.11.12).

Згідно приписів ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до умов договору, відповідач мав розрахуватися до 05.06.09 року, тобто останнім днем, коли мало бути виконано зобов»язання є 04.06.09, а з 05.06.09 починається прострочення платежу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до приписів п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення штрафу позивачем пропущено строк позовної давності в 1 рік, який, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня), отже вимога позивача про стягнення з відповідача 20% штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп. задоволенню не підлягає.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 204, 258, 267, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 626, ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 55, ст. 82, ст. ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов відділу капітального будівництва Калуської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості в сумі 204296 грн. 00 коп., 49031 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 17815 грн. 73 коп. 3% річних, 20% штрафу в сумі 44859 грн. 20 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, 77300; р.номер НОМЕР_1) на користь відділу капітального будівництва Калуської міської ради (м-н Шептицького, 2, м. Калуш, Івано-Франківської області, 77300; код 23800482) - 204296 (двісті чотири тисячі двісті дев»яносто шість)грн. 00 коп., 49031 (сорок дев»ять тисяч тридцять одна)грн. 14 коп. інфляційних втрат, 17815(сімнадцять тисяч вісімсот п»ятнадцять) грн. 73 коп. 3% річних та 5435 (п»ять тисяч чотириста тридцять п»ять)грн. 20 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позову відділу капітального будівництва Калуської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20% штрафу в сумі 44859(сорока чотирьох тисяч вісімсот п»ятдесят дев»ять) грн. 20 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 26.11.12