Постанова № 27666024, 22.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. справа № 2a-1870/8404/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Швед В.С.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Харченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/8404/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2012року №0000271710. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «БК «Укрінвест», оскільки реальність виконання угод підтверджується всіма необхідними первинними документами, у тому числі письмовими угодами, специфікаціями до цих угод, видатковими та податковими накладними, актами приймання-передач, прибутковими касовими ордерами, товарно-транспортними накладними та іншим.

Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що під час перевірки ФОП ОСОБА_3 було встановлено, що у контрагента позивача ТОВ «БК «Укрінвест» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а також відсутні належні докази фактичного виконання господарських операцій.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Харченко Ю.А. позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.53-57).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 23 по 25 квітня 2012 року співробітниками Охтирської ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині здійснених фінансово - господарських операцій з ТОВ БК «Укрінвест» за період грудень 2008 року, березень 2009року, червень 2009року, грудень 2009року.

За результатами перевірки складено акт від 04.05.2012р. №88/17-123/НОМЕР_1, в якому зазначено, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог ч.1, 2 ст.228 ЦК України щодо укладення правочину з ТОВ «БК «Укрінвест», який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Товар (послуги) по вказаному правочинові не був переданий, в результаті чого під час перевірки було встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі - 45150грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2008 року в сумі - 6650грн., 1 квартал 2009 року в сумі - 21500грн., 2 квартал 2009 року в сумі - 3000грн., 4 квартал 2009 року в сумі - 14000грн. (а.с.10-19).

На підставі акту перевірки, Охтирською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення №0000271710 від 22.05.2012р. про збільшення ФОП ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 21250грн., в тому числі: за основним платежем - 17000грн., за штрафними санкціями - 4250грн., у зв»язку з порушенням вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, пп 7.4.1, 7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.21).

Як зазначено в акті перевірки, контрагент позивача - ТОВ БК "Укрінвест", порушило вимоги ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, і як наслідок цих порушень товариством здійснені операції з постачальниками та покупцями, що не спричиняють реального настання правових наслідків та носять ознаки нікчемного правочину (акт №81/15/34573505 від 18.04.2011р.).

Відсутність у ТОВ БК "Укрінвест" необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст. 3 Господарського Кодексу України.

Також в акті перевірки зазначається про ненадання ФОП ОСОБА_3 в повній мірі первинних документів складського, матеріального, бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ БК "Укрінвест": договорів на поставку товару, специфікацій на поставку товару, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів здачі-приймання виконаних робіт, довіреностей, накладних, податкових накладних, сертифікатів відповідностей, товарно-транспортних накладних або інших перевізних документів, підтверджуючих переміщення товарів (або надання їх без зазначення істотних умов, необхідних для пов'язаності операцій з господарською діяльністю) унеможливлює встановити місце поставки товару, факту переходу права власності на товар, передачі та прийняття (оприбуткування) товару, його зберігання та фактичне переміщення від постачальника до покупця, що свідчить про відсутність доказів фактичного відвантаження товару постачальником ТОВ БК "Укрінвест" на адресу ФОП ОСОБА_3

Відсутність у ТОВ БК "Укрінвест" необхідних умов для здійснення господарської діяльності доводить те, що вказані суб'єкти є транзитерами, які через власні розрахункові рахунки проводять транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій по наданню податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Правочини вчинені ФОП ОСОБА_3 з ТОВ БК "Укрінвест" без мети настання реальних наслідків, а отже відповідно до ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд не погоджується з таким висновком Охтирської ОДПІ з огляду на таке.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг ¦ вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

В ході перевірки позивачем був наданий письмовий договір поставки за №11 від 02.04.2009р. укладений між покупцем ФОП ОСОБА_3 та постачальником ТОВ «БК «Укрінвест» (а.с.27).

На виконання вказаного договору ТОВ «БК «Укрінвест» поставило ФОП ОСОБА_3 плити перекриття в кількості 36 штук на суму 18000грн., у тому числі ПДВ 3000грн., що підтверджується видатковою накладною №48 від 17.06.2009р. (а.с.29).

Згідно видаткової накладної №320 від 26.12.2009р. ТОВ «БК «Укрінвест» поставило ФОП ОСОБА_3 запасні частини до автомобіля на суму 83998,50грн., у тому числі ПДВ 13999,75грн. (а.с.35).

Реальність виконання зазначених господарських операцій підтверджується наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку.

Так, підприємцем ОСОБА_3 були надані специфікації до договору №11 від 02.04.2009р., видаткові та податкові накладні, докази сплати готівкових коштів за отриманий товар (квитанції до прибуткового касового ордеру), акти прийому-передачі товару, товарно- транспортні накладні, договір зберігання, договори оренди вантажних автомобілів (а.с.27-43, 94-121).

Посилання Охтирської ОДПІ на не визначення у письмовому договорі назви товару, його кількості та ціни, а також на окремі недоліки при оформленні товарно-транспортних накладних як на доказ нікчемності правочину та безтоварності господарських операцій є безпідставними.

Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз»яснив, що до переліку правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України відносяться: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу платника податку на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

За приписами частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «БК «Укрінвест» правочин відповідає обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Оскільки при укладенні договору не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність. Установчі документи платників податків не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація платника податку не скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної або фізичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому не має жодних підстав вважати договір недійсним (нікчемним).

Суд також зазначає, що відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.5 статті 7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної, всіх інших документів первинного бухгалтерського обліку та доказів, які підтверджують реальність виконання господарських угод, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту спірної суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Охтирська ОДПІ, як суб"єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 22 травня 2012року №0000271710, а також стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 212,50грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області від 22 травня 2012року №0000271710.

Стягнути судові витрати в розмірі 212 грн. 50 коп. (двісті дванадцять грн. 50коп.) з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (42763, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) шляхом їх безспірного списання із рахунку Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул. Снайпера, 3, код ЄДРПОУ 21104100).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 26 листопада 2012року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар