Постанова № 27665319, 14.11.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року 17:07 Справа № 0870/9768/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Шмаріні І.О., за участю представника позивача - Шостака Д.Ю. (довіреність від 16 жовтня 2012 року), представника відповідача - Краснікова О.Б. (довіреність від 12 вересня 2012 року №14491), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

15 жовтня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області» (далі іменується - позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0002151702.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, що викладені в акті перевірки.

Ухвалою судді від 16.10.2012 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.10.2012.

З метою надання сторонами додаткових доказів по справі, керуючись ст. ч. 2 ст. 150 КАС України, суд оголошував перерву в судовому засіданні, що відбувалось 30.10.2012 (а.с. 73) та в судовому засіданні 12.11.2012 (а.с. 190).

14.11.2012 в судове засідання прибув представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях на адміністративний позов, правову позицію щодо предмета спору та просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 14.11.2012.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (а.с. 15-26).

Державне підприємство «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області» являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200050484 серії НБ №060512 (а.с. 27).

На підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 23.08.2012 №1294 (а.с. 40) та направлення на перевірку від 23.08.2012 №328 (а.с. 41), фахівцями Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки «Про результати позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати осіб, засуджених до покарань у виді позбавлення та обмеження волі та працівників Державного підприємства «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області» код ЄДРПОУ 08680129 за період з 01.07.2009 по 30.06.2012» від 31.08.2012 №640\172\08680129 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 38).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем пп. 8.1.2, 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 168.1.2 п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 281417 грн. 21 коп., в тому числі по періодах: липень 2009 року - 121614 грн. 43 коп., серпень 2009 року - 3521 грн. 51 коп., вересень 2009 року - 3572 грн. 61 коп., жовтень 2009 року - 3565 грн. 29 коп., листопад 2009 року - 3911 грн. 92 коп., грудень 2009 року - 4119 грн. 21 коп., січень 2010 року - 4580 грн. 52 коп., березень 2010 року - 7632 грн. 80 коп., квітень 2010 року - 3551 грн. 45 коп., травень 2010 року - 3305 грн. 96 коп., червень 2010 року - 3334 грн. 00 коп., липень 2010 року - 3353 грн. 86 коп., серпень 2010 року - 4198 грн. 90 коп., вересень 2010 року - 8392 грн. 80 коп., листопад 2010 року - 4563 грн. 00 коп., грудень 2010 року - 9861 грн. 83 коп., січень 2011 року - 1108 грн. 42 коп., лютий 2011 року - 4113 грн. 50 коп., березень 2011 року - 5490 грн. 63 коп., квітень 2011 року - 5748 грн. 82 коп., травень 2011 року - 5581 грн. 55 коп., червень 2011 року - 5678 грн. 47 коп., липень 2011 року - 5945 грн. 21 коп., серпень 2011 року - 4377 грн. 96 коп., вересень 2011 року - 4477 грн. 66 коп., жовтень 2011 року - 3771 грн. 81 коп., листопад 2011 року - 4027 грн. 21 коп., грудень 2011 року - 4461 грн. 29 коп., січень 2012 року - 4784 грн. 59 коп., березень 2012 року - 11157 грн. 40 коп., квітень 2012 року - 4330 грн. 60 коп., травень 2012 року - 6581 грн. 51 коп., червень 2012 року - 6700 грн. 50 коп.; п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме: подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків.

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0002151702, яким позивачу встановлено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 328192 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем на суму в розмірі 264257 грн. 04 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму в розмірі 63934 грн. 96 коп. (а.с. 42).

Не погоджуючись з винесеним контролюючим органом рішенням, позивач просить суд скасувати його повністю.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в Акті перевірки від 31.08.2012 №640\172\08680129, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0002151702, стала спірна сума в розмірі 121614 грн. 43 коп., яка в розрахунку податкового зобов'язання (а.с. 6) зазначена в графі «сума несвоєчасного перерахованого податку» за період липня місяця 2009 року та сума штрафних санкцій в розмірі 30403 грн. 61 коп., нарахована на суму податкового зобов'язання в розмірі 121614 грн. 43 коп. (штрафна санкція, 25% від суми недоплати).

Позивач зазначає, що суми податкового зобов'язання в розмірі 121614 грн. 43 коп. та штрафу в розмірі 30403 грн. 61 коп., протиправно включені контролюючим органом до розрахунку, оскільки така сума зазначена в Акті перевірки як кредитове сальдо станом на 01.07.2009, тобто виходить за межі перевіряємого періоду.

Суд погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що сума в розмірі 121614 грн. 43 коп. включена податковим органом до спірного рішення необґрунтовано.

Як встановлено з матеріалів справи, контролюючим органом підлягав перевірці період з 01.07.2009 по 30.06.2012, тобто 3 роки.

Результати проведеної перевірки були оформлені у формі акта, тобто документа, який складається в разі встановлення під час перевірки порушень податкового та іншого законодавства.

За приписами п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд зазначає, що в даному випадку перевіряємий період - це період, протягом якого платником податків вчинені порушення податкового законодавства, що характеризується активною винною поведінкою платника податків в певний період, в певний час.

Таким чином, якщо податковий орган чітко встановлює період перевірки, в даному випадку з 01.07.2009 по 30.06.2012, то він позбавлений права перевіряти період, який не визначений ним наказом про проведення перевірки та направленнями на перевірку. В іншому випадку, якщо при проведенні перевірки податковий орган виявив порушення платником податків податкового та іншого законодавства в іншому періоді, він має право на призначення нової перевірки, що буде охоплювати інший період.

При встановленні відповідності даних, встановлених в Акті перевірки, даних з розрахунку податкових зобов'язань та даних, викладених в спірному податковому повідомленні-рішенні, щодо нарахованих до сплати сум грошового зобов'язання, суд зазначає, що такі відомості суттєво різняться між собою.

Так, в Акті перевірки (сторінка 2 Акта перевірки) наведена таблиця «Зведені дані щодо нарахованих та встановлених у ході перевірки сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із заробітної плати», з якої вбачається, що за спірний період липня місяця 2009 року за даними платника податків нараховано заробітної плати 15190 грн. 35 коп., утримано податку з доходів фізичних осіб 3521 грн. 51 коп., за даними перевірки нараховано заробітної плати 15190 грн. 35 коп., утримано податку з доходів фізичних осіб 3521 грн. 51 коп.

Тобто, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства за спірний період липня місяця 2009 року щодо несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму в розмірі 15190 грн. 35 коп. - нараховано заробітної плати, та 3521 грн. 51 коп. - утримано податку з доходів фізичних осіб.

В Акті перевірки (сторінка 3 Акта перевірки) відповідач зазначає, що станом на 01.07.2009 сальдо по податку з доходів фізичних осіб становить 121614 грн. 43 коп., Кт рахунку 6411 «Розрахунки за ПДФО».

Тобто, в наведеній таблиці «Зведені дані щодо нарахованих та встановлених у ході перевірки сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із заробітної плати» за період липня місяця 2009 року зазначена сума в розмірі 15190 грн. 35 коп. - нараховано заробітної плати, та 3521 грн. 51 коп. - утримано податку з доходів фізичних осіб, а в Розрахунку податкових зобов'язань за такий же період зазначена сума в розмірі 121614 грн. 43 коп., тобто сума наявного станом на 01.07.2009 кредитового сальдо.

Під час проведення судового засідання представник відповідача не зміг надати пояснення щодо наявності в документах різної інформації по спірному періоду липня місяця 2009 року.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулював питання оподаткування доходів фізичних осіб до 31.12.2010, являвся Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV (далі іменується - Закон України №889-IV).

За приписами п. 8.1.2 ст. 8 Закону України №889-IV, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 8.1.4 ст. 8 Закону України №889-IV, якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Відповідно до п. 19.2 ст. 9 Закону України №889-IV, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, який регулює спірні відносини починаючи з 01.01.2011, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно п. 171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Судом встановлено, що позивачем протягом перевіряємого періоду порушувались вказані вище норми закону та несвоєчасно перераховувався податок з доходів фізичних осіб, що позивачем не заперечується, проте що стосується періоду місяця липня 2009 року, то суд зазначає, що контролюючий орган протиправно включив до розрахунку суму в розмірі 121614 грн. 43 коп., оскільки така сума не являлась наслідком порушення позивачем норм законодавства в період липня місяця 2009 року.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що сума в розмірі 121614 грн. 43 коп. рахувалась як кредитове сальдо станом на 01.07.2009, проте не зміг пояснити ані походження даної суми, ані період, протягом якого вона сформована та відображена в бухгалтерських документах.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься Довідка про нарахування та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати робітників та службовців (а.с. 195), з якої вбачається, що станом 01.07.2009 сальдо складає 121614 грн. 43 коп. Якщо підприємство нараховує за спірний період липня місяця 2009 року суму податку з доходів фізичних осіб, то термін його сплати становить - 30.08.2009, тобто до тридцятого дня наступного місяця за звітним.

Таким чином, з даної довідки вбачається, що за липень місяць 2009 року підприємством нараховано заробітної плати 15190 грн. 35 коп. та суму податку 3521 грн. 51 коп. - строк сплати яких до 30.08.2009. Саме ці суми повинні були бути включені контролюючим органом до розрахунку, оскільки стосуються перевіряємого періоду липня 2009 року.

Разом з тим, скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 121614 грн. 43 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30403 грн. 31 коп., суд зазначає, що він позбавлений можливості здійснити розрахунок зобов'язань за період липня 2009 року за належними сумами (15190 грн. 35 коп. та сума податку 3521 грн. 51 коп.), оскільки не може перебирати на себе функції контролюючого податкового органу.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб, який являється додатком до податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0002151702, визначено суму несвоєчасного перерахованого податку в розмірі 281417 грн. 21 коп. (рядок «Всього»), проте в податковому повідомленні-рішенні в графі «Сума податкового зобов'язання» встановлена сума в розмірі 264257 грн. 04 коп.

За приписами п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно Розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб загальна сума податкового зобов'язання, визначена відповідачем, становить: 281417 грн. 21 коп. (сума несвоєчасно перерахованого податку) + 63424 грн. 96 коп. (штрафна санкція, 25% від суми недоплати) = 344842 грн. 17 коп.; натомість відповідно до відомостей податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012 №0002151702 сума податкового зобов'язання становить: 264257 грн. 04 коп. (сума за основним платежем) + 63934 грн. 96 коп. (штрафні (фінансові) санкції) = 328192 грн. 00 коп.

Тобто, різниця між сумами, визначеними Розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб та податковим повідомленням-рішенням, становить 16650 грн. 17 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що надати пояснення щодо наявності в документах таких значних розбіжностей він не може.

Відтак, суд приходить до висновку, що як Розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій по податку з доходів фізичних осіб, так і податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012 складені некоректно необґрунтовано та недобросовісно, що є порушенням ст. 2 КАС України.

Суд не бере до уваги посилання позивача на факт проведення ним процедур по списанню безнадійного боргу на суму в розмірі 121614 грн. 43 коп., оскільки така процедура проведена без участі органів податкової служби, не в порядку та спосіб, визначені законом.

За приписами ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, викладені в Акті перевірки, та не спростовані докази позивача щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 121614 грн. 43 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30403 грн. 31 коп. за спірний період липня місяця 2009 року.

За приписами ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби від 14 вересня 2012 року №0002151702 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 121614 грн. 43 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30403 грн. 31 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Підприємство Мелітопольської виховної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області» суму сплаченого судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. (нуль) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська