Постанова № 27665009, 24.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10948/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» про про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 63 455,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 63 455,09 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не сплатив узгоджених сум податкових зобов'язань із податку на додану вартість на загальну суму 63 455,09 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом, а тому підлягає примусовому стягненню. Позивач просив звернути постанову до негайного виконання.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання, призначене на 10.10.2012 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. В судове засідання 24 жовтня 2012 року відповідач повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за допомогою факсимільного зв'язку, що підтверджується факсограмою, яка міститься в матеріалах справи. Відповідач заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату з обґрунтуванням поважності причин неприбуття в судове засідання та заперечення проти позову не надав, позов не визнав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та перебуває на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено граничні терміни сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, що підтверджується наступним.

11.11.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Палій О.І. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень, липень 2007 року. За результатами перевірки складено акт № 5404/563/15-230/05472910, за висновками якого податковим органом були встановлені порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених до 01.11.2011 року - підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з 01.01.2011 року - пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0005881502 від 22.11.2011 року про визначення штрафу у розмірі 20% у сумі 14 972,80 грн. за платежем податку на додану вартість; №0005871502 від 22.11.2011 року про визначення штрафу у розмірі 50% у сумі 7 542,49 грн. за платежем податот на додану вартість, які було вручено головному бухгалтеру підприємства 28.11.2011 року, що підтверджується підписом на корінцях вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

13.02.2012 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки № 644/62/15-230/05472910 щодо встановлення порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. На підставі зазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000691502 від 21.02.2012 року, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 12 130,60 грн. за платежем податок на додану вартість. Дане податкове повідомлення-рішення вручено головному бухгалтеру підприємства 24.02.2012 року, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

12.04.2012 року позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2007 року. За результатами перевірки складено акт № 429/28/15-230/05472910. Згідно висновків, викладених в Акті, відповідачем порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. На підставі зазначеного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001361502 від 19.04.2012 року, із застосуванням до відповідача штраф у розмірі 20% у сумі 16 587,20 грн. за платежем податок на додану вартість, яке було вручено посадовій особі підприємства відповідача головному бухгалтеру згідно підпису на корінці даного податкового повідомлення-рішення.

25 травня 2012 року Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2008 року, якою встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, про що складено акт № 1259/152/15-230/05472910, на підставі якого позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002421502 від 06.06.2012 року. Зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідачу встановлено штраф у розмірі 20% у сумі 12 222,60 грн. за платежем податку на додану вартість, яке було вручено головному бухгалтеру підприємства 11.06.2012 року під підпис на корінці вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, а отже є узгодженими.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки податковий борг у комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» виник у 2001 році і не переривався, то згідно підпунктів 6.2.2 та 6.2.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення правовідносин, позивачем сформовано першу податкову вимогу № 1/31 від 25.10.2001 року на суму боргу 13 773,14 грн. та другу податкову вимогу № 2/134 від 01.12.2001 року на суму 34 842,44 грн., які було особисто вручені посадовій особі підприємства відповідача, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінцях вищезазначених вимог.

Відповідно до норм Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що був чинний на момент виникнення правовідносин, у разі несплати попередніх вимог, на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються. Крім того, вищевказаним Законом України від 21.12.2000 року № 2181-III не передбачено направлення податкових вимог на новостворений або консолідований податковий борг, якщо попередні не відкликані. Підстави для відкликання податкових вимог передбачені пунктом 6.4 статті 6 і до теперішнього часу були відсутні.

Згідно абзацу першого пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право органам державної податкової служби стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 63 455,09 грн.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач не довів факту погашення заборгованості у розмірі 63 455,09 грн. та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню, однак підстави допущення до негайного виконання даного рішення суду відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 71, 72, 86, 128, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 63 455,09 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих комунальне підприємство «Дніпродзержинське агроуправління «Зеленбуд» (51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, буд. 92, код ЄДРПОУ 05472910) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 63 455,09 грн. (шістдесят три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять грн. 09 коп.) на р/р 31110029700013, МФО 805012, код платежу 14010100, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко