Рішення № 27660143, 20.11.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-2284/11

РІШЕННЯ

іменем України

"20" листопада 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі :

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В :

15.12.2011 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Авто Просто» про визнання недійсною угоди та стягнення 31651,60 грн., сплачених ОСОБА_2 на виконання угоди за № 0326476, укладеної між сторонами 17.11.2010 року.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що маючи намір придбати легковий автомобіль ЗАЗ Sens вартістю 58 400,00 грн. позивач уклав з ТОВ «Авто просто»угоду № 0326476, Додаток № 1, Додаток № 2, які є невід»ємними частинами угоди, згідно якої товариство зобов'язалося надавати позивачу послуги з адміністрування фінансових активів, направлених на придбання ним автомобіля за системою Авто Так. Позивач був зобов"язаний вчасно та в повному обсязі виконувати обов'язки по внесенню платежів, направлених на сплату вартості транспортного засобу, адміністративних витрат товариства та внесків на страхування життя та придбаного майна.

Представник позивача зазначив, що умови укладеної угоди порушують права ОСОБА_2, як споживача, є несправедливими та суперечать вимогам статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідач навмисно ввів його в оману створивши складну багатоступінчасту, двозначну незрозумілу для позивача схему фінансових послуг, надав невиправдано малий строк для надання споживачем згоди на отримання автомобіля.

Відповідач надаючи фінансові послуги, які підпадають під визначення, що міститься в пункті 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" згідно з статтею 34 цього Закону не мав ліцензії на здійснення такої діяльності, тим самим зловживав довірою позивача, надавав неправдиву інформацію, тому угода є недійсною, просив застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути сплачені позивачем кошти.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав письмове заперечення в якому позов не визнає, зазначає, що позивач невірно тлумачить суть укладеної угоди та діюче законодавство, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідач на час укладання угоди та її розірвання надавав послуги з адміністрування придбання в групах, які на той час законом не визначалися, як фінансові послуги, тому його діяльність не потребувала ліцензування, а прийняті 02.06.2011 року зміни до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" набули чинності з 09.01.2012 року і відповідно зворотної сили не мали, тому не поширювались на правовідносини, що виникли між сторонами.

Крім того зазначив, що позивач мав право протягом 7 днів після підписання угоди подати товариству заяву про відмову від участі в системі Авто Так, але не зробив цього, двічі йому надавалося право - 29.03.2011 року та 28.10.2011 року на отримання автомобіля, але 22.10.2011 року ОСОБА_2 подав заяву про розірвання угоди, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4 дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

17.11.2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 була укладена угода № 0326476, предметом якої було надання відповідачем позивачу послуг, спрямованих на придбання автомобіля через систему придбання в групах «АвтоТак»(а.с. 9).

Відповідно до розрахунку платежів ОСОБА_2 за угодою № 0326476 позивач виконував умови договору сплативши вступний внесок та щомісячно здійснював сплату внесків всього на суму 31651,60 грн. ( а. с. 54).

До жовтня 2011 року сторони належним чином виконували умови договору, після чого позивач перестав сплачувати внески та 22.10.2011 року подав заяву про розірвання угоди ( а.с. 63).

Згідно із Додатком № 1 до угоди № 0326476 позивач взяв на себе зобов"язання вносити на рахунок відповідача щомісячні внески, передбачені угодою, що складаються з вступного внеску, щомісячних чистих внесків, щомісячних адміністративних витрат та страхового платежу.

Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені угодою кошти, а ТОВ «Авто Просто» формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля (пп. 1.2 угоди).

Учасник системи одержує автомобіль відповідно до методів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених угодою, а саме ст. 4-6 і таке визнання права здійснює товариство на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.

Оспорювана угода не містить строків отримання учасником системи автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Авто Просто»за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля.

Угодою передбачено, що у випадку відмови учасника системи( розірвання) від угоди йому не повертається вступний внесок (ст. 13).

Система «Авто Так»формується виключно на коштах учасників «Авто Просто», без залучення коштів Товариства.

Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками «Авто Просто», які фактично компенсують кошти іншим учасникам системи «Авто Так», без інвестування коштів товариства оплачує товар іншому учаснику системи. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок товариства, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками системи «Авто Так».

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання: продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає, в тому числі, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.

У разі, якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, тощо. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансові послуги це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Положеннями ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачається, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Отже, надання послуг при придбанні товарів у групах, яку надавав ТОВ «Авто Просто» містить ознаки фінансової послуги, пов'язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.

Зі змісту зазначених норм Законів, роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові Пленуму за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.05.2012 року за № 10-729/0/4-12, а також правової позиції Верховного Суду України, викладеної при розгляді аналогічних справ вказаної категорії вбачається те, що за положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки позивач ОСОБА_2 сплачував кошти не за сам товар- автомобіль, а за можливість одержання права на купівлю товару, а ТОВ «Авто Просто» без залучення власних коштів формувало групи учасників, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, то суд вважає, що умови оспорюваної угоди є несправедливими та непрозорими, такими, що шкодять споживачеві, а ТОВ «Авто Просто» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки фонди групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні спірного договору товариство не надало інформацію позивачу щодо ліцензування діяльності, якою воно займається, що є введенням в оману позивача, як споживача послуг.

З урахуванням викладеного вимога позивача про визнання недійсною угоди № 0326476, укладеної між сторонами 17.11.2010 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно квитанцій, наданих позивачем та довідки ТОВ «Авто Просто» ОСОБА_2 сплатив за спірним договором 31651.60 грн. (а.с. 14-19, 54).

Зважаючи на викладене вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «Авто Просто»коштів сплачених за договором підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. З ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір з урахуванням ціни позову та кількості позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживачів -задовольнити.

Визнати угоду № 0326476 від 17.11.2010 року укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про надання послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля -недійсною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 31651 (тридцять одну тисячу шістсот п»ятьдесят одну)грн. 60 коп. сплачених за договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»судовий збір у розмірі 423 ( чотириста двадцять три) грн. 81 коп. користь Держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р №31210206700113, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, код отримувача 38037770 ).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Висоцька Г.А.