Справа № 2315/6325/2012 р.
1/2315/412/2012 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Гибало О. І.
при секретарі Водяній А.М.
з участю прокурора Яценка В.С.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
- за ч. 1 ст. 286 КК України,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 15 серпня 2012 року близько 14 години керуючи вантажним автомобілем «Рено» № НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі «Золотоноша-Умань» зі швидкістю близько 80 км/год на 74 км між м. Сміла та с. Ротмистрівка, Смілянського району в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху не вибрав безпечної дистанції та інтервалу внаслідок чого не справився з керуванням керованого ним автомобіля та зіткнувся з попутним автомобілем «ЗІЛ-138» № НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 та з попутним трактором «Білорус 920» НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, який обкошував праву обочину.
В результаті зіткнення водій трактора ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому зовнішньої лобної кітки, крайового перелому лівої лопатки, ран обличчя і голови які відносяться до категорії середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно рухаючись на автомобілі «Рено» несвоєчасно помітив, що попутний автомобіль «ЗІЛ-138» зменшив швидкість обганяючи трактор, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаними транспортними засобами.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Крім визнання своєї вини підсудним його винність в скоєнні вказаного злочину стверджується зібраними по справі доказами перевіреними судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу ОСОБА_3, який вчинив необережний злочин який не є тяжким, в скоєному розкаявся, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, а тому вважає, що він може бути виправлений без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за його поведінкою.
Уточнений цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 заявлений на суму 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення. Суд вважає, що потерпілий внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень переніс фізичний біль, стрес, страх за своє життя, вимушений був проходити відповідне лікування. Проте розмір належної йому в зв'язку з цим грошової компенсації, на думку суду, має становити 6000 грн., в врахування скрутного матеріального стану підсудного та наявністю на його утриманні пристарілої матері яку він доглядає.
З підсудного на користь потерпілого ОСОБА_1 підлягає також стягненню 1000 грн. витрат, пов'язаних з наданням йому правової допомоги.
Суд також вважає за можливе не позбавляти підсудного права керування транспортними засобами виходячи з того, що тяжких наслідків від ДТП не наступило, підсудний під час його скоєння був тверезий, а спеціальність водія є його єдиною професією.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - 2 роки обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом 1 - річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 7000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 235 грн. 20 коп. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи.
Речовий доказ: автомобіль «Рено» № НОМЕР_2 залишити у власності та користуванні його власника ОСОБА_5, звільнивши його представника ОСОБА_6 від зобов'язань по його зберіганню (а.с. 101); трактор «Білорус» № НОМЕР_3 залишити у власності підприємства «Черкаський облавтодор», звільнивши його представника ОСОБА_7 від зобов'язань по зберігальній розписці (а.с. 71).
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судове рішення № 27657373, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 21.11.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2315/6325/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: