Рішення № 27656715, 15.11.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/22658/12

Номер провадження 2/1522/10912/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 листопада 2012 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,

при секретарі -Шияновській Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернулася ОСОБА_3, яка є законним представником неповнолітньої доньки до Одеської міської ради, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд, -

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2012 року ОСОБА_3 яка є законним представником неповнолітньої доньки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання права власності у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_1 та її колишній чоловік -ОСОБА_2, актовий запис про смерть № 2421 від 11.10.2011 року. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Зазначену квартиру ОСОБА_2 успадкував після померлої матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4, оскільки був зареєстрований та постійно мешкав у вказаної квартирі з січня 2000 року, але не встиг оформити спадок.

Позивач ОСОБА_3, як законний представник єдиного спадкоємця першої черги -доньки померлого ОСОБА_1 во встановлений законом строк звернулась до Приватного нотаріуса Одеського Міського нотаріального округу ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2, де було відкрито спадкову справу, витребувані необхідні документи. Квартира АДРЕСА_1 належала померлої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням з питань розподілу житла Виконкому Одеської Міської Ради від 13.08.1999 року однак у позивача оригіналу цього свідоцтва у нас немає.

На запит нотаріуса ОСОБА_6 у Виконкомі Одеської міської ради щодо видачі дублікату свідоцтва про право власності було відмовлено, тому як дублікат може отримати тільки власник. Такім чином у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу також було відмовлено, тому що в неї відсутні правовстановлюючі документи та було запропоновано звернутися до суду за захистом своїх прав.

Законний представник позивача -у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача та за згодою позивача, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України з винесенням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу піки та піклування в судове засідання не з'явився, про час і місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Управлінням з питань розподілу житла Виконкому Одеської Міської Ради від 13.08.1999 року. Право власності було зареєстроване у БТІ 13.08.1999 року ( 324-стр. 12-кн.123доп).

ОСОБА_4, яка є матір'ю ОСОБА_2 та бабусею позивача неповнолітньої ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 810 від 02.02.2009 року.

Зазначену квартиру ОСОБА_2 фактично прийняв у спадщину після померлої матері ОСОБА_4, оскільки був зареєстрований та постійно мешкав у вказаної квартирі з січня 2000 року, сплачував за отримані комунальні послуги, що підтверджується копією паспорту померлого та довідкою з місця проживання від 13.03.2012 року.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК Україні спадкоємець який постійно мешкав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК Україні не заявив про відмову від неї. Частиною 5 даної статті передбачене, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, успадковане нерухоме майно квартира АДРЕСА_2. належало ОСОБА_2 з часу відкриття спадщини 01.02.2009 року. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 не оформив свідоцтво на спадщину після померлої матері, при цьому суд враховує твердження представника позивача у заяві, що не зберігся оригінал правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на померлу ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько неповнолітньої ОСОБА_1 та колишній чоловік її представника ОСОБА_3 -ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 2421 від 11.10.2011 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2.

ОСОБА_3, як законний представник єдиного спадкоємця першої черги -доньки померлого ОСОБА_1 у встановлений законом строк ( ст. 1270 ЦК України) звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Приватним нотаріусом ОСОБА_6 відкрито спадкову справу. При оформленні спадкової справи отримані офіційні підтвердження, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалася, що підтверджується витягами з реєстрів. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 будь-яки інші особи про прийняття спадщини не зверталися, спадщину не приймали.

Також матеріалами спадкової справи вбачається, що будь-яки інші особи про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не зверталися, спадщину не приймали.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст. 392 ЦК України).

Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. за № 283/8882) затверджена «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»(далі - «Інструкція...».

Пунктом 216 «Інструкції...»визначений наступний порядок: «216. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.»

Частина 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, що реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з вище наведеного, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 1268 ЦК України до ОСОБА_2 перейшло право на спадкове майно - спірну квартиру але не було зареєстроване, в свою чергу неповнолітня ОСОБА_1 не обмежена в застосуванні цього права та не має підстав для визнання, що у позивача цього права не має. Право позивача на перехід до неї права власності на квартиру витикає з не скасованого свідоцтва про право власності й реєстрації права власності на вказану квартиру за первинним спадкодавцем ОСОБА_4 ( ст. 1276 ЦК України). Враховуючи, що оригінал свідоцтва про право власності був втрачений, дублікат спадкоємцям не видається, а без оригіналу правовстановлюючого документу свідоцтво на право спадщини не може бути оформлене, тому суд вказує, що іншого ніж судового порядку для захисту прав та інтересів неповнолітньої позивачки, а саме для припинення існуючої реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та оформлення переходу права власності до позивачки, законодавством не передбачене.

З викладених обставин, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, суд робить висновок про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 у порядку спадкування за законом може бути визнане за ОСОБА_1, що не зачипає прав та законних інтересів інших осіб.

Керуючись: ст. ст. 3-8, 10-14, 60, 174, 213-215, 218, 223, 224 ЦПК України, ст. ст. 13, 41, ч.2 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 316, 317, 392, 1261, 1268, ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої звернулася ОСОБА_3, яка є законним представником неповнолітньої доньки до Одеської міської ради, третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про визнання права власності у порядку спадкування за законом -задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 у порядку спадкування за законом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення ухвали про відмову в скасуванні заочного рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Науменко

15.11.2012