справа № 0539/1972/2012
2/0539/471/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2012
Першотравневий районний суд Донецької області
У складі: головуючого судді - -Топузової Н.М.
при секретарі -Орчелота І.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у с.м.т. Мангуш справу за позовом
Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач-Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором із наступних підстав:
Відповідно до укладеного договору № б/н від 09.02.2007 року,ОСОБА_2 (далі - відповідач), 09.02.2007 року отримала кредит у розмірі 3450.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, підтверджується підписом у заяві.
При укладанні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг ,договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору,відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України ,наслідками порушення боржником зобов'язання, щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ,відповідач станом на 08.10.2012 року має заборгованість - 11000.46 грн., яка складається з наступного:
- 5773.78 грн. - заборгованість за кредитом;
- 2287.52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 1939.14 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-500.00 грн. - штраф (фіксована частина).
- 500.02 грн. - штраф (процентна складова).
Розрахунок суми заборгованості додається.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Таким чином,позивач вимушений звернутися до суду, та просить суд :
-стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість у розмірі 11000.46 грн. за кредитним договором № б/н від 09.02.2007
року та судові витрати у розмірі 214.60 грн
У судовому засіданні ,представник позивача,за дорученням, Вишневський В.І., позовні вимоги підтримав повністю, та просить суд : стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість у розмірі 11000.46 грн. за кредитним договором № б/н від 09.02.2007 року та судові витрати у розмірі 214.60 грн .В обґрунтуванні своїх позовних вимог, представник позивача підтримав обставини,які зазначені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала,та пояснила суду,що дійсно між нею та позивачем було укладено кредитний договір у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку. Коли укладався договір її прізвище було «ОСОБА_2».Вона користувалася даною платіжною карткою та своєчасно сплатила кредит.Потім був укладений інший договір у 2007 році на суму 3450 гривень.На той час вона працювала,та мала постійний дохід,та своєчасно сплачувала кредит. У 2009 році її арештували ,та з 27.07.2009 року по 22.04.2010 року вона знаходилася у місцях позбавлення волі та її платіжною карткою користувався її брат,який повністю витратив всі гроші. Після її звільнення вона про це дізналася, прийшщла до банку. Де був укладений договір реструктуризації її боргу, який її брат зобов*язався перед нею погашати заборгованність по кредитному договору. Спочатку він погашав все,а потім припинив, не повідомівши її про це, у зв*язку з цим виникла заборгованність.У 2011 році вона вийшла заміж та змінила прізвище на «ОСОБА_2»-всі необхідні документи вона надала банку та були внесені зміни стосовно її прізвища. До правоохороних організ з приводу незаконного використання її платіжної картки з боку брата , вона не зверталася. Вона визнає ,що за кредитним договором є заборгованність,але не має матеріальної можливості сплачувати її.
У судовому засіданні були дослідженні:
- розрахунок заборгованности /а.с. 4-9/, згідно до якого ,відповідач, станом на 08.10.2012 року має заборгованність за кредитним договором у розмірі 11000гривень 46 копійок, яка складається з наступного : 5773.78 грн. - заборгованість за кредитом;2287.52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;1939.14 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
-500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 500.02 грн. - штраф (процентна складова).
- заява ОСОБА_2 від 09.02.2007 року, в якій зазначено,що вона, діючи на підставі особистого волевиявлення,просить відкрити рахунок та надати кредитну картку,а саме тип кредитного ліміну: фінансовий ,фіксований; суму кредитного лімиту -3450 гривень В даній заяві зазначено,що ОСОБА_2 ознайомлена та згодна з Умовами надання банківських послуг,Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку.Вона виявляє свою згоду з тим,що дана заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг./а.с.11-12/,
-Умови та Правила надання банківських послуг/а.с. 13-19/,
-правовстановлюючі документи /а.с. 22-26/,
-платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 214,60 грив./а.с. 27/,
-довідка із слідчого ізолятора/а.с. 42/
У судовому засіданні сторонами не оспорювався той факт,що відповідачка укладала кредитний договір на прізвище «ОСОБА_2», а зараз її прізвище «ОСОБА_2».
Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України ,підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов"язанням є право відношення, в яких одна сторона ( відповідач) зобов"язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від Відповідача а виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
У відповідність зі ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлено однієї зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений тільки шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого договору в цілому. Інша сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно п. 3.1. Правил, для надання послуг Банк відкриває Клієнтові картковий рахунок, видає клієнтові карту, їх вид і термін дії визначений у Заяві й у пам'ятці клієнта, підписанням якого, Клієнт і Банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладання
У ст.551 ЦК України передбачено збільшення розміру неустойки договором.
Згідно зі ст. 599 ЦК України,«зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином».
Згідно зі ст. 1048 ЦК України - «відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення кредиту».
Статтею 599 ЦК передбачене, що зобов'язання припиняються його виконанням проведеним належним чином .
Статтею 629 ЦК України передбачене, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положення статті 1050 Цивільного Кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.. 57 ЦПК України,доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст.. 58 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином у судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 уклала кредитний договір,а саме договір приєднання, з позивачем ,вона була ознайомлена та згодна з умовами надання банківських послуг та була згодна з тим, що її заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.Також було встановлено,що відповідачка одержала кредитну картку, отримала кредитний ліміт ,умови кредитного договору не виконала у зв*язку з чим виникла заборгованність.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідачки на ті обставини,що кредитними грошима користувалася не вона а її брат,так як з приводу крадіжки вона до правоохороних органів не зверталася.
Таким чином , позивач довів передсудом свої позовні вимоги,крім позовних вимог про стягненя з відповідача на його користь штрафу в розмірі 500 гривень.
Суд, заслухавши сторони, з урахуванням у сукупності усіх доказів ,які були дослідженні у судовому засіданні, приходить до висновку,що позовні вимоги позивача треба задовольнити частково. В задоволені позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача штрафу у розмірі 500 гривень треба відмовити за необґрунтованістю даних позовних вимог. Також з відповідача на користь позивача треба стягнути судовий збір відповідно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 10, 57-66,79-89, 60,212-215ЦПК України, ст..ст. 11,525,526,527,530,633,634,599,629,1048,1050,1054-1056-1ЦК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" /49094,м.Дніпропетровськ,вул.Набережна Перемоги ,буд.50, код ЄДРПОУ 14360570,рах.№ 29092829003111/ заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.02.2007 року в сумі 10 500 /десять тисяч п*ятьсот / гривень 46 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" /49094,м.Дніпропетровськ,вул.Набережна Перемоги ,буд.50, код ЄДРПОУ 14360570,рах.№ 64993919400001/ судовий збор у розмірі 214 /двісті чотирнадцять/ гривень 60 копійок.
В решті позовних вимог-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області у м.Маріуполі через Першотравневий районний суд.
Суддя: Н.М.Топузова.
Судове рішення № 27648495, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області) було прийнято 26.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0539/1972/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: