Постанова № 27644214, 07.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа№ 5011-6/6230-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі судового засідання Глитень В.А.,

від позивача Мамаєв Д.Ю., від відповідача Цибізова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року

у справі №5011-6/6230-2012 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Ставищанського житлово-комунального підприємства

до Дочірньої компанії «Газ України»

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Ставищанське житлово-комунальне підприємство (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (далі - відповідач) про зобов'язання списати заборгованість зі сплати пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач не виконує свого обов'язку щодо списання з позивача штрафних санкцій, хоча такий обов'язок передбачений Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію».

25.06.2012 року позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просив суд: зобов'язати ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» провести списання заборгованості за наступними договорами та рішеннями:

- 65148,58 грн. пені, 114739,65 грн. інфляційних, 34108,10 грн. 3% річних за рішенням господарського суду Київської області №26/081-11 від 19.07.2011 року по договору №06/09-887БО-17 від 23.09.2009 року;

- 12009,44 грн. пені, 15936,84 грн. інфляційних, 7916,78 грн. 3% річних за постановою Київського апеляційного господарського судку №6/063-11 від 17.10.2011 року по договору 06/09-886-ТЕ-17 від 23.09.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 позов задоволено повністю.

Зобов'язано ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» провести списання заборгованості Ставищанського житлово-комунального підприємства за наступними договорами та рішеннями:

- 65148,58 грн. пені, 114739,65 грн. інфляційних, 34108,10 грн. 3% річних за рішенням господарського суду Київської області №26/081-11 від 19.07.2011 року по договору №06/09-887БО-17 від 23.09.2009 року;

- 12009,44 грн. пені, 15936,84 грн. інфляційних, 7916,78 грн. 3% річних за постановою Київського апеляційного господарського №6/063-11 від 17.10.2011 року по договору 06/09-886-ТЕ-17 від 23.09.2009 року.

Присуджено до стягнення з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на користь Ставищанського житлово-комунального підприємства 4997,19 грн. судового збору.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача здійснити списання заборгованості є цивільним обов'язком, який ґрунтується на Законі України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанові Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894, у зв'язку з чим ухилення від його виконання є неправомірним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні прозову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Усунувши недоліки, визначені ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2012 року у справі №5011-6/6230-2012, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» вдруге подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні прозову відмовити повністю.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскільки між ним та позивачем не укладено договору про списання в порядку, передбаченому п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Крім того, на думку відповідача, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та суперечить чинному законодавству.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 26.09.2012 року.

В судовому засіданні 26.09.2012 року було оголошено перерву до 10.10.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року розгляд справи №5011-6/6230-2012 відкладався на 07.11.2012 року.

В судовому засіданні 07.11.2012 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2012 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд спірне судове рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон №3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» (далі по тексту - Закон №3319-VI), дія якого поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону №3319-VI підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст. 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 Закону №3319-VI встановлено, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011 року затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію (далі -Порядок), який визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Дія цього Порядку поширюється на підприємства незалежно від форми власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, НАК «Нафтогаз України» та її дочірні компанії «Газ України», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», а також ДАТ «Чорноморнафтогаз» і ДП «Енергоринок».

Відповідно до п. 4 Порядку обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»- у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно з пунктом 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.2011 року, кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

01.12.2011 року на виконання Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» комісією у складі генерального директора, як голови комісії, та головного бухгалтера Ставищенського житлово-комунального підприємства складено протокол про списання заборгованості за: рішенням господарського суду Київської області від 14.07.2011 року, справа №26/081-11, за договором №06/09-887БО-17 від 23.09.2009 року - 65148,58 грн. пені, 114739,75 грн. інфляційних збитків, 34108,10 грн. 3% річних; постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року, справа №6/063-11, за договором №06/09-886-ТЕ-17 від 23.09.2009 року - 12009,44 грн. пені, 15936,84 грн. інфляційних збитків, 7916,78 грн. 3% річних, а загалом на суму 249859,39 грн. (а.с. 17-18).

Зазначений протокол 09.12.2011 року було передано відповідачу (вхідний №18202/2 від 09.12.2011 року, а.с. 18).

У той же час, відповідачем списання заборгованості не проведено.

На підставі наведеного, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача здійснити списання заборгованості є цивільним обов'язком, який ґрунтується на Законі України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та постанові Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894, у зв'язку з чим ухилення від його виконання є неправомірним, наслідком чого стало задоволення позову.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 та ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, законів України.

Як вже зазначалось, Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію №894 від 08.08.2011 року встановлений наступний порядок списання заборгованості за природний газ:

- обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується:

- учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників;

- ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію;

- учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у п. 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками;

- для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу;

- заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 р. по 01.01.2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України;

- учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості;

- ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» здійснює списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) перед НАК «Нафтогаз України» в межах сум, списаних ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» учасникам процедури списання, зазначеним у п. 4 цього Порядку, та заборгованості ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та надсилає їй щомісяця повідомлення про суму списаної таким учасникам заборгованості та суму заборгованості, що підлягає списанню у бухгалтерському обліку НАК «Нафтогаз України». НАК «Нафтогаз України» надсилає протягом семи днів після списання заборгованості компанії «Газ України» повідомлення про суми списаної заборгованості в розрізі договорів щодо постачання природного газу, що є підставою для такого списання в бухгалтерському обліку зазначених компаній.

Отже, Порядком не встановлено обов'язку відповідача вчиняти будь-які дії на підтвердження погодження списання заборгованості позивача.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що датою списання заборгованості є дата затвердження протоколів головою комісії з питань списання заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частина 2 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлює, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, враховуючи відсутність у відповідача обов'язку вчиняти будь-які дії на підтвердження погодження списання заборгованості позивача, відповідач не може бути примушений робити це.

Крім того, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, в тому числі, прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави до господарського суду, самостійно визначаючи в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовуючи необхідність їх захисту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 31.10.2012 року у справі №5011-54/6214-2012.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що при прийнятті рішення від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 господарським судом міста Києва неправильно застосовано норми матеріального права, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-6/6230-2012 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути зі Ставищанського житлово-комунального підприємства (09400, Київська область, смт. Ставище, вул. Радянська, 48-А, код 03346704) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 2498,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Справу №5011-6/6230-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.