Постанова № 27644191, 15.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа№ 5011-72/8560-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипка І.М.

Алданової С.О.

при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Голубенко Д.К. - довіреність № 360 від 28.12.2011 року,

від відповідача: Жук Л.В. - довіреність № 243 від 30.10.2012 року,

розглянувши апеляційні скарги Аграрного фонду та Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон" на рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року

у справі № 5011-72/8560-2012 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

сільськогосподарське підприємство „Нібулон",

до Аграрного фонду,

про стягнення 152 917,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів у розмірі 141 292,54 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 624,70 грн. за біржовим контрактом аграрної біржі № 1881 АБ від 07.08.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року (повний текст рішення підписано 29.08.2012 року) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 141 292,51 грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Аграрний фонд звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу Аграрного фонду залишити без задоволення.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року для розгляду справи № 5011-72/8560-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Скрипка І.М., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Крім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ СГП „Нібулон" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року в частині відмови в позові та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача 1 332 444,46 грн. та 134 540,70 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 08.11.2012 року відповідно до п. 1 ч. 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.11.2012 року було оголошено перерву на 15.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2012 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ТОВ СГП „Нібулон" задовольнити з підстав викладених вище, проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу Аграрного фонду залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.11.2012 року свої вимоги підтримав, просив апеляційну скаргу Аграрного фонду задовольнити з підстав викладених вище, проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив суд апеляційну скаргу ТОВ СГП „Нібулон" залишити без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.11.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволені апеляційної скарги ТОВ СГП „Нібулон" слід відмовити, апеляційну скаргу Аграрного фонду - задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 07.08.2009 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено біржовий контракт аграрної біржі №1881 АБ (контракт), умовами якого передбачено, що відповідач продав, а позивач купив товар -пшеницю 3 класу, згідно ДСТУ-3768:2004.

Відповідно до п.1.1. контракту кількість - 16 264,174 тонн.

Згідно п.1.2. контракту ціна за одиницю товару (тонн) на базисі поставки, з ПДВ: 1 354,22 грн.

Відповідно до п. 1.7. контракту сума оплати за контрактом (вартість товару): 22 025 269,71 грн.

Згідно п. 1.9. контракту форма оплати: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду.

Відповідно до п.2.1. контракту відповідач забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ДП держкомрезерву України " Хлібна база №74", Запорізька обл.

Пунктом 2.2. контракту встановлено, що негайна поставка - згідно пункту 2.10 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"- протягом 5-ти робочих днів.

Згідно п. 4.1. контракту оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється позивачем протягом 10-ти банківських днів, після реєстрації контракту на Аграрній біржі, на реєстраційний рахунок Аграрного фонду: 31233463700028, Державне казначейство України, код 820172.

На виконання умов контракту позивач перерахував на вказаний в контракті рахунок грошові кошти в розмірі 22 025 269,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 211 від 04.09.2009 року.

Відповідач свої зобов'язання за контрактом виконав частково та передав у власність позивача товар в кількості 16 159,839 тонн на суму 21 883 977,2 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 23.09.2009 року.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем за умовами контракту недопоставлено позивачу товар в кількості 104,335 тонн, останній просить суд стягнути з відповідача 141 292,54 грн. заборгованості та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 624,70 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контракту, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 141 292,54 грн. задовольнив у повному обсязі.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 624,70 грн. місцевим господарським судом було відмовлено у зв'язку з їх є необґрунтованістю, оскільки позивачем невірно визначено початок прострочення виконання грошового зобов'язання та період в цілому, а фактичне таке прострочення не відповідає визначеному позивачем періоду нарахування відсотків.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що при винесення оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, не враховано специфіку правовідносин, що склалися між сторонами контракту, що призвело до прийняття невірного рішення, з огляду на наступне.

Основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку визначає Закон України „Про державну підтримку сільського господарства України", відповідно до якого Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України.

Законом України „Про державну підтримку сільського господарства України" на Аграрний фонд покладено формування державного інтервенційного фонду виключно для здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку України та для реалізації положень підпункту 9.2.2 пункту 9.2 цієї статті. У державному бюджеті на черговий рік передбачаються витрати на здійснення фінансових інтервенцій з метою досягнення державним інтервенційним фондом показників, встановлених підпунктом 9.3.1 цього пункту. Сума таких витрат визначається з урахуванням коштів, отриманих Аграрним фондом внаслідок здійснення товарних інтервенцій.

Контракт був укладений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 року № 86 „Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна, борошна пшеничного і житнього, спирту, олії соняшникової) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, відповідно до якої Аграрний фонд здійснює реалізацію зерна на Аграрній біржі, на підставі звернень суб'єктів господарювання (експортерів зерна), з державного продовольчого резерву в рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарювання, який придбаває зерно з державного продовольчого резерву в рахунок такого відшкодування, підтвердженого органами державної податкової служби, здійснюється відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" та інших нормативно-правових актів у межах суми, визначеної договором, що укладається між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом.

Для проведення зазначеного перерахування суб'єктам господарювання відкриваються рахунки в органах Державного казначейства за балансовим рахунком 3712 „Рахунки інших клієнтів Державного казначейства".

Придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється суб'єктами господарювання на підставі погодженого з відповідними органами державної податкової служби, органами Державного казначейства та Аграрним фондом протоколу щодо придбання зерна з державного продовольчого резерву

Орган Державного казначейства перераховує протягом одного операційного дня на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби кошти на рахунок суб'єкта господарювання, відкритий в органах Державного казначейства, а із зазначеного рахунка на підставі платіжного доручення такого суб'єкта - на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.

Отже, нормативно-правовими актами спеціального законодавства, що регулюють дані правовідносини не передбачено повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про повернення Аграрним фондом передплати у сумі 141 292,54 грн. за недопоставлені 104,335 тонн товару за контрактом не ґрунтується на нормах чинного законодавства та умовах контракту, а відтак задоволенню не підлягає.

Оскільки в задоволені вимог щодо стягнення основного боргу відмовлено, то заявлені позивачем вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 624,70 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від стягнення основної заборгованості.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи позивача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року слід скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 1 529,18 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Аграрного фонду на рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі № 5011-72/8560-2012 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон" на рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі № 5011-72/8560-2012 залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі № 5011-72/8560-2012 скасувати.

4. Прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113) на користь Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 1 529,18 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

7. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

8. Справу № 5011-72/8560-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Алданова С.О.