Ухвала суду № 27644112, 20.11.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" листопада 2012 р. Справа № 5019/288/12

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши заяву Острозької міської ради про роз`яснення рішення у справі

за позовом Малого приватного підприємства "Вік-Експо"

до відповідача Острозької міської ради

про стягнення в сумі 508 537 грн. 05 коп..

В засіданні приймали участь:

від позивача: Тарновецький М.Я. дов. № б/н від 01.01.2012 року;

від позивача: Пашкевич І.А. свідоцтво № 964 від 24.10.2012 року;

від відповідача : Митрофанова О.С. дов.№ 3453/01-15 від 24.11.2010 року;

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Вік-Експо" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Острозької міської ради 485 000 грн. 00 коп. коштів, що були ним сплаченні згідно договору купівлі-продажу будівлі від 22.04.2004 р. та 23 537 грн. 05 коп. збитків, з яких 10 294 грн. 40 коп. витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, понесені ним у справі № 5019/1499/11 та 13 242 грн. 65 коп. збитки у вигляді недоотриманого прибутку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.04.2012 у справі № 5019/288/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського від 29.05.2012, частково задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства "Вік-Експо", стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму в розмірі 485 000 грн. сплачену за договором купівлі-продажу від 22.04.2004, який згодом визнано недійсним. Відмовлено в позові в частині позовних вимог про стягнення збитків.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 серпня 2012 року касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Вік-Експо" задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 04 квітня 2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29 травня 2012 року у справі № 5019/288/12 в частині відмови в позові про стягнення збитків, в цій частині справу № 5019/288/12 передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

На виконання вищезазначеного рішення господарського суду 28 серпня 2012 року господарським судом видано наказ № 5019/288/12.

07.11.2012р. Острозька міська рада звернулась до суду з заявою про роз'яснення рішення суду, а саме просить роз`яснити рішення в частині стягнення боргу з Острозької міської ради, як розпорядника коштів міського бюджету чи як установи /юридичної особи/, рахунки якої відкриті в органах казначейства.

Розглянувши заяву Острозької міської ради суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 116 ГПК виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому місцевим господарським судом після набрання судовим рішенням законної сили згідно з вимогами статті 85 ГПК, строк пред'явлення наказу до виконання повинен відповідати статті 22 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Керуючись статтями 86 та 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Роз'яснити рішення господарського суду від 04 квітня 2012 року у справі № 5019/288/12 не змінюючи при цьому його змісту наступним чином: статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи) визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ який затверджений постановою КМ України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до п.26. вказаного Порядку примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника.

У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку.

За умовами п.27 Порядку Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.

Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.

Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.

У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.

Суд також наголошує на тому, що ГПК України передбачено порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду.

Суддя Торчинюк В.Г.