Рішення № 27644048, 21.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2012 р.Справа № 5017/3040/2012

За позовом Державного підприємства „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ"

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3

2. Відділу Державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстицій

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Чернявський В.І. -довіреність;

Від відповідача: Мукоїди Л.В. -довіреність;

Від третіх осіб: не з'явились;

В судовому засіданні 21.11.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: Чернявський В.І. -довіреність;

Від відповідача: Мукоїди Л.В. -довіреність;

Від третіх осіб: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен ЛІЗИНГ АВАЛЬ" за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_3 та Відділу Державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстицій про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2012р. порушено провадження по справі №5017/3040/2011.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов, відповідно якого проти позову заперечує та просить суд в його задоволені відмовити.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'являлись про причини свого нез'явлення суд не повідомили хоча були належним чином повідомлені про місце та дату засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 22.10.2012р., 23.10.2012р. та від 08.11.2012р., письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надали.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.11.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15.03.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та державним підприємством „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" (далі ДПДГ „ЮЖНИЙ", Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №LC6335-03/12 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно -трактом колісний Case MX310, 2008р. випуску, заводський номер Z8RZ02380, у кількості 1 шт., загальною вартістю 1151619,10грн. (згідно Специфікації, Додаток №2 до договору), а Лезингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі на умовах цього Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Райффайзен Лізинг Аваль" передало, а державним підприємством „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" прийняло на умовах фінансового лізингу предмет лізингу.

Відповідно п.п. 1.1, 4.1 договору Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

Пунктом 4.2 договору, передбачено що Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі Предмета лізингу до настання першого терміну лізингу за ставкою LIBOR 3М плюс 13% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 „Визначення" Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.

Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складається з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця (п.4.3 договору).

Згідно з загальними умовами фінансового лізингу -Додаток 4 до договору, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказаному в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернуться до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В зв'язку з неналежним виконанням свої зобов'язань до Договором фінансового лізину у ДПДГ „ЮЖНИЙ" виникла заборгованість в розмірі 349453,17грн. та обліковується за червень 2012р. -серпень 2012р. а саме: відшкодування вартості частини вартості Предмету лізингу -308509,21грн.; комісія Лізигодавця -22665,43грн.; пеня 14147,81грн.

Пунктом 6.1 договору Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей Договір та/або вилучити у Лизингоодержувача Предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (п.п.6.1.2 договору).

У випадку настання зазначених у підпунктах 6.1.1.- 6.1.7 договору обставин Лізингодавець письмове повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо Лізингоодержувач у встановлений Лізингодавцем строк не усуне вчиненні порушення, Лізингодавець має право здійснити наступні дії: розірвати цей договір та вимагати повернення Предмету лізингу (п.п. 6.2.1 договору), вилучити Предмет лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду (п.п.6.2.2 договору).

19.09.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" на підставі п. 6.1, 6.2 Договору, ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг", ст.18 Цивільного кодексу звернувся із заявою до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення від ДПДГ „ЮЖНИЙ" Предмета лізингу, переданого у тимчасове володіння та користування за Договором.

21.09.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, на підставі статті 87 Закону України „Про нотаріат", статті 10 Закону України „Про фінансовий лізинг" та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1817 (далі -виконавчий напис №1817 від 21.09.2012р. та в якому було зазначено що Об'єкт фінансового лізингу трактом колісний Case MX310, 2008р. випуску, заводський номер Z8RZ02380, у кількості 1 шт., загальною вартістю 1151619,10грн., що був переданий у користування на умовах фінансового лізингу на підставі договору фінансового лізингу №LC6335-03/12 від 15.03.2012р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" та Державним підприємством „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України підлягає вилученню та поверненню за невиплачену в строк, згідно узгодженого графіку лізингових платежів, заборгованість в розмірі відшкодування вартості частини вартості Предмета лізингу -308509,21грн.; комісія Лізигодавця -22665,43грн.; пеня 14147,81грн. та додаткові витрати -4130,72грн.

За переконаннями позивача, вищезазначений виконавчий напис не відповідає вимогам закону, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримав від відповідача та позивача первині документи, щодо договору фінансового лізину та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірним. Крім того розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за договором фінансового лізингу, суми боргу за лізинговими платежами не відповідає дійсності, оскільки його зроблено Лізингодавцем одноосібно, без врахування думки та позиції Лізингоодержувача, саме тому на думку відповідача він не може вважатися документом який підтверджує безспірність вимог Лізингодавця до Лізингоодержувача. Тобто, вчиняючи цей напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності заборгованості чи відсутності спору щодо заборгованості.

Також позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом було проігноровано положення п.6.2 договору, в якому зазначено, що „Лізингодавець письмове повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень". У той же час жодного повідомлення-попередження стосовно вчинення певних дій, зафіксованих у п.6.2 договору, Лізингодержувач не отримував.

Вищевикладене зумовило звернення Державного підприємства „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного плава.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлені Законом.

Частиною 2 ст. 673 ЦК України закріплено обов'язок продавця передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладанні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбаня товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Частиною 2 ст. 7 Законом України „Про фінансовий лізинг" передбачено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення слати становить більше 30 днів.

В свою чергу, ДПДГ „ЮЖНИЙ" було допущено порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №LC6335-03/12 від 15.03.2012р., оскільки не було сплачено у повному обсязі суму заборгованості за договором фінансового лізингу, тобто протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги. Внаслідок викладеного, товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" як особа, наділена правом вимоги до позивача щодо виконання грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу, звернулось до приватного Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з метою повернення предмету лізингу у безспірному порядку.

Суд дійшов висновку, що ствердження позивача про те, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом, в порушення вимог глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не було перевірено факт наявності безспірної заборгованості, яка виникла за договором фінансового лізингу №LC6335-03/12 від 15.03.2012р. спростовуються наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України „Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємством, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином виходячи зі змісту наведених законодавчих норм, для вчинення виконавчого напису нотаріусу подаються документи які: 1. підтверджують наявність безспірної заборгованості боржника перед стягувачем; 2. підтвердження виникнення у стягувача права вимоги до боржника.

В свою чергу, згідно з п. 3.2 глави 16 „Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. N282/20595, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р. N1172.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. N1172 (з наступними змінами та доповненнями), нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено що безпідставний порядок повернення предмета лізингу Відповідачу передбачений п.6.1 договору. Так відповідно до п.6.1.1 договору фінансового лізингу Дізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір та вилучити у Лізингоодержувача Предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі (частково або у повному обсязі) та прострочення становить більше 30днів.

01.08.2012р. та 09.08.2012р. позивачу були надіслані листи вих. №1379-08/12 та вих. №1422-08/12 відповідно, у яких відповідач повідомив позивача про наявність у останнього заборгованості та просив її оплатити. Крім того у листах також зазначалось, що у випадку не сплати заборгованості ТОВ „Райффайзен Лізин Аваль" відмовиться від договору та вимагатиме повернення Предмета лізингу.

Проте зазначена у листах заборгованість відповідачем сплачено не була.

ТОВ „Райффайзен Лізин Аваль" листом вих. №1501-08/12 від 28.08.2012р. повідомив позивача про відмову від договору та просив добровільно повернути Предмет лізингу. Зазначений лист був отриманий Позивачем 07.09.2012р., проте Предмет лізингу Відповідачу повернутий не був.

Таким чином, твердження Позивача про те, що останній не отримував повідомлення про наявність порушень Договору та повідомлення про відмову від договору не відповідає дійсності, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З матеріалів справи вбачається, що для вчинення виконавчого напису Відповідачем було надано нотаріусу наступні документи: заяву, відповідно до положень п.2.1 глави 16 розділу ІІ „Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. N282/20595; оригінал договору фінансового лізингу №LC6335-03/12 від 15.03.2012р; копія загального рахунку на сплату заборгованість ДПДГ „ЮЖНИЙ" №05528906/08/2012, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; копія розшифровки загального рахунку на сплату заборгованості ДПДГ „ЮЖНИЙ" №05528906/08/2012, направлених ДПДГ „ЮЖНИЙ", з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; копія листа-повідомлення за вих. №1501-08/12 від 28.08.2012р. про відмові від договору; копія повідомлення про вручення листа-повідомлення вих. №1501-08/12 від 28.08.2012р.

З огляду на вищенаведені обставини, господарський суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі документів, які в силу вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. N1172 (з наступними змінами та доповненнями), є належними та допустимими доказами наявності безспірної заборгованості Державним підприємством „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізин Аваль".

Посилань позивача на той факт, що нотаріусом при вчинення виконавчого напису в якості безспірності заборгованості був прийнятий до уваги розрахунок заборгованості здійснений одноосібно відповідачем, до уваги судом не приймаються оскільки про наявність заборгованості за договором фінансового лізингу позивача було повідомлено листами, проте жодних заперечень щодо наявності чи відсутності заборгованості або незгоди щодо сум заборгованості ним нам на адресу відповідача не направлялось.

Отже своїми діями позивач дає підстави суду зробити висновок, що ним не заперечувалась наявність заборгованості в сумі яка вказана відповідачем у листах.

Таким чином, доводи Державного підприємства „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України щодо неналежної перевірки нотаріусом факту наявності безспірної заборгованості, яка виникла за договором фінансового лізингу №LC6335-03/12 від 15.03.2012р, є недоведеними, та не можуть бути підставою для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того суд зазначає про те, що факт наявності заборгованості підтверджено та не спростовується позивачем при розгляді справи №5017/2624/2012р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізин Аваль" до доводи Державного підприємства „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України про стягнення 335305,56грн заборгованості за договором фінансового лізингу №LC6335-03/12 від 15.03.2012р. шляхом визнання позову.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку щодо відповідності виконавчого напису №1817 від 21.09.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 положенням чинного законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для визнання даного нотаріального акту таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Доводи державного підприємства „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України щодо невідповідності виконавчого напису вимогам закону, якими обґрунтовано пред'явлені в межах даної справи позовні вимоги, в процесі вирішення даного спору не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та положеннями законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства „Дослідне господарство „ЮЖНИЙ" Одеського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.11.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.