Рішення № 27643919, 22.11.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.12 Справа № 6/5014/2698/2012

За позовом

Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство", м. Кремінна Луганської області

до Державного підприємства "Сватівське лісомисливське господарство", м. Сватове Луганської області

про стягнення 36 238 грн. 46 коп.,

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Якимович О.В., дов. № 003 від 01.01.2012;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36 238 грн. 46 коп., в тому числі: заборгованість за договором купівлі-продажу в сумі 23 391 грн. 00 коп., пеня в сумі 9 262 грн. 84 коп., 3% річних в сумі 759 грн. 55 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 187 грн. 70 коп., штраф в сумі 1 637 грн. 37 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Сватове Луганської області, вул. Пролетарська, буд. 28, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою і були отриманні останнім, про що свідчить, в тому числі, і відмітка на повідомленнях про вручення відповідних поштових відправлень.

В даному випадку, відповідач мав реальну можливість направити до суду повноважного представника, а також надати письмові пояснення або заперечення на позовну заяву. Але відповідач не скористався наданим йому правом та до суду не з'являвся.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, за якою останній зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені і штрафу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі може збільшити або зменшити розмір позовних вимог. В даному випадку, позивач скористався наданим йому правом та зменшив ціну позову, що не суперечить нормам ст. 22 ГПК України.

При цьому слід зазначити, що при зменшенні позовних вимог, права відповідача ніяким чином не порушені, у зв'язку з чим суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Виходячи з наведеного, позовними вимогами слід вважати: стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23 391 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 759 грн. 55 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 187 грн. 70 коп.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між ДП «Кремінське лісомисливське господарство»(позивач) та ДП «Сватівське лісомисливське господарство» (відповідач) був укладений договір купівлі -продажу № 01-38 від 14.12.2010.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався передати лісоматеріали, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар на умовах договору.

На виконання умов договору позивач за відповідними товарно-транспортними накладними у грудні 2010 року поставив, а відповідач прийняв певний товар, який останній в повній мірі не оплатив, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 23 391 грн. 00 коп. Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким крім основного боргу просить стягнути інфляційні в сумі 1 187 грн. 70 коп. та 3% річних в сумі 759 грн. 55 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, 14.12.2010 між сторонами у справі було укладено договір № 01-38, за умовами якого «Продавець»- позивач у справі, передає, а «Покупець»- відповідач у справі, приймає та оплачує на умовах договору лісоматеріали (товар) в номенклатурі, за кількістю і ціною, які оговорені в специфікаціях.

Як свідчать матеріали справи, специфікації до договору не складалися, але між сторонами були підписані додаткові угоди № 1 від 14.12.2010, № 1/1 від 14.12.2010 та протокол регулювання оптової ціни на лісоматеріали, за якими сторони узгодили ціну товару.

Згідно п. 5 договору оплата за товар здійснюється у формі передоплати, якщо інше не визначено у додаткових угодах. Додатковими угодами інше встановлено не було.

При цьому, згідно п. 4.3 договору за фактом передачі товару продавець передає покупцю рахунок фактуру та товарно-транспортну накладну.

За доводами позивача, на виконання умов договору останнім в грудні 2010 року поставлено відповідачу лісоматеріали за товарно-транспортними накладними № № 3051,3052,3055,3058,3060-3062,3066,3067,3070,3074,007290,007294 загальною вартістю 23 391 грн. 00 коп. Оскільки відповідачем оплата вказаного товару здійснена не була, залишилась заборгованість в сумі 23 391 грн. 00 коп.

Відповідач вказаний факт не оспорив, доводи позивача в цій частині не спростував.

Крім цього, позивачем долучений до матеріалів справи акт звірення розрахунків з відповідачем, за яким підтверджено, що станом на 01.11.2012 в бухгалтерському обліку відповідача рахується заборгованість перед позивачем за договором № 01-38 від 14.12.2010 в сумі 23 391 грн. 00 коп.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач -як боржник.

З метою отримання вказаної суми заборгованості, позивач направив відповідачу лист від 18.01.2012, який відповідач отримав, але не оплатив та не оспорив.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

В даному випадку, договором інше передбачено не було.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Тобто на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар в сумі 23 391 грн. 00 коп.

Відповідач доказів повної оплати отриманої продукції не надав, доводи позивача не оспорив.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 1 187 грн. 70 коп. за період січень 2011 року -серпень 2012 року та 3% річних в сумі 759 грн. 55 коп. за період з 01.01.2011 по 01.09.2012 слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 23 391 грн. 00 коп. і відповідно до вказаних норм діючого законодавства та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 оплата за поставлений товар повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після отримання товару, що відповідачем здійснено не було. При цьому, позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений з урахуванням поставки за останньою товарно-транспортною накладною від 30.12.2010, що є правомірним. Але сума інфляційних за вказаний період складає 968 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних слід задовольнити саме у вказаній сумі. В той же час, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 759 грн. 55 коп. за вказаний період є правомірними і підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково: в сумі боргу -23 391 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань -968 грн. 00 коп., 3% річних -759 грн. 55 коп. (усього 25 118 грн. 55 коп.). В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно заявлених та задоволених вимог. При цьому, за подачу даного позову позивач сплатив суму мінімального судового збору за майнові вимоги в розмірі 1 609 грн. 50 коп., але слід зазначити, що у зв'язку зі зменшенням позовних вимог судовий збір в частині зменшення позовних вимог поверненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сватівське лісомисливське господарство», м. Сватове Луганської області, вул. Пролетарська, буд. 28, код 25356040, на користь:

- Державного підприємства «Кремінське лісомисливське господарство», м. Кремінна Луганської області, вул. Хвойна, буд. 1, код 00993604, заборгованість в сумі 23 391 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 968 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 759 грн. 55 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 115 грн. 62 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 26.11.2012.

Суддя Т.А.Василенко