Рішення № 27643901, 19.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2012 р.Справа № 5017/2437/2012

За позовом: Публічне акціонерне товариство „ОДЕСАГАЗ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС"

про стягнення 238189,19грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Вдовіченко К.А. -довіреність;

Від відповідача: Калюжний О.М. -довіреність;

Пасічник О.В. -довіреність;

В судовому засіданні 19.11.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: Вдовіченко К.А. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство „ОДЕСАГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" про стягнення заборгованість в розмірі 238189,19грн., яка складається з основного боргу в сумі 221915,38грн., пені в розмірі 12608,06грн, 3% річних в сумі 2491,67 грн. та індексу інфляції в розмірі 1174,08грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. порушено провадження по справі №5017/2437/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2012р. розгляд справи був продовжений в порядку ст. 69 ГПК України.

Розпорядження голови господарського суду Одеської області від 31.10.2012р., в зв'язку з перебування судді Погребної К.Ф. на лікарняному, справа №5017/2437/2012 була передана на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2012р. суддею Мостепаненко Ю.І. справу №5017/2437/2012 було прийнято до свого провадження із призначення до розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 05.11.2012р. у зв'язку із виходом судді Погребної з лікарняного, справу №5017/2437/2012 було передано на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2012р. суддею Погребною К.Ф. справу №5017/2437/2012 було прийнято до свого провадження із призначенням її до розгляду.

Представник позивача неодноразово надавав до суду заяви про уточнення позивних вимог, так відповідно останньої заяви від 19.11.2012р. позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 133976,87 грн., яка складається з основного боргу в сумі 113358,46грн., пені в розмірі 15194,43грн., 3%річних в сумі 4519,78грн. та індекс інфляції в розмірі 904,20грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Публічного акціонерного товариства „ОДЕСАГАЗ", згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач в судові засідання окрім 01.11.2012р. не з'являвся, відзив на позов не надав, проте надав клопотання відповідно якого просить суд затвердити графік погашення основного боргу, а іншій частині позовних вимог відмовити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.11.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.02.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „ОДЕСАГАЗ" та товариством з обмеженою відповідальністю „ЕЛІТКОМСЕРВІС" був укладений договір на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організації №008730-Т та договір на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій №008730-К (далі -договори).

Відповідно до умов цих Договорів Позивач здійснює постачання та транспортування природного газу в пунктах споживання Відповідача.

Згідно п. 5.1 Договорів, передбачена вартість природного газу та тарифи на постачання та на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України, що надаються підприємствам НАК „Нафтогаз України" визначені згідно з Постановами НКРЕ, Постановами Кабінету Міністрів України та наказами НАК „Нафтогаз України".

Пунктами 5.2. даних Договорів передбачена вартість транспортування 1000 куб.м природного газу з врахуванням ПДВ.

Також, пунктом 5.3. передбачено, що ціна на газ, що вказана в даних Договорах, може змінюватися нормативними актами уповноважених органів, наказами НАК „Нафтогаз України" і приймається сторонами до виконання без додаткового попередження.

Відповідно до положень розділу 6 договору № 008730-Т від 01.02.2011 року оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100 % вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Позивача не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, наступного за звітним. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту-приймання передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до положень розділу 6 договору № 008730-К від 01.02.2011 року оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Облгазу 100 % вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7(сім) банківських днів до початку місяця поставки газу.

Пунктом 6.1.1 договорів передбачено, що за наявності заборгованості у Споживача, Облегаз зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулий період незалежно від вказаного в платежу дорученні призначення платежу.

Позивач зазначає, що належним чином виконував умови договорів, що підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі газу за січень 2012р., лютий 2012р. та березень 2012р.

Проте відповідач свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав, так згідно заяви про уточнення позовних вимог за останнім рахується заборгованість за договором № 008730-Т від 01.02.2011 року в розмірі 46000грн. та за договором № 008730-К від 01.02.2011 року в сумі 67358,46грн. що загалом складає 113358,46грн.

Невиконання відповідачем свої грошових зобов'язань за договором № 008730-Т від 01.02.2011 року та договором № 008730-К від 01.02.2011 року стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 2. ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі було укладено договір на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організації №008730-Т та договір на постачання та транспортування природного газу для потреб госпрозрахункових установ та організацій №008730-К згідно з яким, Позивач - Приватне акціонерне товариство "Одесагаз" здійснює постачання та транспортування природного газу в пунктах споживання Відповідача, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався проводити оплати в порядку та на умовах, встановлених договорами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 Цивільного Кодексу України положення глави 63 цього Кодексу "Послуги" можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ЕЛІТКОМСЕРВІС", заборгованості в сумі 113358,46грн., є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 даних Договорів за несвоєчасну оплату послуг у строки, зазначені в розділі 6.1. цих ж Договорів Споживач сплачує на користь ВАТ "Одесагаз", суму заборгованості з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів нарахована пеня в розмірі 15194,43грн., 3%річних в сумі 4519,78грн. та індекс інфляції в розмірі 904,20грн.. Розглянувши здійсненні позивачем розрахунки сум пені, 3% річних та індексу інфляції, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15194,43грн., 3%річних в сумі 4519,78грн. та індекс інфляції в розмірі 904,20грн. за порушення грошових зобов'язань за договорами №008730-Т та №008730-К від 01.02.2011р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Що ж до клопотання відповідача про затвердження графіку погашення заборгованості, яке на думку суду за своєю правовою природою є клопотання про розстрочку виконання рішення суду то суд відмовляє в його задоволені з огляду на наступне.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. При цьому слід зважати на приписи ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зі змісту наведених норм вбачається, що заява про відстрочку чи розстрочу виконання рішення суду повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

При цьому, слід мати на увазі, що чинним ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається з наданого клопотання єдиною підставою для надання розстрочки виконання рішення суду є тяжке матеріальне становище відповідача, яке виникло в зв'язку з несвоєчасною оплатою рахунків мешканцями будинків, що знаходяться на обслуговуванні у ТОВ „Компанія „Еліткомсервіс".

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як зазначалось вище, розстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд доходить висновку про відсутність винятковості обставин для надання такої розстрочки а отже і у відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕЛІТКОМСЕРВІС" (6800, м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, 2-Б, код ЕДРПОУ 33647853) на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія , 1, код ЄДРПОУ 03351208) 113358 (сто тринадцять тисяч триста п'ятдесят вісім)грн. 46коп. основного боргу, 15194 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто чотири)грн. 43коп. - пені, 4519 (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять)грн. 78коп. -3% річних, 904 (дев'ятсот чотири) грн. 20коп. -індексу інфляції та 4763(чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 78коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.11.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.