Рішення № 27643674, 19.11.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.12 Справа № 18/5014/2220/2012

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт», м. Одеса

до приватного підприємства «Техностандарт», м. Луганськ

про стягнення 36974,61 грн.

за участю представників:

від позивача: Громко Г.А. за дов. від 01.09.2012;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22295,85 грн. по оплаті вартості продукції (алкогольні напої), поставленої відповідачу за договором поставки від 01.02.2010 № 101312, пені в сумі 5686,28 грн., штрафу в сумі 8493,96 грн. та трьох процентів річних в сумі 498,52 грн. за прострочення платежів.

Заявою від 19.10.2012 № 776-юр позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до суми 2336,09 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 23.10.2012 проти позову заперечує посилаючись на те, що строк оплати товару договором не встановлено. Таким чином, у нього не виникло обов'язку оплачувати товар.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки від 01.02.2010 № 101312, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період з 05.12.2011 по 19.12.2011 поставив відповідачу товар (алкогольні напої) на загальну суму 33975,85 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними позивача, які підписані повноважними представниками відповідача та скріплені його штампами (їх завірені копії залучено до матеріалів справи).

Факт отримання відповідачем у грудні 2011 р. вказаного товару визнано самим відповідачем шляхом заповнення та надсилання до податкових органів податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 р., зокрема додатку до неї № 5, розділ II (Податковий кредит), в якому відображено одержання від позивача у грудні 2011 р. товару на суму вказану позивачем у позові, що підтверджується завіреною копією вказаної податкової декларації (з додатками), яка на вимогу суду надана Ленінською МДПІ у м. Луганську, в якій відповідач перебуває на обліку.

Відповідно до п. 3.2. договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу вартість товару протягом 7 календарних днів з моменту продажу товару третім особам, але не пізніше 60 календарних днів з моменту передачі йому товару.

У встановлений договором строк відповідач вартість одержаного товару в сумі 33975,85 грн. позивачу не сплатив.

У липні 2012 р. відповідач частково повернув позивачу товар на суму 11680 грн. (завірені копії зворотних накладних залучені до матеріалів справи).

У порушення умов договору відповідач до теперішнього часу решту вартості одержаного товару в сумі 22295,85 грн. (33975,85 -11680) позивачу не сплатив.

Таким чином, борг відповідача складає 22295,85 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову, що строк оплати товару договором не встановлено, спростовуються матеріалами справи (п. 3.2. договору встановлює такий строк) і тому, до уваги судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу по оплаті товару сумі 22295,85 грн., підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі пунктів 4.1., 4.2. договору, ст. 625 ЦК України, з урахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів також у вигляді штрафу у розмірі 25 % від суми неоплаченого в строк товару, а також зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, уточненому (заява від 19.10.2012 № 776-юр) розрахунку позивача пеня за 181 день прострочення складає 2336,09 грн., штраф складає 8493,96 грн., три проценти річних складають 498,52 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1609,50 грн. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Техностандарт», м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 40, офіс 503г, ідентифікаційний код 36255660, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт», м. Одеса, пров. В.Катаєва, 3, ідентифікаційний код 30704028, борг в сумі 22295,85 грн., пеню в сумі 2336,09 грн., штраф в сумі 8493,96 грн., три проценти річних в сумі 498,52 грн., витрати на судовий збір в сумі 1609,50 грн.; наказ видати.

19 листопада 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26 листопада 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко