Постанова № 27643318, 07.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2012 року № 2а-12954/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Аверкової В.В. Качура І.А. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби Державної податкової служби у м.Києві Державної податкової служб и України провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001762220 від 23.03.2012 та рішення №614/0/61-12/10-2115 від 20.08.2008 в частині О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" звернулось до суду з вимогами, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0001762220, податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0007462220, рішення від 07.06.2012 №3368/10/12-1414, рішення від 20.08.2012 №614/0/61-12/10-2115 в частині.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сума податкового зобов'язання визначена в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, які залишено без змін рішеннями Державної податкової служби України та Державної податкової служби у м. Києві є необґрунтованою, непідтвердженою належним чином і такою, що не відповідає дійсності. Також позивач зазначив що припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав та відсутність кредиторської заборгованості перед комітентами не підлягає під визначення «дохід», передбачений п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач не отримав грошові кошти комітентів і не збільшив активи, а відтак не відбулось зростання власного капіталу позивача на суму припинення зустрічних однорідних вимог.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що висновки акту від 24.02.2012 №178/23-08/32305906 планової виїзної перевірки ТОВ «БНХ Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства є обґрунтованими, підтверджуються наданими позивачем первинними документами.

Представники відповідачів -Державної податкової служби у м. Києва та Державної податкової служби України -в судових засіданнях заперечували проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 31.10.2012 відмовлено в задоволення клопотань представників відповідачів про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нечинними та скасування рішення від 07.06.2012 №3368/10/12-1414, рішення від 20.08.2012 №614/0/61-12/10-2115 в частині.

Також, ухвалами від 31.10.2012 та від 07.11.2012 відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача про призначення судово-економічної експертизи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд, В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «БНХ Україна»з питань до тримання вимог податкового законодавства у період з 01.07.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, за результатом якої складено акт від 24.02.2012 №178/23-08/32305906 (далі -акт перевірки).

Судом встановлено, що за результатом перевірки відповідач дійшов висновку щодо порушення позивачем вимог пп. 4.1.5 п.4.1 ст. 4, п. 5.10 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, ст.. 12, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 7.3.1, пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.36 п. 14.3 ст. 14, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 21725568,0 грн. та зменшенню об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за період 2-3 квартали 20011 року в сумі 39057,0 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0001762220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участі іноземних інвесторів на загальну суму 26 935 221 грн. (за основним платежем 21 608 215,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 327 006,0 грн.).

За результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 07.06.2012 №3368/10/12-114 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.08.2012 №614/0/61-12/10-2115 скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0001762220 в частині визначення перевіркою податку на прибуток за рахунок невизнання витрат на транспортування товарів покупцям та в зазначеній частині рішення ДПС у м. Києві, прийняте за результатом розгляду первинної скарги і у відповідній частині штрафну санкцію, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

За підставі акту перевірки та рішення Державної податкової служби України від 20.08.2012 №614/0/61-12/10-2115 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0007462220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 26 746 713,0 грн., (за основним платежем 21 451 625,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 295 088,0 грн.).

Щодо вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0001762220 суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Враховуючи, що рішенням Державної податкової служби України від 20.08.2012 №614/0/61-12/10-2115 скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0001762220 в частині, отже податкове повідомлення-рішення 23.03.2012 №0001762220 вважається відкликаним та не породжує правових наслідків, а відтак вимоги позивача щодо скасування зазначеного податкового повідомлення -рішення не підлягає задоволенню.

Щодо порушення позивачем вимог п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові доходи в сумі 7 171 302,0 грн. в тому числі заниження валового доходу за 9 місяців 2010 року на суму 2 717 946,0 грн. та завищення валового доходу за 2010 рік на суму 9 889 248,0 грн. суд зазначає наступне.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: в акті перевірки вчинено запис, що згідно з даними первинних документів та облікових регістрів бухгалтерського обліку за 3 квартал 2010 року за рахунками 36 «Розрахунки з покупцями»сума визнаних доходів становить 92 854 576,20 грн., 685 «Розрахунки з різними кредиторами»(розрахунки за транспортуваня) сума визнаних доходів становить 352935,35 грн., 70 «Доходи від реалізації»(повернуто покупцям товари 927904,54 грн.), сума нарахованого ПДВ склала 15 284 522,69 грн. Також згідно з даними журналу-ордеру за рахунком 681 «Розрахунки за авансами одержаними»сальдо по рахунку станом на 01.07.2010 складає 3 168 816,13 грн., станом на 30.09.2010 складає 46 774 141,91 грн., з них з метою визначення суми валових доходів вираховується заборгованість за коштами, отриманими в рамках договорів комісії у сумі 1 600 000 грн. на початок періоду та 32 473 404 грн. на кінець періоду. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що зростання суми кредиторської заборгованості за авансами одержаними склала 11 891 591,87 грн., що призвело до заниження показників у рядку 01.1 декларації «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»на 2 717 946.19 грн. за три квартали 2010 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що протягом 4 кварталу 2010 року згідно з даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за 3 квартали 2010 року за розрахунками 36 «розрахунки з покупцями»сума визнаних доходів становить 101 367 668,28 грн., 685 «Розрахунки з різними кредиторами»(розрахунки за транспортування) сума визнаних доходів становить 441 866,66 грн., 70 «доходи від реалізації»(повернуто покупцями товарів у сумі 11 743 180,29 грн.) сума нарахованого ПДВ склала 15 012 559, 46 грн. Згідно з даними журналу ордеру за рахунком 681 «Розрахунки за авансами одержаними»сальдо по рахунку станом на 01.10.2010 складає 3168816,13 грн., станом на 31.12.2010 складає 15585372,64 грн., з них з метою визначення суми валових доходів вираховується заборгованість за коштами, отриманими в рамках договорів комісії у сумі 32473404,0 грн. на початок період та 0,00 грн. на кінець періоду. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про зростання суми кредиторської заборгованості за авансами склала 1067288,94 грн., що призвело до завищення валових доходів за 4 квартал 2010 року на 9 889 248 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними висновками відповідача та зазначає, що позивачем у бухгалтерському обліку відображено не коректно операцію з компанією Marvelstone LTD ( отримана передоплата) та ТОВ «КНИГ» (відвантажено товар) на суму 7 990 578,85 грн., проте оскільки позивач не мав первинних документів на зазначену операцію, то виправлення було внесено 30.09.2010 в регістри бухгалтерського обліку методом сторно, внаслідок чого сальдо на кінець третього кварталу 2010 року збільшилось на суму 7 689 942,30 грн., що податковими органами було віднесено до зростання кредиторської заборгованості за авансами одержаними у третьому кварталі 2010 року.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи що фактично в третьому кварталі 2010 року відбулось збільшення сальдо за кредитом рахунку 6812 (розрахунки за авансами одержаними) на суму 7 689 942,30 грн., що не заперечується позивачем, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості висновку позивача про порушення позивачем п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові доходи в сумі 7 171 302,0 грн. в тому числі заниження валового доходу за 9 місяців 2010 року на суму 2 717 946,0 грн. та завищення валового доходу за 2010 рік на суму 9 889 248,0 грн.

Крім цього Крім цього, перевіркою правомірності відображення показника у рядку 02 Декларацій коригування валових доходів" у сумі „-„ 17 262 699 грн. за перевірений період встановлено завищення, суми коригування зі знаком мінус на 15 761 692,0 грн., яка складається з: 900 грн. повернення товару ТОВ «Авакум»; 11 327 516 грн. повернення авансів; 3 540 554 грн. зменшення валового доходу у зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог; 892 722 грн. зменшення доходу у зв'язку з самостійно виявленими помилками, 13 грн. врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Пунктом 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Перевіркою на підставі первинних документів встановлено повернення товару покупцям враховане при розрахунку суми доходу від продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 571 084.83 грн.; повернення авансів за контрагентами, за якими відсутнє сальдо, не враховується при визначенні валових доходів, оскільки сума кредиторської заборгованості на 01.07.2010 за контрагентами відсутня; повернення авансу за контрагентом, за яким наявна кредиторська заборгованість, врахована у розрахунку суми доходу від продажу товарів (робіт, послуг); зменшення доходу у зв'язку з зарахуванням однорідних зустрічних вимог перевіркою враховане у розрахунку суми доходу від продажу товарів (робіт, послуг)по рядку 01.1 декларацій, зменшення доходу у зв'язку з самостійним виявленням помилки на суму 892722 грн. не враховується, оскільки стосується попереднього періоду, який перевірено згідно з актом планової виїзної перевірки від 10.01.2011 року №4/23-08/32305906, яким завищення суми скоригованого валового доходу не встановлено.

Враховуючи викладене, висновок відповідача, про відсутність у позивача підстав для проведення коригування суми валових доходів із знаком мінус та як наслідок порушення вимог п. 4.1.5 ст. 4, п. 5.10 ст. 5 ст. 12 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено суму скоригованого валового доходу в розмірі 15 761 692,0 за 2010 рік, є обґрунтованим.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (комісіонер) та ТОВ «Мегатрансінвест»(комітент) укладено договори комісії від 31.08.2010 №31/08/10-2, від 30.11.2010 №31/11/10-1, предметом яких є зобов'язання комісіонера від власного імені та за рахунок Комітента придбавати у резидентів України поліетилен в гранулах високої щільності, укладати контракти купівлі-продажу, та здійснювати інші дії необхідні для виконання доручення. Для виконання зазначених договорів позивач отримав у 3-4 кварталах 2010 року грошові кошти в сумі: 20 016 000,0 грн. в рамках договору 31.08.2010 №31/08/10-2 та 11 450 000 грн. в рамках договору від 30.11.2010 №31/11/10-1.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Пром-Інвест-Технології»укладено договори комісії від 13.07.2010 №1307/10-1, від 25.10.2010 №2510/10-1, від 15.11.2010 №1511/10-1, предметом яких є зобов'язання комісіонера від власного імені та за рахунок Комітента придбавати у резидентів України поліетилен 15803-020 (в/с нелінійний) укладати контракти купівлі-продажу, та здійснювати інші дії необхідні для виконання доручення. Для виконання зазначених договорів позивач отримав у 3-4 кварталах 2010 року грошові кошти в сумі 1 000 000,0 грн. (в 3 кварталі 2010 року) та 20 703 841,88 грн. (в 4 кварталі 2010 року).

Також, між позивачем та ТОВ «Укрпромкомплект»укладено договір комісії від 29.06.2010 №29/06/10-К, предметом яких є зобов'язання комісіонера від власного імені та за рахунок Комітента придбавати у резидентів України поліетилен 15803-020ВС виробництва заводу «Полімір»ОАО «Нафтан», укладати контракти купівлі-продажу, та здійснювати інші дії необхідні для виконання доручення. Для виконання зазначених договорів позивач отримав у 4 кварталі 2010 року грошові кошти в сумі 14053744,0 грн.

Відповідно до ст.. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Отже, позивач (комісіонер) отримав від вказаних контрагентів (комітентів) грошові кошти у вказаних вище сумах для виконання доручень зазначених у договорах комісії, проте як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем доручення, передбачені договорами комісії виконано не було, та кошти, у зв'язку з укладанням договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог, також повернуті не були.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та зазначеними вище контрагентами було укладено угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якими сторони узгодили припинити зустрічні однорідні зобов'язання, строк виконання яких настав на загальну суму 67 323 586,57 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно ст.. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «доходи»дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно ст. 6.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «доходи»дохід не визнаються сумами доходу сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

Згідно зі ст. 601 ЦКУ залік зустрічних однорідних вимог є одним із способів припинення зобов'язань. Для проведення заліку необхідне виникнення зустрічних однорідних вимог, тобто цій події мають передувати інші операції, в результаті яких у осіб, що проводять залік, виникали б одна перед одною однорідні вимоги. Таким чином, залік зустрічних однорідних вимог -це лише спосіб припинення зобов'язань.

Відповідно до пп. 7.9.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, кошти, отримані від комітента на підставі договору комісії, не включаються до складу валового доходу комісіонера. Валовий дохід у комісіонера виникає тільки на момент одержання від комітента винагороди за виконання умов договору.

Отже, кошти отримані позивачем від зазначених комітентів, відповідно до пп. 7.9.1 ст. 7 Закону № 283/97-ВР не включались до складу валового доходу, так і кошти, що були надані позивачем, як комітентом зазначеним контрагентам (комісіонерам) за договорами комісії не включались до складу валових витрат.

Враховуючи що грошові кошти, отримані позивачем не були повернуті комітентові, та оскільки Товариством не було виконано доручень, передбачених договорами комісії, натомість було укладено угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно яких сторони узгодили припинити однорідні зустрічні зобов'язання, строк виконання яких настав, кошти, отримані Товариством в рамках договорів комісії, у зв'язку з припиненням договорів комісії збільшили актив, що зумовило зростання власного капіталу підприємства на суму припинення зустрічних однорідних вимог, тобто на 67 323 587,00 грн., а відтак висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, що призвело до заниження суми валового доходу за 2010 рік в сумі 67 323 587,0 грн. є обґрунтованим.

Також, з акту перевірки вбачається, що позивачем у складі витрат на придбання (робіт, послуг) відображено операційну курсову різницю за рахунками з нерезидентами на загальну суму 3 841 285,0 грн.

Пункт 7.3.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зобов'язує підприємства відображати витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, у сумі, що дорівнює балансовій вартості іноземної валюти.

Згідно з пп. 11.2.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів.

Таким чином, сума валових витрат за імпортними операціями визначається відповідно до вимог пп. 7.3.2 ст. 7 цього Закону, яким встановлено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

З аналізу наведених норм вбачається, що при визначенні валових витрат платника податку за такими імпортними операціями, які здійснював позивач, необхідно враховувати два аспекти:

- дату збільшення валових витрат;

- суму валових витрат, яка визначається у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти.

Пунктом 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з також купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід»балансова вартість валюти -це вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу. При цьому під валютним курсом, згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», слід розуміти курс НБУ.

Для цілей податкового обліку під балансовою вартістю іноземної валюти слід розуміти вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу, а під вартістю іноземної валюти на дату здійснення операції -вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

Отже, позивачем збільшено валові витрати на момент фактичного отримання товару по їх вартості за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату оприбуткування та в подальшому здійснено перерахунок вартості отриманих товарів по імпорту на дату оплати, а відтак висновок відповідача про порушення позивачем вимог 7.3.1 , 7.3.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення позивачем валових витрат на суму 3 841 285,0 грн. на думку суду є обґрунтованим.

Враховуючи викладене, висновки відповідача викладені в акті перевірки від 24.02.2012 №178/23-08/32305906 з питань до тримання вимог податкового законодавства у період з 01.07.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011 є обґрунтованими, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про скасування рішення від 07.06.2012 №3368/10/12-1414 та рішення від 20.08.2012 №614/0/61-12/10-2115 в частині, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві та наступних поясненнях не наведено жодного обґрунтування в чому саме полягає протиправність зазначених рішень, не встановлено порушень відповідачів щодо прийняття таких рішень і судом під час розгляду справи, а відтак суд дійшов висновку щодо необґрунтованості зазначених вище вимог позивача.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, згідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи наведене в сукупності, виходячи із встановлених судом обставин та наведених вище положень законодавства, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки та спірне рішення та рішення за результатами розгляду скарги позивача є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.В. Аверкова

І.А. Качур

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2012.