Постанова № 27642782, 12.01.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4141/11

"12" січня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

при секретарі судового засідання Михайловській Н.В.

за участю: позивача -ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у місті Тернополі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держкомзему у місті Тернополі (далі -УДКЗ у місті Тернополі) в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії Управління Держкомзему в м. Тернополі в тому, що відповідь на інформаційний запит від 28.11.2011р. відправлена не на п'ятий, а на дванадцятий робочий день;

2. визнати протиправною відмову Управління Держкомзему в м. Тернополі в наданні інформації, вихідний №787/10/03 від 05.12.2011р.;

3. зобов'язати Управління Держкомзему в м. Тернополі надати ОСОБА_1, інформацію про адреси, площі, кадастрові номери земельних ділянок, які надані чи перебувають у власності, користуванні ТзОВ «Сервер» (код 21133840), для житлової забудови у м. Тернополі;

4. стягнути з Управління Держкомзему в м. Тернополі в користь ОСОБА_1, 1000 грн. моральних збитків.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 28.11.2011р. ним було зареєстровано в Управлінні Держкомзему в м. Тернополі інформаційний запит, в якому позивач, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», просив повідомити адреси, площі, кадаст рові номери земельних ділянок, наданих чи перебувають у власності, корис туванні ТзОВ «Сервер»(код 21133840), для житло вої забудови у м. Тернополі. Відповідач 14.12.2011р. відправив ОСОБА_1 відповідь №787/10/03, датовану 05.12.2011р., якою відмовлено в наданні інформації з посиланням на її статус обмеженого доступу.

Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки потрібна йому інформа ція не може бути обмежена в доступі, бо не відповідає сукупності вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»і має видаватись. Крім того Позивач вважає, що Відповідач в силу положень ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»так чи інакше мав надати інформацію про державні чи комунальні ділянки, які перебувають у користуванні TзOB «Сервер».

Крім цього, відповідь на запит хоча і датована 05.12.2011р., проте відправлена відповідачем тільки 14.12.2011р. (на дванадцятий робочий день піс ля дня реєстрації запиту), що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті, а тому позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інфор мації», яка вимагає надати відповідь протягом п'яти робочих днів.

Позивач пояснив, що чекаючи відповіді, хвилювався, переживав, нервував, мав безсоння, був роздратований і злий, а отримавши відмо ву замість відповіді, взагалі отримав стрес і цілу ніч не спав, що може підтвердити свідок ОСОБА_3

Свої страждання ОСОБА_1 вважає моральними збитками, оцінюючи їх у 100 грн. за кожний день зайвого очікування (7 днів = 700 грн.), і 300 грн. за протиправну відмову у наданні інформації, всього 1000 грн.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, та просили суд задовольнити позов.

Позивач в судовому засіданні повідомив, що кошти в сумі орієнтовно 300 грн. ним потрачено на медичні препарати і ці кошти він також включив в суму моральної шкоди. Будь-яких доказів понесення зазначених витрат позивач на пропозицію суду не представив. Також зазначив, що до лікаря у зв'язку з погіршенням стану здоров'я він не звертався.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення на позовну заяву в якій, зазначив, що запитувані відомості відносяться до даних, які характеризують майновий стан юридичної особи (персоніфіковані дані) та можуть бути поширені виключно за згодою TзOB «Сервер», що не було доведено при поданні запиту позивачем.

Крім цього, зазначив, що запитувані позивачем відомості є інформацією з Поземельної книги, тобто, в даному випадку діє спеціальний порядок отримання вказаної інформації, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, якою затверджено «Порядок ведення Поземельної книги», відповідно до якого, інформацію з Поземельної книги має право отримувати обмежене коло осіб. Будь-яких доказів, які б підтверджували право ОСОБА_1 на отримання зазначеної інформації позивачем при поданні запиту не надано.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що УДКЗ у місті Тернополі правомірно відмовило ОСОБА_1 у задоволенні запиту від 28.11.2011, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Щодо порушення строку надання відповіді на запит зазначив, що відповідь датована 05.12.2011р., тобто в строк, встановлений ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інфор мації»і йому не відомо з яких причин конверт потрапив на пошту лише 14.12.2011р.

Свідок ОСОБА_3 повідомив суду, що з ОСОБА_1 близько знайомий (друг), зазначив, що останнім часом у позивача виникли певні несприятливі життєві обставини через що, він постійно нервував, переживав та погано спав, а отримавши негативну відповідь на свій запит був ще більш знервований та постійно переживав.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та покази свідка, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи:

ОСОБА_1 28 листопада 2011р. зареєстрував в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі, інформаційний запит, яким відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», просив повідомити адреси, площі, кадаст рові номери земельних ділянок, наданих чи перебувають у власності, корис туванні ТзОВ «Сервер»(код 21133840), для житло вої забудови у м. Тернополі.

Управління Держкомзему у м. Тернополі листом на вказаний запит надіслало відповідь датовану 05.12.2011р. №787/10/03 (а.с.5), в якій зазначено, що запитувана позивачем інформація входить у систему відомостей державного земельного кадастру, режим доступу до якого обмежений.

Відповідь відправлена позивачу 14.12.2011р., що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті (а.с.6).

Не погодившись із вказаною відповіддю позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою до Закону України «Про доступ до публічної інформації»передбачено, що цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інфор мації»від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі Закон №1952-IV), розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що дану норму закону Відповідачем дотримано не у повному обсязі. Суд не заперечує твердження представника відповідача про те, що запит позивача розглянуто Управлінням Держкомзему в м. Тернополі в межах п'яти робочих днів, проте, норма ч.1 ст.20 Закону №1952-IV передбачає «надання»відповіді на інформаційний запит протягом п'яти робочих днів, а не лише його «розгляд».

Відповідь на запит відправлена Управлінням Держкомзему в м. Тернополі позивачу лише 14.12.2011р., що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті (а.с.6). Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що йому не відомо з яких причин конверт потрапив на пошту лише 14.12.2011р.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, на думку суду відповідачем несвоєчасно надано відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.11.2011, чим порушено ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інфор мації», а тому такі дії Управління Держкомзему в м. Тернополі слід визнати протиправними.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною відмови відповідача у задоволенні запиту та зобов'язання надати запитувану інформацію -слід зазначити наступне:

Згідно до ст.1 ч.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Позивач у інформаційному запиті просить повідомити адреси, площі, кадастрові номери, земельних ділянок, наданих чи перебувають у власності, користуванні ТзОВ «Сервер», для житлової забудови у м. Тернополі.

Відповідно до ст.193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Згідно ст.202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 затверджено «Порядок ведення Поземельної книги»(далі -Порядок ведення Поземельної книги).

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави. Територіальний орган Держземагентства забезпечує зберігання поземельних книг з метою запобігання їх викраденню, втраті, знищенню або пошкодженню. (пункти 1, 3 Порядку ведення Поземельної книги).

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів функції з ведення Поземельної книги покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Згідно вимог пунктів 31-34 Порядку ведення Поземельної книги відомості з Поземельної книги надаються територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у формі витягу (інформаційної довідки) про: земельну ділянку; видачу державного акта на право власності на земельну ділянку новому власнику земельної ділянки; наявність земельних ділянок у власності (користуванні); одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації.

Право на отримання витягу з Поземельної книги мають власник (користувач) земельної ділянки, суб'єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи. Інформаційну довідку з Поземельної книги можуть отримувати органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням покладених на них відповідно до закону повноважень. Надання витягу з Поземельної книги здійснюється на платних засадах. Інформаційна довідка органам державної влади надається безоплатно.

Враховуючи наведене, інформація, яку позивач просив повідомити у запиті, міститься в Поземельній книзі та відповідно до п.35 Порядку ведення Поземельної книги надається у формі витягу на підставі заяви, що надійшла від особи, зазначеної у пункті 32 цього Порядку, та копії документа про сплату послуг за надання витягу.

Отже, чинним законодавством встановлено спеціальний порядок отримання інформації (витягу) з Поземельної книги та обмежено коло осіб, які мають право на її отримання.

Будь яких доказів, що ОСОБА_1 (позивач) відноситься до осіб, зазначених у пункті 32 Порядку ведення Поземельної книги та має право на отримання запитуваної інформації позивачем не представлено ні під час подання запиту ні в судовому засіданні, як і не додано документа про сплату послуг за надання витягу.

Про те, що запитувана позивачем інформація входить в систему відомостей державного земельного кадастру, режим доступу до якого обмежений, Управління Держкомзему у м. Тернополі повідомило ОСОБА_1 листом від 05.12.2011р. №787/10/03.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вказані дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак, вимоги позивача про визнання протиправною відмови відповідача у задоволенні запиту та зобов'язання надати запитувану інформацію до задоволення не підлягають.

Що стосується посилання позивача на те, що в силу положень ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»відповідач так чи інакше мав надати інформацію про державні чи комунальні ділянки, які перебувають у користуванні TзOB «Сервер», то враховуючи спеціальний порядок отримання інформації (витягу) з Поземельної книги, суд вважає, що належним розпорядником інформації по земельних ділянках державної чи комунальної власності відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»є безпосередні розпорядники вказаних земель (відповідна рада або державна адміністрація).

Вимога позивача про стягнення 1000 грн. моральної шкоди теж не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1, в суму моральної шкоди позивач включив кошти (орієнтовно 300 грн.) витрачені ним на медичні препарати, що не відповідає вимогам ч.4 ст. 23 Цивільного кодексу України, так-як такі витрати відносяться до матеріальної шкоди, яку позивач не просить відшкодувати. Крім цього, будь-яких доказів понесення зазначених витрат позивач на пропозицію суду не представив.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту погіршення його здоров'я (до лікаря не звертався), змін у його життєвих і виробничих стосунках у зв'язку із душевними стражданнями, зниження престижу чи ділової репутації.

Аналізуючи норми Кодексу адміністративного судочинства, суд звертає увагу на те, що адміністративним судом розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, яка заподіяна протиправними діями, рішеннями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень які оскаржені в одному провадженні з вимогами про відшкодування шкоди та пов'язані між собою.

Одночасно слід вказати, що з показів свідка ОСОБА_3 встановлено, що останнім часом у позивача виникли певні несприятливі життєві обставини, не пов'язані з поданням інформаційного запиту, через що, він постійно нервував, переживав та погано спав, а отримавши негативну відповідь на свій запит був ще більш знервований та постійно переживав.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено, а судом не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та зазначеними позивачем душевними стражданнями в період очікування відповіді на запит.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу у зв'язку з відмовою відповідача у наданні запитуваної інформації, яку позивач оцінив у 300 грн., не підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено, що вказані дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 160-167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про доступ до публічної інформації», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Держкомзему у місті Тернополі щодо

несвоєчасного надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 28.11.2011.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суду порядок і строк, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова складена 17 січня 2012р.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.