Постанова № 27642722, 12.11.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5493/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представників позивача - Цикаришвілі Б.Т., Конишевої Ю.О.,

представників відповідача - Ніколаєнко Т.Ю., Шевченко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства " Білоцерківська агропромислова група" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2012 року Приватне підприємство " Білоцерківська агропромислова група" (далі-позивач, ПП " Білоцерківська агропромислова група") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі-відповідач, Миргородська ОДПІ Полтавської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000942330 від 19.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19358 грн. 44 коп., з яких: за основним платежем; № 00000932330 від 19.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 290 934 грн. 63 коп., з яких: за основним платежем -234 958 грн. 80 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -55 975 грн. 83 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу, закріплені актом перевірки від 20.04.2012 № 0026/22-110/13961362, є необґрунтованими.

Представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти позовних вимог, просили суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ПП "Білоцерківська агропромислова група" зареєстроване у якості суб'єкта господарювання Велико-Багачанською районною державною адміністрацією 01.07.2008 року за № 15591450000000323 (код ЄДРПОУ 13961362).

ПП "Білоцерківська агропромислова група" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.07.2008 року за № 94.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій серії АБ №275379 видами діяльності ПП "Білоцерківська агропромислова група" є перероблення молока та виробництво сиру, виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів, змішане сільське господарство, будівництво будівель, ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури, діяльність автомобільного вантажного транспорту /а.с. 238 том 1/.

У період з 01.03.2012 року по 12.04.2012 року Велико-Багачанським відділенням Миргородської ОДПІ Полтавської області ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП "Білоцерківська агропромислова група" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 961 389 грн 00 коп., а також заниження податку на додану вартість на суму 777 433 грн 63 коп. /а. с. 81 том 1/.

За результатами перевірки складено акт № 26/22-110/13961362 від 20.04.2012 року (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано зокрема порушення позивачем вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, а також порушення вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ.

11.05.2012 на підставі акту перевірки Велико-Багачанським відділенням Миргородської ОДПІ Полтавської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000122330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 102 104 грн 00 коп., з яких: за основним платежем -85560 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -16544 грн 00 коп. та №0000092330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 449 210 грн 00 коп., з яких: за основним платежем -393 232 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -559 78 грн 00 коп. /а. с.120 том 2/.

Під час розгляду первинної скарги ПП "Білоцерківська агропромислова група" на податкові повідомлення-рішення від 11.05.2012 року №0000122330 та №0000092330 Миргородською ОДПІ Полтавської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Білоцерківська агропромислова група" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт перевірки від 03.07.2012 року № 815/22-110/13961362/50 /а.с.98-119 том 1/.

За результатами даної перевірки зафіксовано зокрема порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, а також порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ та порушення вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року. Встановлено заниження податку на прибуток на суму 19 385 грн 44 коп., а також заниження податку на додану вартість на суму 168 56 грн 90 коп. та невиплачену суму дотацій товаровиробникам в розмірі 218 101 грн 97 коп.

Рішенням ДПС у Полтавській області від 09.07.2012 року № 1824/10/10-215 прийнятим за розглядом первинних скарг та з урахуванням результатів позапланової перевірки, оформленої актом перевірки від 03.07.2012 року № 815/22-110/13961362/50, скасовано податкове повідомлення - рішення Миргородської ОДПІ Полтавської області ДПС від 11.05.2012 року №00000092330 в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158 273 грн 20 коп. основного платежу та 2 грн 17 коп. штрафної (фінансової) санкції та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 року №0000122330 в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66 174 грн 56 коп. основного платежу та 16 544 грн 00 коп. штрафної (фінансової) санкції, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін /а.с.33-36/.

На підставі рішення ДПС у Полтавській області від 09.07.2012 року № 1824/10/10-215 Миргородською ОДПІ Полтавської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0000942330 від 19.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19358 грн 44 коп. за основним платежем /а.с.16 том 1/ за порушення позивачем вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94, пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ;

-№ 00000932330 від 19.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 290 934 грн 63 коп., з яких: за основним платежем -234 958 грн. 80 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -55 975 грн 83 коп. /а.с.17 том 1/ за порушення позивачем вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню № 00000932330 від 19.07.2012 року /а.с.17 том 1/, яким визначене податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 290 934 грн. 63 коп., з яких: за основним платежем -234 958 грн 80 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -55 975 грн 83 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 28.04.2011 року між ПП "Білоцерківська агропромислова група" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) укладено договір відповідального зберігання. За умовами даного договору, ПП "Білоцерківська агропромислова група" (надалі-поклажодавець) за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору, передає, а ФО-П ОСОБА_5 (надалі-зберігач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку дії цього договору майно поклажодавця у кількості та вартості, визначеній у відповідному акті приймання-передачі. Винагорода за відповідальне зберігання складає 8 грн. (вісім гривень) за кожну добу зберігання однієї тони майна. Строк дії даного договору з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків /а.с.22-24 том 2/.

В податковому обліку суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту загальних декларацій з ПДВ, відображено у додатках №5, реєстрах отриманих податкових накладних за травень 2011 року в розмірі 4592 грн., за червень 2011 року - 6467 грн, за липень 2011 року - 5797 грн 40 коп.

Для зберігання молокопродуктів ФО-П ОСОБА_5 до матеріалів перевірки було надано договір складського зберігання з КП "Медея" (код ЄДРПОУ 25168924) від 03.05.2011 №03/05. Згідно даного договору, складські приміщення знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У матеріалах справи наявні копії висновків ветеринарно-санітарного обстеження складських приміщень станом на 25.02.2011 року, 25.03.2011 року та 22.04.2011 року, що належать КП "Медея", зі змісту яких вбачається, що надходження та зберігання продукції тваринного походження, що належить КП "Медея" здійснюється з дотриманням вимог ветеринарного законодавства та ветеринарно - санітарних правил /а.с.156-161 том 2/.

Податковим органом під час перевірки ФО-П ОСОБА_5 зроблено висновок, що за даною адресою приміщенням (склад холодильник) документів на введення в експлуатацію органами Держпожежнагляду та Полтавською міською санепідемстанцією не надавалися.

Податковим органом під час перевірки ФО-П ОСОБА_5 з метою встановлення реальності здійснення господарських відносин ФО-П ОСОБА_5 з контрагентами, до Полтавського науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" були направлені копії документів за травень-липень 2011 року, зокрема: копія податкової накладної №1 від 31.05.2011 на загальну суму 27 552 грн. виписана ФО-П ОСОБА_5 на ПП "Білоцерківська агропромислова група"; копія податкової накладної № 5 від 29.07.2011 року на загальну суму 34784 грн. виписана ФО-П ОСОБА_5 на ПП "Білоцерківська агропромислова група"; копія акту-передачі виконаних робіт від 29.07.2011 року на загальну суму 34784 грн. 40 коп. виписана ФО-П ОСОБА_5 на ПП "Білоцерківська агропромислова група"; зразки підпису громадянки ОСОБА_5 та її пояснення від 16.09.2012 року.

Проведеним порівняльним дослідженням встановлено, що зображення підписів від імені ОСОБА_5 в наданих до дослідження копіях документів, не відповідають наданим в якості порівняльного матеріалу зразкам /а.с.198-200, том 1/.

Дані висновки судом відхиляються з огляду на те, що по-перше, всупереч вимогам чинного законодавства для почеркознавчого дослідження було використано копії документів, а не їх оригінали, по-друге постановою старшого оперуповноваженого ВПНВ ПДВ ВПМ ДПІ у м. Полтаві старшого лейтенанта податкової міліції Маковського С.І., копія якої наявна в матеріалах справи, в порушенні кримінальної справи за статтями 191, 212 Кримінального кодексу України відносно ФО-П ОСОБА_5 було відмовлено в зв'язку з відсутністю складу злочину. Крім того, в рамках перевірки позивача жодних перевірок на достовірність підписів на документах відповідачем не проводилися, а відповідно і не ставиться під сумнів про достовірність тих документів, які використовувалися під час перевірки саме позивача. Податковим кодексом України для встановлення реальності здійснення господарських відносин не передбачається направлення копій документів до науково-дослідного експортно-консультаційного центру. Оскільки, висновок про проведення порівняльного дослідження зображення підписів на копіях документів не можу бути засобом підтвердження реальності здійснення господарських відносин.

Крім того, судом було зроблено запити до ФО-П ОСОБА_5 та Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Полтаві з метою отримання інформації про результати розгляду матеріалів щодо порушення податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 На дані запити судом було отримано інформацію та підтверджуючі документи, зокрема лист ДПІ у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 08.11.2012р. №16215/9/07-10 /а.с. 204 т.6/ та постанову про відмову в порушення кримінальної справи відносно ФО-П ОСОБА_5 у зв'язку із відсутністю складу злочину /а.с. 205-207 т.6/.

В ході виконання договору ФО-П ОСОБА_5 видано позивачу податкові накладні /а.с.227-229 том 1; а.с. 19-21 том 2/.

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ФО-П ОСОБА_5, яка на момент їх видачі мала статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Господарські операції підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-здачі виконаних робіт /а.с.230-232 том1; а.с.16-18 том 2/, платіжних доручень /а.с.235-236 том 1; а.с.4-6 том 2/, накладних /а.с.218-226 том 1; а.с. 30-38 том 2/, видаткових накладних /а.с.213-217 том 1; а.с.25-29 том 2/. В акті перевірки № 26/22-110/13961362 на сторінці 12 відповідачем встановлено, що перевезення товару здійснювалося автомобілями, із зазначенням їх марок, державних номерів, прізвищ водіїв, які ними керували згідно шляхових листів та які здійснювали перевезення масла "Селянське" із відповідального зберігання до позивача, тому дана обставина окремо не досліджується судом оскільки сторонами не оспорюється (а.с.50, том 1). Крім того, на цій же сторінці акту перевірки зазначено, що актом списання від 30.09.2011 року №69 масло "Селянське" в кількості 40,0 тон списано у виробництво. Таким чином, матеріалами перевірки встановлено реальне здійснення господарських відносин між позивачем та ФО-П ОСОБА_5 та фактичне використання позивачем товару, який перебував на відповідальному зберіганні у ФО-П ОСОБА_5

Доводи податкового органу проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ФО-П ОСОБА_5, оскільки дозвільних документів на введення в експлуатацію складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 держпожежнагляду не видавалися та висновків санепідекспертизи на роботу складу КП "Медея" за адресою АДРЕСА_1 санепідемстанція не видавала, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов договору зберігання, що підтверджується вказаними вище документами. Відсутність висновків санепідекспертизи на роботу складу не є належним та допустимим доказом фактичного не зберігання ФО-П ОСОБА_5 різного роду продукції в тому числі позивача.

Крім того, згідно із документами наявними у матеріалах справи щодо орендованого складу за адресою АДРЕСА_1, зафіксовано наявність холодильників та факт зберігання товару, а порушення санітарних та протипожежних норм, може призвести до відповідальності осіб, які використовують приміщення без відповідних дозвільних документів, проте не може бути самостійним доказом нікчемності правочину і не впливає на порядок ведення податкового та бухгалтерського обліку.

За надання послуг по зберіганню товару позивач повністю розрахувався із ФО-П ОСОБА_5, що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучено до матеріалів справи /а.с. 235, 236 том 1/.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний звітний період суму податку на додану вартість за операціями по відповідальному зберіганню товару у ФО-П ОСОБА_5

Що стосується висновку податкового органу про порушення позивачем п.11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, який на думку податкового органу ґрунтується на порушенні позивачем вимог "Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", затвердженого Постанвою Кабінету міністрів України від 11.02.2010 року №152 (який діяв в період за який здійснювалася перевірка, надалі - Порядок №152) судом оцінюється наступним чином.

Відповідно до положень пункту 11.21. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма діє без обмеження строку її застосування і призупиняється, коли у законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено, що сума податку на додану вартість, яка сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням на здійснення доплат на одну корову, наявну на 1 січня відповідного року, на підставі довідок, виданих сільськими, селищними, міськими чи районними у містах радами, - для фізичних осіб та копії звіту про стан тваринництва (форма N 24 (річна) стосовно наявності корів, засвідчену органами державної статистики, - для юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбачений статтею 81 цього Закону, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Пунктами 2 та 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 №152 "Деякі питання реалізації пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997" /чинної на час виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що для визначення розміру дотацій переробні підприємства проводять щомісяця попередній розрахунок обсягу надходження і спрямування сум податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених з поставлених товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі (у розрізі видів сільськогосподарських тварин) (далі - готова продукція), за формою згідно з додатком 1. Переробні підприємства погоджують попередній розрахунок з управліннями агропромислового розвитку районних, головними управліннями агропромислового розвитку обласних і управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, переробні підприємства, що зареєстровані у м. Києві, - з Головним управлінням агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації, а переробні підприємства системи Укоопспілки - із споживчими товариствами (спілками споживчих товариств).

На підставі попереднього розрахунку переробне підприємство визначає суму податку на додану вартість, яка надійде під час поставки готової продукції, та суму податку на додану вартість, що нараховується (перераховується) постачальникам товарів (робіт і послуг), а також розмір дотації на гривню вартості молока та м'яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість.

Розмір дотації застосовується однаково до всіх товаровиробників за продукцію одного товарного виду пропорційно вартості поставлених молока та м'яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість.

Перерахування товаровиробникам коштів за поставлені ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства, а дотацій - з його небюджетного рахунка на окремі рахунки товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду та реквізити яких повинні офіційно повідомити переробним підприємствам.

Виплата товаровиробникам, які ведуть особисте селянське господарство, коштів за поставлене ними переробному підприємству молоко та м'ясо в живій вазі, а також дотацій здійснюється у касі підприємства. Зазначена виплата може здійснюватися уповноваженими переробним підприємством особами. Для виплати дотацій готівкою переробне підприємство подає відповідному територіальному органові Державного казначейства платіжні доручення на перерахування необхідних коштів з небюджетного рахунка на свій поточний рахунок для подальшого їх отримання готівкою та внесення до каси підприємства.

З висновків податкового органу слідує, що ПП «Білоцерківська агропромислова група»протягом жовтня - грудня 2010 року придбавало молоко у товаровиробників (сільськогосподарські підприємств та фізичних осіб які ведуть особисте селянське господарство (далі населення)).

Судом встановлено, що ПП "Білоцерківська промислова група" протягом жовтня - грудня 2010 року придбало молоко у товаровиробників (сільськогосподарських підприємств та фізичних осіб, які ведуть особисте селянське господарство).

Платником за основними деклараціями з ПДВ (по переробній декларації) самостійно було визначено суму податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на не бюджетні рахунки.

- за жовтень 2010 року у розмірі 1512443 грн. 69 коп., яка була зарахована на не бюджетний рахунок підприємства та виплачена товаровиробникам;

- за листопад 2010 року у розмірі 1369105 грн. 23 коп., яка була зарахована на не бюджетний рахунок підприємства та виплачена товаровиробникам;

- за грудень 2010 р. у розмірі 1629206 грн. 36 коп., яка була зарахована на не бюджетний рахунок підприємства та виплачена товаровиробникам.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що при розрахунку сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлення переробним підприємствам молоко за жовтень, листопад, грудень 2010 ПП «Білоцерківська агропромислова група»допущено невірний розрахунок, а саме:

- за жовтень 2010 року ПП «Білоцерківська агропромислова група»занижено вартість молока без урахування ПДВ (гр. 4 розрахунку) по особистих селянських господарствах. Згідно облікових даних заготівлі молока вартість молока заготовленого за жовтень 2010 року від особистих, селянських господарств становить 6207276 грн. 28 коп., фактично до Розрахунку занесено в сумі 5171397 грн. 76 коп. Заниження становить 1035878,52 грн.

При врахуванні даного заниження сума дотації на 1 гривню вартості молока без урахування ПДВ становитиме 0,1761436 грн. (1512443,69 : 8586423,92), а не 0,2003092 грн. (1512443,69 : 7550545,40) як зазначено в Розрахунку.

Зміна суми дотації на 1 гривню вартості молока без урахування ПДВ та заниження вартості молока закупленого у особистих селянських господарствах обумовило невірний розподіл сум дотацій між сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, а саме:

За даними Розрахунка нараховано дотації:

- сільськогосподарським підприємствам в сумі 476565,17 грн.;

- особистим селянським господарствам в сумі 1035878,52 грн.;

За даними перевірки нараховано дотації:

- сільськогосподарським підприємствам в сумі 419071,63 грн. (2379147,64 X 0,1761436);

- особистим селянським господарствам в сумі 1093371,99 грн. (6207276,28 X 0,1761436);

За даними перевірки встановлено

- завищення у виплаті дотацій сільськогосподарським підприємствам в сумі 57493,54 грн (476565Д7- 419071,63);

- заниження у виплаті дотацій особистим селянським господарствам в сумі 57493,47 грн (1093371,99-1035878,52);

- за листопад 2010 року ПП «Білоцерківська агропромислова група»занижено вартість молока без урахування ПДВ (гр. 4 розрахунку) по особистих селянських господарствах. Згідно облікових даних заготівлі молока вартість молока заготовленого за листопад 2010 року від особистих селянських господарств становить 4898399,91 грн., фактично до Розрахунку занесено в сумі 3995706,60 грн. Заниження становить 902693,31 грн.

При врахуванні даного заниження сума дотації на 1 гривню вартості молока без урахування ПДВ становитиме 0,1966268 грн. (1369105,23 : 6962963,09), а не 0,2259149 грн. (1369105,23 : 6060269,78) як зазначено в Розрахунку.

Зміна суми дотації на 1 гривню вартості молока без урахування ПДВ та заниження вартості молока закупленого у особистих селянських господарствах обумовило невірний розподіл сум дотацій між сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, а саме:

За даними Розрахунка нараховано дотації

- сільськогосподарським підприємствам в сумі 466414,92 грн.;

- особистим селянським господарствам в сумі 902690,31 грн.;

За даними перевірки нараховано дотації

- сільськогосподарським підприємствам в сумі 405948,45 грн. (2064563,18 X 0,1966268);

- особистим селянським господарствам в сумі 963156,70 грн. (4898399,91 X 0,1966268).

За даними перевірки встановлено:

- завищення у виплаті дотацій сільськогосподарським підприємствам в сумі 60466,47 грн. (466414,92 - 405948,45);

- заниження у виплаті дотацій особистим селянським господарствам в сумі 60466,39 грн. (902690,31 - 963156,70).

- за грудень 2010 року ПП «Білоцерківська агропромислова група»занижено вартість молока без урахування ПДВ (гр. 4 розрахунку) по особистих селянських господарствах. Згідно облікових даних заготівлі молока вартість молока заготовленого за грудень 2010 року від особистих селянських господарств становить 4228047,60 грн., фактично до Розрахунку занесено в сумі 3238214,19 грн. Заниження становить 989833,41 грн.

При врахуванні даного заниження сума дотації на 1 гривню вартості молока без урахування ПДВ становитиме 0,2577964 грн. (1629206,36 : 6319739,64), а не 0,3056726 грн. (1629206,36 : 5329906,23) як зазначено в Розрахунку.

Зміна суми дотації на 1 гривню вартості молока без урахування ПДВ та заниження вартості молока закупленого у особистих селянських господарствах обумовило невірний розподіл сум дотацій між сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, а саме:

За даними Розрахунку нараховано дотації:

- сільськогосподарським підприємствам в сумі 639372,95 грн.;

- особистим селянським господарствам в сумі 989833,41 грн.;

За даними перевірки нараховано дотації:

- сільськогосподарським підприємствам в сумі 539230,68 грн. (2091692,04 X 0,2577964);

- особистим селянським господарствам в сумі 1089975,45 грн. (4228047,60 X 0,2577964);

За даними перевірки встановлено:

- завищення у виплаті дотацій сільськогосподарським підприємствам в сумі 100142,27 грн. (639372,95 -539230,68);

- заниження у виплаті дотацій особистим селянським господарствам в сумі 100142,04 грн. (989833,41 -1089975,45).

Як встановлено під час судового розгляду справи, дані висновки зроблені Миргородською ОДПІ Полтавської області ДПС на підставі даних облікових заготівель молока /а.с.202, 204, 206,226, 228,230 том 2/, які не є первинними документами, а являють собою документи внутрішнього обліку. Інших доказів в обґрунтування своїх висновків податковим органом на неодноразову вимогу суду надано не було. Також податковим органом не було надано доказів та відповідних посилань на первинні документи позивача з яким можна було зробити вказаний вище розрахунок щодо заниження у виплаті дотацій особистим селянським господарствам.

Нормами чинного (в тому числі - за період проведення перевірки) законодавства та матеріалами справи спростовуються такі висновки податкового органу виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 розділу 1, п.5.2. розділу 2 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772, де вказано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, податковим органом, всупереч вимогам законодавства в актах перевірки вказано лише, що згідно "облікових даних заготівлі молока" встановлено порушення позивачем порядку розрахунку сум дотацій і в той же час, податковим органом не взято до уваги наявні на момент перевірки первинні документи, які спростовують такі висновки відповідача.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ціна придбання молока у сільгоспвиробників встановлено позивачем наказом по підприємству /а.с.199-201 том 1/.

Виплата грошових коштів особистим селянським господарствам здійснювалася на підставі розрахункових відомостей за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року в яких вказано ціну молока та суму дотацій і в яких стоять підписи отримувачів грошових коштів /а.с.128-198 том 1; а.с.84-248 том 3, а.с. 1-95, 106-247 том 4, а.с. 1-194, 204-246 том 5, а.с 1- 184 том 6/ (довідки про виплату дотацій за жовтень 2010 - а.с.74-83 т.3; за листопад 2010 - а.с.96-105 т.4; за грудень 2010 - а.с.195-205 т.5). Вказані розрахункові відомості є первинними документами на підставі яких виплачувалася дотація. Розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене переробним підприємствам молоко, передбачений Додатком 2 Порядку №152. Вищевказаний розрахунок є передбаченим чинним законодавством документом, згідно з яким позивач розрахував суми дотацій для виплати сільгоспвиробникам /а.с.127-129 том 1/. В графі 4 вищевказаного розрахунку вказується вартість молока та м'яса у живій вазі без урахування податку на додану вартість, в графі 7 цього ж розрахунку вказується сума податку на додану вартість, що надійшла для нарахування на не бюджетний рахунок.

Як зазначено позивачем у його поясненнях, таблиці "обліку заготівель молока" або "облікові дані", на підставі яких відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем порядку нарахування сум дотацій, - є внутрішнім робочим документом позивача, який формується бухгалтерською комп'ютерною програмою та передбачений для оперативного обліку кількості надходжень молока, та не використовуються (і не може використовуватися) для розрахунку вартості та дотацій /а.с. 202-204 том 1/. Зазначена в останньому розділі цієї зведеної відомості вартість закупленого молока враховує в себе як вартість молока так і суму дотацій, які виплачені сільгоспвиробникам. Свідченням тому є однаковість суми зазначеній в останній колонці як "з ПДВ" та і "без ПДВ". Крім іншого, точний розмір сум вартості молока та сум дотацій виплачених сільгоспвиробникам підтверджується вказаними вище обліковими відомостями на видачу грошей за заготовлене молоко від населення за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року /а.с.128-198 том 1; а.с.84-248 том 3, а.с. 1-95, 106-247 том 4, а.с. 1-194, 204-246 том 5, а.с 1- 184 том 6/, на підставі яких було зроблено довідки (довідки про виплату дотацій за жовтень 2010 - а.с.74-83 т.3; за листопад 2010 - а.с.96-105 т.4; за грудень 2010 - а.с.195-205 т.5).

Відповідно до п.4 Порядку №152 сума податку на додану вартість, що піддягає зарахуванню на не бюджетний рахунок, відкритий переробному підприємству в територіальному органі Державного казначейства (далі - не бюджетний рахунок), визначається щомісяця відповідно до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства). Перераховані товаровиробникам з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на не бюджетні рахунки суми податку на додану вартість, що розраховуються такими підприємствами за декларацією з податку на додану вартість (переробного підприємства), а також суми податку на додану вартість, не зараховані на небюджетні рахунки та виплату яких здійснено з небюджетних рахунків з порушенням вимог цього Порядку, зокрема з порушенням строків, установлених законодавством для сплати податку на додану вартість, вважаються такими, що використовуються не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету, що не звільняє переробні підприємства від виплати дотацій у відповідних сумах.

Відповідно до п. 7 Порядку №152 Перерахування товаровиробникам коштів за поставлені ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства, а дотацій - з його небюджетного рахунка на окремі рахунки товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду та реквізити яких повинні офіційно повідомити переробним підприємствам. Виплата товаровиробникам, які ведуть особисте селянське господарство, коштів за поставлене ними переробному підприємству молоко та м'ясо в живій вазі, а також дотацій здійснюється у касі підприємства. Зазначена виплата може здійснюватися уповноваженими переробним підприємством особами. Для виплати дотацій готівкою переробне підприємство подає відповідному територіальному органові Державного казначейства платіжні доручення на перерахування необхідних коштів з небюджетного рахунка на свій поточний рахунок для подальшого їх отримання готівкою та внесення до каси підприємства.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем на підставі платіжних доручень /а.с.7-52 том 3/ було здійснено перерахування коштів на поточний рахунок позивача для подальшого їх отримання готівкою та внесення до каси підприємства для подальших виплат особистим селянським господарствам за поставлене ними молоко, а також дотацій згідно із розрахункових відомостей на видачу грошей за заготовлене молоко.

Судом досліджено вказані вище первинні документи на підставі яких позивачем внесено відповідні суми до Розрахунків сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене переробним підприємствам молоко та встановлено правомірність нарахування, виплату і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене ними позивачу молоко, а отже відповідачем не надано доказів того, що сума ПДВ у розмірі 218101,97 грн (по переробній декларації) використовувалася не за призначенням і підлягає стягненню до бюджету.

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання товарів (послуг), встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів (послуг) податку на додану вартість та належне нарахування, виплату та використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення № 00000932330 від 19.07.2012 року /а.с.17 том 1/, яким визначене податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 290 934 грн. 63 коп., з яких: за основним платежем -234 958 грн. 80 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -55 975 грн. 83 коп., суперечить вимогам Податкового кодексу України, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Оцінюючи податкове повідомлення - рішення №0000942330 від 19.07.2012 року, про порушення позивачем п.1,2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19358 грн. 44 коп. за основним платежем /а.с.16 том 1/, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94 /в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Згідно із пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Окремо необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, пп.2.1 п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", відповідно до якого: п.1.2. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. П. 2.1 Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до положень пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Що стосується порушення позивачем вимог пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ встановлено наступне.

З матеріалів акту перевірки позивача від 03.07.2012 року № 815/22-110/13961362/50 вбачається, що податковий орган дійшов висновку про завищення сум прямих матеріальних витрат (тобто валових витрат підприємства) в розмірі 84 284 грн. 52 коп., шляхом віднесення до їх складу витрат на послуги по відповідальному зберіганню масла за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Як судом вже було встановлено, 28.04.2011 року між ПП "Білоцерківська агропромислова група" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) укладено договір відповідального зберігання /а.с.189 том 2/.

Реальність господарських відносин за цим договором було доведено позивачем раніше, підтверджено наявними в матеріалах справи документами, а з цього слідує, що витрат на послуги по зберіганню масла за ІІ-ІІІ квартали 2011 року були правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства. Крім того, як було зазначено в самому акті перевірки, що відповідачем було досліджено видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні з зазначенням номерів автомобілів, та прізвищ водіїв, які здійснювали перевезення, шляхові листи, ветеринарні свідоцтва, платіжні доручення про сплату грошових коштів з врахуванням ПДВ, які були надані позивачем під час перевірки і у відповідача не було зауважень щодо невідповідності цих документів вимогам законодавства та щодо сумнівів у реальності господарських відносин між позивачем та ФО-П ОСОБА_5

Крім того, на вимогу суду відповідачем не було зазначено на підставі яких "не відповідних документах" або інших доказах, ним було зроблено висновок про порушення позивачем вказаних вище норм законодавства щодо правильності формування валових витрат та прийнято відповідне рішення.

З огляду на вище викладене, судом встановлено, що порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94 та п.1,2 ст. 138 Податкового кодексу України, на яке посилається відповідач при винесенні податкового повідомлення - рішення №0000942330 від 19.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19358 грн. 44 коп. за основним платежем, не було підтверджено належними та допустимими доказами відповідачем.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Миргородською ОДПІ (Великобагачанське відділенні) Полтавської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення №0000942330 від 19.07.2012 року та №00000932330 від 19.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2012 року.

Суддя І.Г. Ясиновський