Постанова № 27641856, 22.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-4583/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 11-40 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»

до відповідача: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання -Ярошук Т.О.,

представників:

позивача -Міщенко В.В.,

відповідача -Драган О.Г.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»звернулося з позовом до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000362310 від 20.10.2011 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 425 207,00 грн. основного платежу та 33 775,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000372310 від 20.10.2011 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 245 839,00 грн. основного платежу та 54 649,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000311710/0 від 20.10.2011 р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 950,00 грн. основного платежу та 3 487,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не займається діяльністю, яка не пов'язана з господарською, усі господарські операції здійснені в межах діяльності позивача, первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 22.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 29.10.2012 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини в судовому засіданні.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 09 серпня 2011 року по 20 вересня 2011 року посадовими особами Новоукраїнської МДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за той же період, за результатами якої складено акт №40/23-10/35712447 від 27.09.2011 р., висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.138, ст.146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 245 839,00 грн., у тому числі:

- за І квартал 2010 року в сумі 27 278,00 грн.,

- за ІІ квартал 2010 року на суму 43 465,00 грн.;

- за ІІІ квартал 2010 року на суму 68 217,00 грн.;

- за ІV квартал 2010 року на суму 79 634,00 грн.;

- за І квартал 2011 року на суму 23 511,00 грн.;

- за ІІ квартал 2011 року на суму 3 734,00 грн.

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та п.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- ІV, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 425 207,00 грн., в тому числі:

- за квітень 2010 року на суму 16 815,00 грн.;

- за липень 2010 року на суму 3 089,00 грн.;

- за серпень 2010 року на суму 21 114,00 грн.;

- за вересень 2010 року на суму 30 371,00 грн.;

- за жовтень 2010 року на суму 11 087,00 грн.;

- за листопад 2010 року на суму 6 689,00 грн.;

- за грудень 2010 року на суму 45 931,00 грн.;

- за січень 2011 року на суму 37 485,00 грн.;

- за лютий 2011 року на суму 8 977,00 грн.;

- за березень 2011 року в сумі 99 987,00 грн.;

- за квітень 2011 року 143 642,00 грн.

- пп.9.12.2 п.9.12 ст.9, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 та пп.а п.19.2 ст.19, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889 від 22.05.2003 року, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 13 950,00 грн. (а.с.16-81 Т.1).

20.10.2011 р. Новоукраїнською МДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.13-15 Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання (основний платіж) з податку на прибуток та податку на додану вартість, визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями у зв'язку із включенням позивачем у 2010 та 2011 роках:

- 968 421,00 грн. до валових витрат різниці між фактичною вартістю реалізації та продажною вартістю готової продукції та, відповідно, 193 684,14 грн. ПДВ з даних операцій до складу податкового кредиту;

- 12 058,00 грн. до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на вартість навантажувача фронтального ZL-50Е, придбаного у ПП «Спецстройсистема», 100 000,000 грн. ПДВ до складу податкового кредиту із суми вартості такого придбання;

- 4 111,00 грн. до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на вартість придбаного автомобіля БелАЗ-7 марки 5458 та 37 000,00 грн. ПДВ до складу податкового кредиту з вартості такого придбання;

- 66,00 грн. до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на вартість ремонту редуктора Ц-2У 315, придбаного у ПП «ОСОБА_1», та 800,00 грн. ПДВ до складу податкового кредиту із суми вартості такого редуктора;

- 6 333, 33 грн. ПДВ до складу податкового кредиту з інвестування на будівництво в м. Києві;

- 299 911,00 грн. ПДВ до складу податкового кредиту за податковими накладними, які, на думку податкового органу, включені із запізненням;

- 100,00 грн. ПДВ до складу податкового кредиту у зв'язку з не вірним, на думку податкового органу, відображенням розрахунку коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної.

Згідно п.5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є пов'язаність таких витрат із господарською діяльністю, згідно пункту 5.1 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Бантишівський щебінь»включено до валових витрат за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 року вартість перевезень щебеневої продукції залізничним транспортом в результаті чого завищено собівартість такої продукції що потягло збитки в сумі 968 420,72 грн. При цьому відповідачем зроблено висновок що виробництво та реалізація такої щебеневої продукції не мали на меті отримання прибутку. Розрахований збиток і визначений в ході перевірки як завищення валових витрат.

Згідно норм п.9 П(С)БО 9 «Запаси»собівартість запасів складається із сум сплачених постачальникам, ввізного мита, сум непрямих податків, пов'язаних з придбанням запасів, товарно-заготівельних витрат. Собівартість продукції форсує ціну реалізації продукції, в даному випадку, продукції, яка доставляється до покупців залізничним транспортом. Ціна реалізації залежить від стану ринку і середніх цін на аналогічні товари, від собівартості і витрат на виробництво, від купівельної спроможності цільової групи, від кількості конкурентів і вибраної конкурентної стратегії тощо.

В ході розгляду справи ціни на реалізацію продукції співставлені з цінами у довідці Дніпропетровської торгово-промислової палати та встановлено, що ціни на реалізовану позивачем продукцію знаходяться вище середнього рівня цін, зазначених у довідці.

Окрім цього, відповідно до п.6.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зміст даної норми передбачає можливість отримання платником податків збитків за результатами діяльності відповідного звітного періоду та визначає правовий механізм відображення їх в податковому, що в будь-якому випадку виключає необхідність зменшення валових витрат.

Таким чином, висновок податкового органу, що сума різниці між фактичною вартістю реалізації та продажною вартістю готової продукції в розмірі 968 421,00 грн. є завищенням валових витрат а, ПДВ в сумі 193 684,14 грн. завищенням податкового кредиту в зв'язку з тим, що такі видатки не використано в господарській діяльності, є безпідставним.

В ході розгляду справи встановлено, що ПП «Спецстройсистема»на підставі договору №10 від 24.03.2011 року передало позивачеві у власність навантажувач фронтальний ZL-50Е на загальну суму 600 000,00 грн. в т.ч. ПДВ -100 000,00 грн., що підтверджується первинними документами (а.с.130-136, 139 Т.6). Перевезення навантажувача підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.138 Т.6). Господарську операцію відображено в обліку, навантажувач введено в експлуатацію 01.04.2011 року (а.с.141-149 Т.6).

Також встановлено, що ТОВ «Ексімтрейд»на підставі договору №01/10.08.1 від 01.10.2008 року передано позивачу автомобіль БелАЗ 75485, рік випуску 1991 на загальну суму 222 000,00 грн. в т.ч. ПДВ -37 000,00 грн., що підтверджується первинними документами, в тому числі, і податковою накладною (а.с.149-154, 165 Т.4). Оплату позивачем здійснено в повному обсязі в безготівковому порядку, транспортування БелАЗу здійснено водієм ТОВ «Бантишівський щебінь», що підтверджується подорожнім листом та іншими документальними доказами (а.с.155-165, 170-180 Т.4). Господарську операцію відображено в обліку, автомобіль БелАЗ введено в експлуатацію 04.04.2011 року (а.с.166-169 Т.6).

Відповідно до п.п.144.1. Податкового кодексу України, амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Згідно п.п.138.1. Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Згідно п.п.138.8.5. Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення та амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

В акті перевірки податковий орган посилався на той факт, що при проведенні огляду території та майна під час перевірки встановлено, що навантажувач фронтальний ZL-50Е та автомобіль БелАЗ 75485 без державних номерних знаків та відповідного технічного стану, а тому згідно ст.34 та 37 Закону України «Про дорожній рух»їх використання у господарській діяльності неможливе (а.с.42, 43 Т.1).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем здійснено ремонт навантажувача фронтального ZL-50Е та автомобіля БелАЗ 75485, що підтверджується документальними доказами на списання запчастин та виконання робіт (а.с.187-193 Т.4, 151-162, 220-224 Т.6). Додатково до матеріалів справи надано копії карток обліку витрат та подорожніх листів, відповідно до змісту яких вбачається використання навантажувача фронтального ZL-50Е та автомобіля БелАЗ 75485 позивачем в своїй господарській діяльності (а.с.194-234 Т.4, 162-219, 230-239 Т.6), а тому висновок податкового органу про те, що суми амортизаційних відрахувань на вартість навантажувача фронтального ZL-50Е, придбаного у ПП «Спецстройсистема»в розмірі 12 058,00 грн., та на вартість придбаного в ТОВ «Ексімтрейд» автомобіля БелАЗ-7 в розмірі 4 111,00 грн. віднесені до складу валових витрат, а також суми ПДВ в розмірі 100 000,000 грн. та 37 000,00 грн. віднесені до складу податкового кредиту із вартості такого придбання позивачем є завищенням валових витрат та, відповідно, податкового кредиту є безпідставним.

В ході розгляду справи встановлено, що на підставі договору №07 від 01.03.2011 р. ПП «ОСОБА_1»виконало для ТОВ «Бантишівський щебінь»роботи по ремонту редуктора Ц-2У 315 на суму 4 800,00 грн. а т.ч. ПДВ у сумі 800,00 грн., що підтверджується податковою накладною та іншими доказами у справі (а.с.50-66 Т.7). Оплату вартості придбаних послуг позивачем здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП «ОСОБА_1»в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунках (а.с.67 Т.7).

Новоукраїнська МДПІ вважає, що податкові накладні видані ПП «ОСОБА_1»та ПП «Спецстройсистема»за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

В судовому засіданні встановлено, що редуктор Ц-2У 315 обліковується в позивача, що підтверджується відповідними документальними доказами, та не заперечувалось відповідачем (а.с.70 Т.7). Редуктор для ремонту транспортувався до м.Кривого Рогу власним транспортом позивача, що підтверджується шляховим листом, а також посвідченням про відрядження водія ТОВ «Бантишівський щебінь», який працює в позивача з 01.11.2008 року (а.с.58, 62, 63 Т.7).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на документальне підтвердження реальності господарської операції з придбання та ремонту редуктора, суд вважає безпідставним висновок податкового органу про завищення валових витрат у сумі амортизаційних відрахувань на вартість ремонту редуктора Ц-2У 315 в розмірі 66,00 грн. та податкового кредиту в сумі 800,00 грн. ПДВ з вартості придбання редуктора.

Окрім цього, Новоукраїнською МДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «ОСОБА_1»та ПП «Спецстройсистема»є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Новоукраїнської МДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Новоукраїнська МДПІ не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору №401 від 19.06.2009 року про участь у фонді інвестування будівництва, укладеного між ВАТ «Артем-Банк»та позивачем на інвестування будівництва об'єкта в м. Києві, до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 6 333,33 грн. в зв'язку із здійсненою частковою оплатою за податковою накладною (а.с.84-94 Т.2).

Відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ «Бантишівський щебінь»№1-06-09 від 10.06.2009 року, прийнято рішення про участь товариства у Фонді фінансування будівництва з метою використання приміщення у господарській діяльності, в тому числі із здавання в оренду, що відповідає предмету діяльності товариства згідно статуту (а.с.83 Т.2).

Згідно п.1.6 договору, після внесенням довірителем першої частки, управитель видає довірителю Свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва, що є підтвердженням участі довірителя у Фонді фінансування будівництва, яке містить графік подальшого внесення коштів до Фонду фінансування будівництва та плановий термін введення в експлуатацію будинку. В підтвердження належного виконання вимог п.1.6 Договору позивач надав платіжне доручення №461 від 07.12.2009 року (а.с.57 Т.3).

Згідно п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, відповідно до матеріалів справи, з метою придбання нерухомості, ТОВ «Бантишівський щебінь»укладено договір про участь у ФФБ та передано кошти банку в довірчу власність з метою використання їх у подальшому на спорудження забудовником об'єкту будівництва, а тому висновок податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 6 333, 33 грн. є безпідставним.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про заниження податкового кредиту з ПДВ з січня по червень 2011 року на суму 299 911,55 грн. по податкових накладних, включених до відповідного податкового періоду, на його думку, із запізненням.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому, згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі не включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Судом встановлено, що податкові накладні, податковий кредит за якими, на думку відповідача, відображено із запізненням, датовані за 1-2 місяці до формування податкового кредиту, тобто в межах строку, визначеного п.п.198.6 Податкового кодексу України, а тому висновок податкового органу про завищення податкового кредиту в сумі 299 911,00 грн. є безпідставним (а.с.81-247 Т.7).

В ході розгляду справи встановлено, що позивачем отримано розрахунок коригування вартісних та кількісних показників №373/156 від 31.05.2011 року до податкової накладної №707/156 від 31.05.2011 року на зменшення податкового кредиту в сумі 24 121,05 грн., але до реєстру за червень 2011 року включено податковий кредит в сумі 24 021,05 грн., тобто податковий кредит зменшено не на 24 121,05 грн., а на 24 021,05 грн.

Ухвалою від 21.02.2012 року призначалась судова економічна експертиза, проведення якої доручалось судовим експертам Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.39-40 Т.10).

Зі змісту висновку експерта від 14.09.2012 року вбачається, що дослідженням реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року, встановлено, що за порядковим номером 103 відображено розрахунок коригування №373/156 від 31.05.2011 року на суму зменшення ПДВ 24 021,05 грн. Згідно з п.7 Порядку №1002 реєстр є основою для відображення зведених результатів податкового обліку в податкових деклараціях з ПДВ. В ході співставлення даних реєстру з даними декларації з ПДВ за червень 2011 року (а.с.225-226 Т.7) встановлено, що загальна сума податкового кредиту по р.17 колонці Б становить 337 878 грн. (в тому числі коригування по р.16, 16.1), що співпадає з реєстром отриманих накладних. Під час дослідження розрахунку коригування №373/156 від 31.05.2011 року встановлено, що відмітка про отримання розрахунку значиться 30.06.2011 року. Співставлення даних розрахунку із записом реєстру «вихідних»податкових накладних встановлено, що запис в реєстрі не відповідає первинному документу -розрахунку коригування. Податковий кредит повинен бути зменшений не на 24 021,05 грн., а у відповідності з розрахунком коригування на 24 121,05 грн. А загальні сума податкового кредиту по р.17 буде становити не 337 878,00 грн., а 337 778,00 грн. Дана помилка не спричиняє необхідність у донарахуванні податкових зобов'язань до сплати з ПДВ на суму 100,00 грн., так як за результатами податкового періоду виникає від'ємне значення ПДВ по рядку 19 декларації на суму 76 058,00 грн., яке повинно бути зменшене на 100,00 грн. (суму помилки з відображенням розрахунку коригування) та становити 75 958,00 грн., по акту також донарахування за червень 2011 року не здійснювались.

Таким чином, завищення податкового кредиту в сумі 100,00 грн. не впливає на суму податкового зобов'язання, так як від'ємне значення ПДВ за звітний період суттєво перевищує суму завищення податкового кредиту.

Позивачем у даному провадженні також оскаржено податкове повідомлення-рішення №0000311710 від 20.10.2011 року, яким визначено податок з доходів фізичних осіб в сумі 13 950,00 грн. за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки №1770 від 26.10.2009 р. ФОП ОСОБА_3 у 2009 році перебував на загальній системі оподаткування, в 2010 році та 2011 році -на єдиному податку (а.с.31-33 Т.2).

Відповідно до договору оренди №01.10-09 від 01.10.2009 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець-виконавець) та ТОВ «Бантишівський щебінь»(орендар-замовник) встановлено, ТОВ «Бантишівський щебінь»отримало в оренду від ФОП ОСОБА_3 автомобіль ОРЕL МОVANA, а також послуги з перевезення працівників ТОВ «Бантишівський щебінь», що підтверджується актами приймання-передачі (а.с.34-58 Т.2).

Згідно акту звірки розрахунків №17 від 11.11.2011 року за період з 31.10.2009 року по 30.06.2011 року заборгованість між ТОВ «Бантишівський щебінь» та ФОП ОСОБА_3 відсутня (а.с.59 Т.2).

Відповідно до абзацу 8 п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року №727/98 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Згідно з пп..4.3.25 п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-VІ не включається до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Відповідно до свідоцтва ФОП ОСОБА_3 у 2010 році перебував на спрощеній системі оподаткування за видом діяльності нерегулярного пасажирського транспорту (а.с.32 Т.2).

Суд вважає, що дохід, виплачений (нарахований) ТОВ «Бантишівський щебінь», ФОП ОСОБА_3 за перевезення робітників всього на суму 93 000,00 у 2010 році не оподатковується податком з доходу фізичних осіб, так як ФОП ОСОБА_3 перебував на спрощеній системі оподаткування за видом діяльності «діяльність нерегулярного пасажирського транспорту», а тому висновок податкового органу про те, що дохід в сумі 93 000,00 грн. підлягав оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб де позивач є податковим агентом є помилковим.

Висновком експерта додатково підтверджується позиція суду за аналізом правомірності донарахувань грошових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, описаних вище у даній постанові (а.с.57-96 Т.10).

Згідно ч.1 ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а тому суд вважає за необхідне присудити судові витрати позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000362310 від 20 жовтня 2011 року, винесене Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 425 207,00 грн. основного платежу та 33 775,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000372310 від 20 жовтня 2011 року, винесене Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 245 839,00 грн. основного платежу та 54 649,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311710/0 від 20 жовтня 2011 року, винесене Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь»збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 950,00 грн. основного платежу та 3 487,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь», код ЄДРПОУ 35712447, судові витрати в сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан