Постанова № 27641851, 01.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7505/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Горобець В.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача Вільховченко С.О. директор.

від відповідача Буркова О.М., довіреність від 24.03.2012 року № 27/10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейз» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, висновків акту перевірки від 17.07.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Чейз» з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, висновків акту перевірки від 17.07.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 17 липня 2012 року відповідачем були здійснені заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження його господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року, але за результатами здійсненого заходу склали не довідку, а акт перевірки від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Чейз» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року, який надали йому 25 вересня 2012 року. Запит про надання документів для проведення цієї звірки відповідачем не надсилався, і акт для підпису не надавався. У акті неправомірно зроблений висновок про нікчемність угод позивача з контрагентами у травні 2012 року та про безпідставне формування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу товарів та податкового кредиту.

Позивач вважає, що такі висновки акту та внесення відповідачем змін, на підставі висновків цього акту, до інформаційних і звітних баз податкового органу про нульові показники податкової звітності ТОВ «Чейз» за травень 2012 року, зокрема АС «Аудит», спричинили неправомірне змінення облікових даних позивача, чим порушені його законні права та інтереси.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що у зв'язку з наявністю податкових ризиків по взаємовідносинам позивача з сумнівними контрагентами по ланцюгу постачання та відповідно до пп.20.1.6. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України на адресу позивача був направлений запит від 13.07.2012 року №13231/15-220 для надання пояснень та їх документального підтвердження за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Рубіжанськхімбуд», ТОВ «Арт Груп ЛТД», ТОВ «Барвінок» та постачальниками реалізованих на їх адресу цими підприємствами товарів. Зазначений запит власноручно отримав директор ТОВ «Чейз» Вільховченко С.О., який відповіді на цей запит станом на 17.07.2012 року відповідачу не надав. Тому, був складений акт перевірки від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Чейз» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року, висновки якого вважає обґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Чейз» (надалі - ТОВ «Чейз», позивач), державна реєстрація проведена 26.12.2000 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідентифікаційний номер 31260351, адреса місцезнаходження: 91002, Луганська область, м. Луганськ, вул. Республіканська, будинок 34, діє на підставі Статуту нової редакції, зареєстрованого державним реєстратором Луганської міської ради 21.03.2012 року, номер запису 13821050010008338, має свідоцтво платника ПДВ №17299294 від 30.01.2001 року, знаходиться на обліку платників податків в Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Згідно довідки АА №564368 з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ «Чейз» за КВЕД-2010 є такі види: надання ландшафтних послуг, діяльність із забезпечення фізичного комфорту, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту та інші.

Суд установив, що 16 липня 2012 року директор ТОВ «Чейз» Вільховченко С.О. власноручно отримав від відповідача запит №13231/15-220 від 13.07.2012 року (про що свідчить його власноручний підпис про отримання запиту саме 16.07.2012 року) про надання пояснень та документів.

Згідно зазначеного запиту відповідач на підставі пп.20.1.6 п.20.1. ст.20, п.73.3. ст.73 ПК України просив надати письмові пояснення та засвідчені копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку та реєстрів по рахункам: 10, 11, 12, 15, 20, 23, 26, 28, 30, 31, 33, 34, 36, 40, 42, 50, 51, 62, 63, 64, 65, 66, 67, по рахункам класу «7», «8» та «9» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Рубіжанськхімбуд», ТОВ «Арт Груп ЛТД», ТОВ «Барвінок» та постачальника реалізованих на адресу вказаних підприємств товарів.

У запиті зазначено, що інформацію та документи слід надати у встановлений законодавством термін.

Суд також установив, що 17 липня 2012 року на адресу відповідача за підписом виконуючого обов'язки начальника ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську надійшов лист №5931/7/07-50 від 17.07.2012 року про направлення наявної інформації щодо відпрацювання ТОВ «Чейз». У листі зазначається, що згідно проведеного аналізу реєстраційної справи та інформаційних даних Ленінської МДПІ у м. Луганську встановлено, що ТОВ «Чейз» взято на податковий облік з 26.12.2001 року та воно перебуває на обліку. Податковою адресою є м.Луганськ, вул. Республіканська, 34. Виходом за юридичною адресою встановлено, що підприємство знаходиться за вказаною адресою, про що складено довідку від 19.06.2012 року, встановлено керівника, який підтвердив причетність до фінансово-господарської діяльності. Крім того, у листі зазначено, що при проведенні заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «Чейз» відсутня матеріальна база, тому неможливо зробити висновок щодо легітимності операцій по придбанню ТМЦ від СПД у період травня 2012 року (т.№1 а.с.46-47).

17 липня 2012 року, тобто на наступний день після вручення позивачу запиту про надання документів, не очікуючи отримання відповіді, державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Ленінської МДПІ у м. Луганську Крамарем І.П. був складений акт від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Чейз» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року.

Згідно змісту висновку акту від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351 державним податковим інспектором з посиланням на відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, зроблено припущення, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій про надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому, на думку ревізора інспектора, наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Чейз» за травень 2012 року та безпідставного формування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 959103,12 грн. та податкового кредиту на суму 1137490,78 грн. за вказаний період.

Такі висновки акту від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351 стали підставою для внесення відповідачем до інформаційних і звітних баз даних податкового органу, зокрема, АС «Аудит», про нульові показники податкової звітності з податку на додану вартість в облікових даних ТОВ «Чейз» за травень 2012 року.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними у зв'язку з порушенням порядку проведення зустрічної звірки.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наявні докази суд погоджується з позивачем, що дії відповідача з проведення перевірки позивача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковий кодексом України, введеним в дію Законом України від 02.12.2010 року з 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.6. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 73.3. ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Тобто, самі по собі норми Податкового кодексу України надають податковому органу право звернутись із письмовим запитом, але за умови певних обставин, тобто реалізація норм Кодексу щодо звернення із запитом до платника податків повинна обов'язково здійснюватись за певних обставин, наявність яких є обов'язковою, і ставить можливість надання відповіді в залежність.

Відповідач, обґрунтовуючи свою позицію, посилається на те, що позивач не надав відповіді на письмовий запит №13231/15-220 від 13.07.2012 року про надання пояснень і документального їх підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Рубіжанськхімбуд», ТОВ «Арт Груп ЛТД», ТОВ «Барвінок» та постачальником реалізованих на адресу вказаних підприємств товарів.

Суд установив, що за своїм змістом запит відповідача від №13231/15-220 від 13.07.2012 року не містить посилання на підстави для надіслання цього запиту до позивача стосовно ТОВ «Рубіжанськхімбуд», ТОВ «Арт Груп ЛТД», ТОВ «Барвінок».

Крім того суд установив, що запит був отриманий власноручно директором ТОВ «Чейз» Вільховченко Ч.В. 16.07.2012 року (позивач по справі), а акт №624/15-300/31260351 складений ревізором на наступний день, тобто 17.07.2012 року.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач не забезпечив дотримання порядку надіслання запитів платникам податків, оскільки за своїм змістом запит №13231/15-220 від 13.07.2012 року не містить посилання відповідача на підстави для його надіслання, яке відповідно до приписів Податкового кодексу України є обов'язковим, а отже зазначений запит складений з порушенням вимог, передбачених Законом, також відповідач не дотримувався строку, який передбачено Законом на отримання відповіді від платника податку.

Законом передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту п. 73.3. ст.73 розділу ІІ Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Запит відповідача складений з порушенням вимог ПК України, а отже позивач в силу Закону був звільнений від надання відповіді на такий запит.

Відповідно наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року N 266 затверджені Методичні рекомендації, які запроваджені в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Даний наказ є відомчим і підлягає виконанню органами державної податкової служби та їх службовими особами, у тому числі і відповідачем.

Пунктом 2.8 Наказу №266 передбачено, що працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Пункт 2.21 Наказу №266 встановлює, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно п. 2.24 Наказу №266 підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Тобто, даним порядком встановлено єдину підставу для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - це висновки акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Проте, встановлені у судовому засіданні обставини засвідчують, що відповідач не дотримувався вимог відомчого наказу.

Так, суд установив, що акт від 17.07.2012р. №624/15-300/31260351 не містить висновку по порушення вимог податкового законодавства, і за цим актом податкові зобов'язання позивачу податковим повідомленням-рішенням не визначались.

Крім того, суд установив, що згідно преамбулі акт 17.07.2012р. №624/15-300/312 фактично є звіркою, і складений начебто з підстав неможливості проведення зустрічної звірки.

Відповідно підпункту 73.5. Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236 затверджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які розроблені з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби

Таким чином, у суду є підстави для обґрунтованого висновку, що за своїм змістом акт від 17.07.2012р. №624/15-300/312 не відповідає вимогам ані наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року N 236, ані наказу ДПА України від 22.12.2010 року №984, яким затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Крім того, відповідач необґрунтовано, без дослідження будь-яких первинних документів фінансово-господарської діяльності позивача послався на приписи п.2 ст.215, п.1 ст.215, ст.ст.203, 228, 216 ЦК України визнаючи угоди позивача нікчемними. Зокрема відповідачем не враховано, що ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, оскільки підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 6 ЦК України допускається існування любого договору, з принципу свободи договору, особи мають право врегульовувати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору.

Відповідач не навів у акті та не надав суду рішень компетентного суду, яке набрало законної сили, про визнання угод позивача з його контрагентами за травень 2012 року недійсними. В той же час, позивач надав суду в якості письмових доказів документи фінансово-господарської діяльності, які підтверджують його фактичні господарські відносини з ТОВ «Рубіжанськхімбуд», ТОВ «Арт Груп ЛТД», ТОВ «Барвінок».

Суд не приймає як належний доказ лист ГВ МП СДПІ ВПП у м. Луганську від 17.07.2012 року про надання відповідачу інформації стосовно позивача, оскільки його зміст засвідчує, що орган податкової міліції здійснюючи аналіз інформації стосовно позивача, ґрунтувався на лише на звітних документах податкової справи, яка знаходиться у відповідача, а висновок органу податкової міліції про неможливість позивачем здійснювати господарську діяльність є лише нічим не обґрунтованим припущеннями. Відповідач цей висновок суду у судовому засіданні не спростував і доказів про інше суду не надав.

Отже, встановлені судом обставини засвідчують, що відповідач вчиняючи дії зі складання акту від 17.07.2012р. №624/15-300/312 діяв не у спосіб, який визначений чинним законодавством України, не добросовісно і не розсудливо, що дає суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що дії державного чи іншого органу управління повинні бути вчинюватись в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Таким чином суд вважає, що позивач навів докази неправомірності дій відповідача, оскільки відповідач не мав права та підстав вносити зміни в свої електронні бази даних платників податків, в тому числі до АС «Аудит».

Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, підтверджені доказами та матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейз» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії, висновків акту перевірки від 17.07.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби у зв'язку з порушенням порядку проведення зустрічної звірки за травень 2012 року ТОВ «Чейз» та складання акту від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351.

Визнати протиправними висновки акту перевірки від 17.07.2012 року №624/15-300/31260351 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Чейз» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2012 року.

Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби поновити задекларовані ТОВ «Чейз» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень 2012 року та внесені дані до Автоматизованій системі «Аудит».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чейз» судові витрати у розмірі 32,19грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 06 листопада 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна