Рішення № 27640169, 26.11.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 0707/2151/2012

2/0707/915/2012

Номер р ст. звіту-4

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2012 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Носова В.В., при секретарі Іванчо Л.М. за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Івановецької сільської ради, ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО», третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного приватного нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання недійсним договору дарування будинку, встановлення права на частки будинку, визнання права власності на будинок із визначенням часток та зобов'язання ТзОВ "Мукачівське РБТІ та ЕО" скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Івановецької сільської ради, ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО», третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного приватного нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА № 184507 від 02.10.2004 року, виданого виконкомом Івановецької сільської ради ОСОБА_7 на будинок АДРЕСА_1, визнання недійсним договору дарування від 13 жовтня 2004 року на вказаний будинок, встановлення права ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на 1/3 частки будинку кожному, визнання права власності на вказаний будинок у 1/3 частині за ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та зобов'язання ТзОВ "Мукачівське РБТІ та ЕО" скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 4952413, реєстраційний номер 7714249 від 05.10.2004 року.

Відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року, в зв'язку з відмовою позивача ОСОБА_5 від позовних вимог, судом закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_5

В подальшому позивач ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги та просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності серії САА № 184507 від 02.10.2004 року, яке видане виконкомом Івановецької сільської ради ОСОБА_7 на будинок АДРЕСА_1, визнати недійсним договір дарування від 13 жовтня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, визнати за нею та покійним ОСОБА_7 право спільної сумісної власності на вказане домоволодіння та визнати право власності за нею та покійним ОСОБА_7 в рівних частках по Ѕ, та зобов'язати ТзОВ "Мукачівське РБТІ та ЕО»скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 4952413, реєстраційний номер 7714249 від 05.10.2004 року на вищевказаний будинок за ОСОБА_3

Позов мотивує тим, що вона разом з покійним ОСОБА_7 приблизно в 1961 році побудували будинок за АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 та вона залишилася проживати у вказаному будинку, але з часом взнала про те, що ОСОБА_3 з 13 жовтня 2004 року є власником будинку відповідно до договору дарування, яким ОСОБА_7, який був власником будинку, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Івановецької сільської ради від 02.10.2004 року, подарував будинок ОСОБА_3

З врахуванням вищевикладеного вказує, що дане дворогосподарство є колгоспним двором, з посиланням на постанову Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах з а позовами про захист права приватної власності», ст.ст 429,548,549 ЦК УРСР , ст.231, 268 ЦК України просить збільшені позовні вимоги задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з тих підстав, що їй не було відомо, що покійний чоловік оформив право власності на весь будинок, підтвердила, що в 2004 році перебувала в нотаріальній конторі при підписанні договору дарування житлового будинку, але при цьому заперечила, що вона підписувала заяву, якою дала згоду покійному чоловіку ОСОБА_7 на дарування спірного жилого будинку ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що позивач ОСОБА_1 не давала дозволу покійному ОСОБА_7 на оформлення в Івановецький сільській раді ним свідоцтва на права власності на весь будинок та, посилаючись на ст. 60 Сімейного кодексу України, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, але подала суду письмові заперечення, в яких зазначає, що відповідно до законодавства колишнього СРСР у сільській місцевості реєстрація індивідуальних приватних будинків здійснювалася у господарській книзі сільської ради, в якій робився відповідний запис та відкривався особистий рахунок на прізвище забудовника.

Згідно із довідки, виданої Івановецькою сільською радою, забудовником будинку є ОСОБА_7 та зазначено, що у погосподарській книзі, відсутні дані, які б вказували на належність дворогосподарства до колгоспного двору.

На підставі заяви ОСОБА_7 від 02.10.2004 року виконкомом Івановецької сільської ради ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності САА 184507 на вказаний будинок та, ОСОБА_7, відповідно до договору дарування від 13 жовтня 2004 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, подарував їй спірний будинок. Вказує на те, що під час оформлення цього договору була присутня позивачка - ОСОБА_1, яка дала нотаріально завірену письмову згоду на оформлення договору дарування ОСОБА_7

З врахуванням вищевикладеного та ст. 65 СК України, ст. 44 Закону України "Про нотаріат" просить суд відмовити в задоволенні позову. Крім цього вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 728 ЦК України терміном в один рік, в зв'язку з тим, що позивачка знала про дарування будинку ОСОБА_7 та надала письмову згоду на його дарування.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що посилання в позові на ч.4 ст.268 ЦК України щодо незастосування в даному спорі наслідків спливу позовної давності є безпідставним, в зв'язку з тим, що дана вимога стосується визнання незаконним правового акту відповідного органу, яким порушено право власності.

З врахуванням письмових заперечень та того, що позивач з 2004 року знала щодо укладення договору дарування, в зв'язку з чим нею пропущено строк позовної давності просив в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 працювала в колгоспі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що про те що даний будинок подаровано ОСОБА_3 він дізнався в 2011 році під час сімейної сварки.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, від 13.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, вказаний будинок ОСОБА_7 подарував ОСОБА_3 Даний будинок належав ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності САА 184507, від 02.10.2004 року, виданого виконкомом Івановецької сільської ради. (а.с. 7-8).

Згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 13.10.2004 року(а.с. 09).

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Згідно із довідкою, виданою виконкомом Івановецької сільської ради станом на 15.04.1991 року, у будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_5.(а.с.13)

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Івановецької сільської ради, забудовником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_7, визначення двору у погосподарській книзі немає (а.с.15).

Згідно із довідкою, виданою виконкомом Івановецької сільської ради від 05.12.2011 року, у будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_9, а фактично проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_5.(а.с.18).

Відповідно до письмової нотаріально завіреної заяви від 13.10 2004 року ОСОБА_1 дала згоду своєму чоловіку ОСОБА_7 на дарування. жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (а.с. 67).

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони в спорі, зробленою до ухвалення рішення у справі, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно із ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З врахуванням того, що почеркознавча експертиза, призначена судом за клопотанням позивача, не виконана в зв'язку з тим, що нею не надано вільних зразків підпису за період 2002 -2006 роки, в подальшому позивачем не ставилося питання щодо призначення нової почеркознавчої експертизи, суд вважає, що відповідно до підписаної 13.10.2004 року позивачем заяви, якою вона надала дозвіл на дарування своєму чоловіку ОСОБА_7 спірного житлового будинку ОСОБА_3, позивачу було відомо про існування договору дарування спірного будинку з 13.10.2004 року.

Посилання позивача на ч.4 ст. 268 ЦК України, щодо незастосування наслідків спливу позовної давності суд вважає безпідставними, в зв'язку з тим, що дана вимога стосується визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, а в даному позові вказаної вимоги заявлено не було.

З врахуванням вищевикладеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити внаслідок спливу позовної давності.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 261,267, 268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-218, ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні збільшеного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Івановецької сільської ради, ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО», третя особа приватний нотаріус Мукачівського районного приватного нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САА № 184507 від 02.10.2004 року, виданого виконкомом Івановецької сільської ради ОСОБА_7 на будинок АДРЕСА_1, визнання недійсним договору дарування від 13 жовтня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного приватного нотаріального округу ОСОБА_6, визнання за ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_7 права спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1, визнання права власності по 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_7 та зобов'язання ТзОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО»скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 4952413 реєстраційний номер 7714249 від 05.10.2004 року - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст.ст. 223, 233 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду В.В. Носов