Рішення № 27636170, 15.11.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Міцнея В.Ф.

секретаря: Лисак О.А.

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»в особі директора ОСОБА_4, Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5, третя особа - виконавчий комітет Чернівецької міської ради про спонукання виконати зобов'язання, визнання особи не набувшою права на квартиру, визнання договору недійсним та визнання акту прийому-передачі квартири недійсним, а також за зустрічним позовом Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»до ОСОБА_1, треті особи: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5 про розірвання договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 червня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»в особі директора ОСОБА_4, Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, ОСОБА_5 про спонукання виконати зобов'язання, визнання особи не набувшою права на квартиру, визнання договору та акту прийому-передачі квартири недійсними.

Посилався на те, що 17 квітня 2008 року між ним та Унітарним приватним підприємством «Сантехбудмеханізація»було укладено договір № 41 про надання фінансової допомоги, а також додаткову угоду до цього договору. Відповідно до вказаних угод він зобов'язався внести на рахунки відповідача кошти в сумі 155 400 грн., а відповідач зобов'язався використовувати ці кошти на будівництво блоку «В»житлового будинку АДРЕСА_1 По завершенню будівництва УПП «Сантехбудмеханізація»зобов'язалося повернути йому надану фінансову допомогу шляхом передачі у власність однокімнатної квартири № 8 блоку «В»цього будинку, загальною площею 38,85 кв.м.. Вартість квартири була визначена у розмірі 155 400 грн..

На виконання зазначених угод протягом 2008 року ним було внесено в касу відповідача 120 000 грн., зокрема, 17 квітня 2008 року -50 000 грн.; 23 травня 2008 року -25 000 гривень; 03 листопада 2008 року -25 000 грн.; 19 грудня 2008 року -20 000 грн..

Зазначав, що в грудні 2008 року відповідач зупинив будівельні роботи, у зв'язку з чим позивач призупинив внесення коштів, оскільки будівництво об'єкту не велося і цільове використання коштів не здійснювалось.

Протягом двох років він періодично звертався до директора підприємства з питання завершення будівництва та передачі квартири, проте йому повідомляли, що будівництво не завершено.

В лютому 2011 року йому стало відомо, що підприємством розірвано укладену з ним угоду в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням умов договору в повному обсязі, а вказана квартира була передана іншій особі - ОСОБА_6.

Вважає, що ним було передано у довірчу власність відповідача кошти, зазначені в договорі, які він мав використати на будівництво об'єкта його інвестування, з подальшою здачею в експлуатацію та передачі позивачу у власність цього об'єкта інвестування разом з технічною документацією.

Оскільки умови Договору від 17 квітня 2008 року не були виконані ним в повному обсязі виключно з вини підприємства, просив зобов'язати УПП «Сантехбудмеханізація»прийняти від нього решту коштів цільового призначення на будівництво квартири АДРЕСА_1 в сумі 35400 грн. на виконання договору та угоди від 17 серпня 2008 року; визнати за ним право власності на об'єкт інвестування - зазначену квартиру; зобов'язати виконком Чернівецької міської ради про видачу позивачу свідоцтва про право власності на спірну квартиру; визнати недійсним договір № 97 від 30 січня 2008 року та додаткову угоду до цього договору від 23 січня 2009 року, укладених між ОСОБА_5 та УПП «Сантехбудмеханізація», визнати недійсним та таким, що не породив юридичних наслідків, акт приймання-передачі спірної квартири ОСОБА_5, визнати ОСОБА_5 не набувшим право власності на спірну квартиру, а також витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 зазначену квартиру.

Відповідач УПП «Сантехбудмеханізація»звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про розірвання договору.

Посилався на те, що 17 квітня 2008 року між підприємством та ОСОБА_1 були укладені договір про надання фінансової підтримки № 41 та додаткова угода до договору, відповідно до яких ОСОБА_1 зобов'язався внести на рахунки УПП «Сантехбудмеханізація»кошти в сумі 155 400 грн. в строк до 30 липня 2008 року, підприємство зобов'язалося використовувати вказані кошти для завершення будівництва будинку АДРЕСА_1 та по завершенню будівництва повернути фінансову допомогу шляхом передачі у власність однокімнатної квартири № 8 блоку «В»цього будинку, загальною площею 38,85 кв.м..

Проте ОСОБА_1 не виконав своє зобов'язання за договором в повному обсязі, а саме, до 30 липня 2008 року здійснив оплату тільки в розмірі 75 000 грн., з простроченням виконання було оплачено 80 400 грн.. Крім того, позивач не виконав зобов'язання по оплаті в розмірі 35 400 грн..

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 4.1. Договору, що негативно вплинуло на виконання зобов'язання підприємством за цим договором та іншими договорами стосовно будівництва будинку, зокрема затягування будівництва.

Зазначав, що до правовідносин, які склались між сторонами не можуть бути застосовані Закони України «Про фінасово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення фінансових механізмів здійснення інвестицій у будівництво житла», оскільки УПП «Сантехбудмеханізація»не відповідає вимогам вказаного Закону, що ставляться до управителя, а саме - не є фінансовою установою, не має дозволу/ліцензії на здійснення визначеної цим Законом діяльності, статутний капітал не має одного мільйону або більше мільйона Євро, що повністю мав би бути сплачений виключно грошовими коштами до початку залучення коштів від установників управління майном.

Також вказав, що у зв'язку з тим, що позивач не виконав в повному обсязі своє зобов'язання, підприємство на підставі ст. 538 ч. 3 ЦК України скористалося своїм правом відмовитись від виконання зобов'язання за вказаним договором.

Крім того, 17 червня 2011 року УПП «Сантехбудмеханізація»направило ОСОБА_1 листа з проханням надати банківські реквізити для повернення коштів у сумі 120 000 грн. або прибути у визначений час до офісу підприємства, на який позивач не відреагував.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 червня 2012 року у позові ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов УПП «Сантехбудмеханізція»задоволено. Розірвано договір про надання фінансової підтримки (допомоги) № 41 від 17 квітня 2008 року та додаткову угоду до договору про надання фінансової підтримки (допомоги) № 41 від 17 квітня 2008 р., укладених між УПП «Сантехбудмеханізація»та ОСОБА_1.

На дане рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 червня 2012 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що невиконання вищезазначеного договору сталося з вини УПП «Сантехбудмеханізація», шляхом відмови отримання від нього решти коштів. Внесення коштів на банківські рахунки УПП «Сантебудмеханізації»не було можливим через їхній арешт. Кошти внесені ОСОБА_1 на будівництво обраного ним об'єкту інвестування і їх вистачило на побудову цього об'єкту.

Також зазначає, що спірна квартира побудована відповідно до ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення фінансових механізмів здійснення інвестицій у будівництво житла»та інших законів, які регулюють фінансування будівництва, а тому у них виникло право вимоги на спірний об'єкт. А даний об'єкт відповідно до закону закріплюється за ОСОБА_1 і являється об'єктом його інвестування і тому не може від нього відкріплюватися, а право вимоги не може бути втрачено.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов УПП "Сантехбудмеханізація", суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 були порушені істотні умови договору про надання фінансової підтримки (допомоги) № 41 від 17 квітня 2008року, тому відповідно такий договір може бути розірвано за рішенням суду.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу тобто зокрема з договорів та інших правочинів.

Судом встановлено, що 17 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та УПП «Сантехбудмеханізація»було укладено договір про надання фінансової підтримки № 41, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов»язався внести на рахунки УПП «Сантехбудмеханізація»кошти в сумі 155 400 грн. в строк до 30 липня 2008 року, а УПП «Сантехбудмеханізація»забов»язалося використовувати вказані кошти для завершення будівництва будинку АДРЕСА_1

Крім того, додатковою угодою до вказаного договору передбачено, що на виконання п. 4.2 Договору № 41 від 17 квітня 2008 року сторони домовились, що повернення внесених коштів проводиться шляхом передачі у власність позивачу однокімнатної квартири № 8 блоку «В»цього будинку, загальною площею 38,85 кв.м.. Вартість квартири була визначена у розмірі 155 400 грн.. Згідно п. 4.2 Договору № 41 від 17 квітня 2008 року термін дії продовжений до моменту передачі права власності вищезазначеної однокімнатної квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 внесено в касу УПП «Сантехбудмеханізація»кошти в сумі 120 000 грн., а саме: 17 квітня 2008 року -50 000 грн., 23 травня 2008 року -25 000 грн., 03 листопада 2008 року -25 000 грн., 19 грудня 2008 року -20 000 грн..

Також встановлено, що 30 січня 2008 року між УПП «Сантехбудмеханізація»та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір № 97 про надання фінансової підтримки, відповідно до якого ОСОБА_5 зобов»язався надати підприємству фінансову допомогу в сумі 155 200 грн. в строк до 23 грудня 2010 року, а згідно додаткової угоди від 23 січня 2009 року, укладеної між ОСОБА_5 та УП «Сантехбудмеханізація», підприємство забов»язалося повернути вказані кошти шляхом передачі у власність 1-кімнатної квартири АДРЕСА_1

Згідно з актом прийому - передачі квартири від 04 лютого 2011 року квартира АДРЕСА_1 передана ОСОБА_5.

З додаткової угоди № 1 від 10 травня 2007 року до договору № 9 від 07 лютого 2007 року пайової участі у реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 укладеної між Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної держадміністрації та УПП «Сантехбудмеханізація», вбачається, що планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію: І черга - 4 квартал 2007 року, ІІ черга (блок В) -4-й квартал 2008 року.

Квартира, яку інвестував позивач, входить до складу секцій, які відносяться до ІІ черги будівництва.

Додатковою угодою № 2 до договору № 9 від 07 лютого 2007 року пайової участі у реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 планове закінчення будівництва та здача блоку В (ІІ черга) в експлуатацію -ІУ квартал 2010 року.

Статетю 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та вбачається з вищезазначених договорів, термін введення в експлуатацію будинку по АДРЕСА_1 неодноразово переносився, тобто УПП «Сантехбудмеханізація» не було виконано взяті на себе зобов'язання за договором.

Крім того, договором не було визначено періодичність та строки внесення платежів (графік інвестування) на рахунки підприємства або, як вказано в договорі, іншим шляхом за домовленістю сторін. Оскільки, як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні, кошти вносилися тільки за вимогою директора, до якого він неодноразово звертався про прийняття від нього коштів, однак йому в цьому було відмовлено, що також свідчить про те, що він не ухилявся від обов»язку виконання зобов»язання за договором.

Згідно п. 4.1 Договору № 41 про надання фінансової підтримки фінансова підтримка надається терміном до 30 липня 2008 року та може бути продовжена на інший строк за домовленістю сторін.

Однак станом на 30 липня 2008 року ОСОБА_1 було внесено в касу підприємства 75 000 грн., решта суми була внесена після 30 липня 2008 року -03 листопада 2008 року та 19 грудня 2008 року і вказані суми були прийняті відповідачем, що спростовує доводи відповідача УПП «Сантехбудмеханізація»про те, що ОСОБА_1 порушив забов»язання за договором.

Також в матеріалах справи міститься розписка від 09 лютого 2011 року, згідно якої директор УПП «Сантехбудмеханізація»ОСОБА_4 бере на себе зобов»язання за підприємство щодо повернення в термін до 12 лютого 2011 року фінансової допомоги, наданої ОСОБА_1 в розмірі 22 740 доларів США, і ця сума, згідно офіційного курсу долара США до гривні, значно перевищує 120 000 грн., які згідно квитанцій сплачено ОСОБА_1 в касу УПП «Сантехбудмеханізація».

За вимогами ст. 611 ЦК України зобов'язання є порушеним, якщо воно не виконано або виконано з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За вимогами ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається , якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, УПП «Сантехбудмеханізація»без розірвання договору з ОСОБА_1 уклала договір фінансової підтримки з ОСОБА_5 і предметом цих договорів є одна й та сама квартира АДРЕСА_1

Тотожність квартир, вказаних у спірних договорах, підтверджується даними БТІ, згідно з якими було змінено нумерацію квартири з № 8 на АДРЕСА_1, а також не заперечується сторонами.

Отже, на момент укладення додаткової угоди від 23 січня 2009 року з відповідачем ОСОБА_5, був чинним договір № 41від 17 квітня 2008 року та додаткова угода до нього, укладені між позивачем ОСОБА_1 та УПП «Сантехбудмеханізація», а тому спірна квартира, як конкретно визначена річ з індивідуальними ознаками, не могла бути предметом договору, укладеного між ОСОБА_5 та УПП «Сантехбудмеханізація», що свідчить про те, що цей договір суперечить вимогам закону, а тому відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ч. 2 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 215 - 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Оскільки згідно Акту прийому-передачі від 04 лютого 2011 року спірна квартира була передана відповідачу ОСОБА_5 на підставі Договору № 97 про надання фінансової підтримки, то даний акт прийому-передачі також слід визнати недійсним.

Доводи представника УПП «Сантехбудмеханізація»та висновки суду першої інстанції про те, що позивачем були порушені істотні умови договору, а саме, не виконані істотні умови договору щодо повної оплати вартості квартири, не можуть бути підставою для розірвання договору, оскільки судом першої інстанції не враховано, що позивач ОСОБА_1 за договором сплатив практично повну вартість житлової площі квартири, від виконання умов договору не ухилявся, що будинок був введений в експлуатацію значно пізніше, ніж визначено договором, а саме, в лютому 2011 року, що, як встановлено колегією суддів, кошти вносились позивачем в касу підприємства за усною вимогою директора.

Окрім того, позивачем ОСОБА_1 було сплачено майже всю суму коштів за договором до здачі будинку в експлуатацію.

А тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про істотне порушення позивачем ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майнових прав, внаслідок чого підприємству завдана шкода і відповідач УПП «Сантехбудмеханізація» значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, суперечить матеріалам справи та вимогам ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Таким чином, зустрічні вимоги УПП «Сантехбудмеханізація»про розірвання договору є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Ст. 331 ЦК України визначено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судова колегія вважає, що оскільки право власності за відповідачем ОСОБА_5 на спірну квартиру не зареєстроване, тобто відсутні законні підстави для набуття ним права власності на спірну квартиру, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання відповідача ОСОБА_5 таким, що не набув право власності на квартиру та витребування з його незаконного володіння квартири, слід відмовити.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на об»єкт інвестування -квартиру АДРЕСА_1 оскільки цивільним законодавством, зокрема ст. 328 ЦК України, не передбачено такої підстави для визнання права власності за особою як не виконання зобов'язання за договором. Закон не пов'язує виникнення права власності у набувача за договором з невиконанням його умов, у разі невиконання умов договору однією із сторін, інша сторона може вимагати його виконання. Порушення зобов'язання за договором купівлі-продажу майнових прав тягне за собою інші правові наслідки, а не визнання права власності, яке регулюється іншими нормами ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання договору № 97 від 30 січня 2008 року та додаткової угоди до договору від 23 січня 2009 року, укладених між ОСОБА_5 та УПП «Сантехбудмеханізація», та акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 від 04 лютого 2011 року недійсними, та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог УПП «Сантехбудмеханізая»про розірвання договору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 червня 2012 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація», ОСОБА_5, треті особи - виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації про спонукання виконати зобов'язання, визнання договору недійсним, визнання особи не набувшою права на квартиру, визнання акту прийому-передачі квартири недійсним, витребування з незаконного володіння квартири задовольнити частково.

Визнати договір № 97 від 30 січня 2008 року та додаткову угоду до договору від 23 січня 2009 року, укладених між ОСОБА_5 та Унітарним приватним підприємством «Сантехбудмеханізація», недійсними.

Визнати недійсним акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 від 04 лютого 2011 року недійсним.

В решті позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»до ОСОБА_1, треті особи - виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації про розірвання договору -відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: