Вирок № 27635128, 08.11.2012, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 1401/998/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2012 року Арбузинський районний суд

Миколаївської області

у складі: головуючої -судді Кірімової О.М.

за участю секретаря Торба А.В.

за участю прокурора Багдасаряна А.Ю., Кравченко К.І.

за участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка Миколаївської області кримінальну справу відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, дітей не має, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23 березня 1989 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області по ч. 3 ст. 140 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з застосуванням ст. 45 КК України (1960 р.) на 2 роки іспитового строку,

- 14 лютого 1991 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області по ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 206 КК України (1960 р.) до 5 років позбавлення волі,

- 30 липня 1997 року вироком Первомайського міського суду Миколаївської області по ч. 3 ст. 140 КК України (1960 р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

- 11 жовтня 2002 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області по ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

- 15 листопада 2007 року вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області по ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки іспитового строку, 26 лютого 2008 року Апеляційним судом Миколаївської області по ч. 2 ст. 263 КК України іспитовий строк відмінено та призначено 2 роки позбавлення волі, звільнений 09 квітня 2010 року за відбуттям покарання,

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, який не навчається, не одруженого, дітей не має, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 16 червня 2006 року вироком Братського районного суду Миколаївської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України на 1 рік іспитового строку,

- 22 лютого 2007 року вироком Братського районного суду Миколаївської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 02 жовтня 2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області від подальшого відбування покарання умовно-достроково на 01 рік 03 місяці 18 днів не відбутого строку покарання,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с.Антоново Братського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, який не навчається, не одруженого, дітей не має, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 04 березня 2005 року вироком Братського районного суду Миколаївської області по ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст. 104 КК України на 2 роки іспитового строку,

- 06 червня 2005 року вироком Братського районного суду Миколаївської області по ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, з виконанням даного вироку та вироку від 04 березня 2005 року самостійно, звільнений 19 червня 2008 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області від подальшого відбування покарання за вироком від 06 червня 2005 року умовно-достроково на 01 рік 02 місяці 13 днів не відбутого строку покарання,

у вчинені злочині, передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 289,ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Близько 18 год. 45 хв., 25 грудня 2009 року ОСОБА_5, в смт. Братське Миколаївської області маючи умисел на крадіжку чужого майна, знаходячись в тамбурі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_10»ПП ОСОБА_6, що розташований по АДРЕСА_5, таємно викрав урну заводського виготовлення, бувшу у користуванні, вартістю з рахунком її зносу 260 грн. 00 коп., чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 260 грн. 00коп.

З викраденим майном ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, близько 11 год. 30 хв. 27 квітня 2010 року ОСОБА_5 в смт. Братське Миколаївської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в житловому будинку ОСОБА_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, де зайшов із дозволу ОСОБА_7, побачив на дивані мобільний телефон останнього. Після цього, з метою крадіжки мобільного телефону, скориставшись неуважністю ОСОБА_7, який є інвалідом 1 групи, а також присутнього ОСОБА_8, які в цей час грали в карти, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа-6020», бувший у користуванні, вартістю з рахунком його зносу 300 грн. 00 коп., сім-карту мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн. 00 коп., яка знаходилася в мобільному телефоні, та які на праві приватної власності належать ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 325 грн. 00коп.

З викраденим майном ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

05 червня 2010 року близько 5-6 год. ранку, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, знаходячись в житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, будучи всі в стані алкогольного сп'яніння, домовились між собою спільно, відкрито, незаконно заволодіти будь-яким легковим автомобілем таксі, з метою використання для проїзду у певний, невстановлений під час досудового слідства пункт. Домовляючись про спільне вчинення злочину ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вирішили знайти в м. Южноукраїнськ легковий автомобіль таксі, домовитись з водієм про оплатне перевезення їх в певний населений пункт, в безлюдному місці зупинити автомобіль, напасти на водія таксі, силою відсторонити його від керування автомобілем, залишити його в безлюдному місці, а самим на автомобілі поїхати. Для досягнення спільного злочинного результату ОСОБА_4 зрізав в приміщенні будинку ОСОБА_3 прибитий цвяхами до стін фрагмент зв'язаних між собою мотузок сірувато-білого та чорного кольору, щоб раптово накинути з-за спини водію на шию, утримувати його та при необхідності зв'язати.

Домовляючись про спільність дій при нападі на водія та заволодіння легковим автомобілем ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що останній, маючи при собі мотузку сяде позаду водія в автомобілі, ОСОБА_5 поряд з ОСОБА_4, а ОСОБА_3 на передньому пасажирському сидінні. В безлюдному місці ОСОБА_3 попросить водія зупинити автомобіль, під приводом сходити в туалет, що буде знаком для початку спільного нападу. Щойно ОСОБА_3 відчинить двері, щоб вийти, ОСОБА_4 накине на шию водію петлю з мотузки, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в цей час вийдуть з автомобіля та схоплять водія, втрьох подолають опір водія, витягнуть його з автомобіля через водійські двері, чим відсторонять його від керування автомобілем та залишать його в безлюдному місці без засобів зв'язку. ОСОБА_5 сяде за кермо легкового автомобіля, яким вони заволодіють, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сядуть поряд, як пасажири та разом поїдуть з місця злочину. Як саме ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали розпорядитись автомобілем після проїзду в певний пункт, досудовим слідством не встановлено.

Заздалегідь домовившись про спільне вчинення злочину, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 05 червня 2010 року близько 7-8 год. ранку в м.Южноукраїнськ Миколаївської області на автовокзалі підійшли до таксиста ОСОБА_9, який стояв поряд з легковим автомобілем таксі DAEWOО -FSO LANOS TF69Y білого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, вартістю 34604 грн. 06 коп., який перебував в його користуванні. Домовляючись з ОСОБА_9, ОСОБА_3 попросив відвести їх спочатку в с.Полянка Арбузинського району Миколаївської області, а потім в смт.Братське Братського району Миколаївської області. ОСОБА_9 повідомив, що проїзд коштує 150 грн., оплата перед виїздом. ОСОБА_3 сказав, що вони розрахуються в смт. Братське. ОСОБА_9 сказав, щоб йому в знак гарантії, що перевезення буде оплачене, дали щось в заставу. ОСОБА_5 передав ОСОБА_9 наявний у нього талон на придбаний його батьком ОСОБА_10 мопед. Домовившись з ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхали в напрямку с.Полянка.

ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння праворуч від водія ОСОБА_9, який їхав за кермом автомобіля. ОСОБА_4, маючи при собі завчасно приготовлену мотузку, сів позаду водія, а ОСОБА_5 сів праворуч від ОСОБА_4 Приблизно о 08 год. 30 хв., на 4-му км автодороги Т 15-10 Панкратове -Арбузинка -Братське -Єланець, під час руху автомобіля на шляху між населеними пунктами Панкратове та Арбузинка, на території Арбузинського району Миколаївської області, виконуючи всій спільний злочинний намір, ОСОБА_4 склав в декілька разів та намотав собі на руки мотузку, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_9 зупинити автомобіль, під приводом самому сходити в туалет, що було знаком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для початку спільного нападу. ОСОБА_9 зупинив автомобіль біля правого узбіччя, після чого, розпочавши виконувати завчасно узгоджені дії, ОСОБА_3 відкрив праві передні двері, щоб вийти та напасти на ОСОБА_9, ОСОБА_5 приготувався вийти з автомобіля та напасти на ОСОБА_9, ОСОБА_4 раптово накинув з-за спини на шию ОСОБА_9 мотузку та потягнув на себе, стиснувши ОСОБА_9 шию, чим, заподіяв йому легкі тілесні ушкодження у вигляді саден в області шиї та підборіддя.

ОСОБА_9 швидко вивільнився, знявши лівою рукою зі своєї шиї петлю з мотузки, правою рукою витягнув з замку ключі від автомобіля та випав з салону автомобіля. Підвівшись він кинув ключі собі в кишеню та взяв в руку дерев'яну дубинку, яка знаходилась в автомобілі біля водійського сидіння.

Одразу після цього, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які до цього спрямовували свої спільні зусилля, направлені на заволодіння легковим автомобілем, в зв'язку з активним опором ОСОБА_9, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх задуманих спільних дій, та ОСОБА_4 був затриманий ОСОБА_9 біля місця вчинення злочину, ОСОБА_5 втік з місця вчинення злочину, а ОСОБА_3 вимушено відмовився від доведення злочину до кінця та залишився на місці вчинення злочину до прибуття інших таксистів та працівників міліції, які повинні були приїхати за викликом потерпілого.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав. Заперечував свою участь у вчинені злочину, попередню змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зазначав, що наміру заволодіти автомобілем ОСОБА_9 не мав. Показання на досудовому слідстві давав не правдиві, оскільки під час затримання працівники міліції застосовували до нього фізичне та психічне насилля.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав. Наполягав, що злочин вчинив з власної ініціативи, попередньої змови із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 він не мав. Останні не знали про його намір. Оскільки під час затримання працівники міліції застосовували до нього фізичне та психічне насилля, показання дані ним на досудовому слідстві, заперечував.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю. Обставини, викладені в обвинувальному висновку щодо вчинення ним злочину за ч. 2 ст. 185 КК України підтвердив повністю, не заперечував проти задоволення заявленого ОСОБА_11 цивільного позову. Вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 та ч. 1 ст. 263 КК України не визнав. Показання на досудовому слідстві давав не правдиві, оскільки під час затримання працівники міліції застосовували до нього фізичне та психічне насилля, тому такі його показання є незаконними. Епізод з боєприпасами вважав сфальсифікованим.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України, в зв'язку з повним визнанням підсудним ОСОБА_5 своєї вини за ч.2 ст. 185 КК України, суд за заявою підсудного, обмежив дослідження доказів, що стосуються фактичних обставин справи за даним злочином.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині за ч. 2 ст. 185 КК України, його вина у вчиненні даного злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду крадіжки урни.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 100) слідує, що він є приватним підприємцем в смт. Братське та має у власності магазин «ІНФОРМАЦІЯ_10»на АДРЕСА_5. Влітку 2009 року в магазині «Епіцентр»м.Миколаєва він купив нову металеву урну за 500 грн. та поставив її в тамбурі магазину. 26 грудня 2009 року продавець ОСОБА_12 повідомила, що 25 грудня невідома особа викрала дану урну. На час викрадення вартість даної урни складала 260 грн.

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.06.2010 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_5 на місці показав та розповів про обставини викрадення ним урни. (т. 2 а.с.130-136)

Згідно протоколу огляду місця події від 26.12.09 року, оглянуто тамбур магазина «ІНФОРМАЦІЯ_10»та зафіксовано обстановку на час виявлення злочину (т. 2 а.с.92)

Довідкою (т. 2 а.с. 97) підтверджується залишкова вартість урни станом на 30.12.2009 рік та становить 260 грн.

По епізоду крадіжки мобільного телефону з сім-карткою.

Із оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_13 (т. 2 а.с.19,43) слідує, що в 2006 році його сестра ОСОБА_11 купила йому за 700 грн. мобільний телефон Нокіа-6020. 27 квітня 2010 року до нього в гості прийшов ОСОБА_8, з яким вони почали грати в карти. Потім до ОСОБА_8 хтось прийшов та він зайшов в будинок з якимось юнаком. ОСОБА_7 дозволив тому юнаку почекати ОСОБА_8 в будинку, поки вони дограють в карти. Той юнак сидів біля дивану, поки йшла гра в карти. Після гри в карти, близько 12-ї години вони пішли. Через 15 хвилин після їхнього уходу ОСОБА_13 виявив зникнення його телефону, що лежав на поличці біля дивану. В крадіжці він одразу запідозрив того юнака. Про зникнення телефону розповів сестрі ОСОБА_11

Із оголошених в судовому засіданні показань представника потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 14, 42) видно, що її брат ОСОБА_13 хворіє з дитинства -дитячий церебральний параліч, є інвалідом 1 групи. Свої дії він усвідомлює, трохи говорить. В 2006 році вона купувала брату мобільний телефон Нокіа за 700 грн.. яким він користувався. 27.04.2010 року до її брата в гості прийшов ОСОБА_8, який буває у брата часто, вони грають в карти, розмовляють. Близько 11 години до них додому прийшов юнак, як вона пізніше взнала, що це був ОСОБА_5, та попросив покликати ОСОБА_8 Останній вийшов до нього, вони поговорили та вдвох зайшли в будинок. Приблизно через одну годину вони вдвох вийшли, а через 15 хвилин після цього її брат повідомив, що зник вищевказаний телефон. Брат одразу запідозрив того юнака.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання від 18 травня 2010 року, ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_5, як того юнака, що приходив до них додому в день зникнення телефону. (т. 2 а.с. 44)

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 18 травня 2010 року, ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_5, як того юнака, що приходив до них додому в день зникнення телефону (т. 2 а.с. 44)

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 25 травня 2010 року за участі ОСОБА_5, останній показав на місці та розповів про обставини вчинення ним крадіжки телефону. (т. 2 а.с. 63-67)

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12 червня 2010 року за участі ОСОБА_5, останній показав на місці та розповів про обставини вчинення ним крадіжки телефону. (т. 2 а.с. 71-72)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 27.04.2010 року, оглянуто домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_13 та зафіксовано обстановку на час вчинення злочину (т. 2 а.с. 6-7)

Відповідно протоколу огляду предметів від 08.05.2010 року, оглянуто сім-картку, що добровільно видала ОСОБА_14(т. 2 а.с. 22)

Довідкою (т. 2 а.с. 25) підтверджується вартість бувшого у використанні мобільного телефону «Нокіа»6020 станом на 27 квітня 2010 року яка складає 300 грн. та вартість сім картки «Київстар», що становить 25 грн.

Таким чином, проаналізувавши показання підсудного ОСОБА_5, які не суперечать фактичним обставинам справи, оцінивши їх в сукупності з іншими доказами, врахувавши, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи по обвинуваченню за ч. 2 ст. 185 КК України, та розмір цивільного позову, суд дійшов висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_5.у вчинені злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Незважаючи не те, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не визнають вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України, їх вина підтверджується у вчинені даного злочину сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що додатково він працює водієм автомобіля таксі ПП «Євротаксі»в м. Южноукраїнськ на території автовокзалу. 5 червня 2010 року близько 7-00 год. ранку прибув на роботу в «Євротаксі», взяв автомобіль «Део-Ланос», державний номер НОМЕР_1, білого кольору, де й зупинився на території автовокзалу.

Потім до нього підійшли троє незнайомих чоловіків, які були на підпитку та в судовому засіданні потерпілий вказав, що це були підсудні. Перед цим вони довго ходили, вибирали автомобіль. На думку потерпілого вони хотіли викрасти саме його авто, так як його автомобіль був найгарнішим. Один з них, звернувся до нього і запитав чи завезе він їх в с. Полянка Арбузинського району, а потім до смт. Братське. Потерпілий погодився, але сказав, щоб гроші за проїзд дали наперед. ОСОБА_5 сказав, що розрахунок буде в смт. Братське на місці, однак ОСОБА_9 не погодився. Тоді ОСОБА_5 дав йому в заставу талон на мопед -білий папірець з записами та відбитком печатки якогось підприємця. Тоді ОСОБА_9 сів за кермо, ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позаду. ОСОБА_4 сів позаду ОСОБА_9

Виїхавши з м. Южноукраїнськ, в напрямку смт. Арбузинка, на їхнє прохання ОСОБА_9 голосно увімкнув музику. Відчувши хвилювання, потерпілий направив дзеркало заднього виду на пасажирів позаду і час від часу спостерігав, що вони роблять. ОСОБА_9 чув, як вони вдвох розмовляють, але про що саме, не чув. Проїхавши через міст на Ташлицькому водосховищі, та піднявшись на рівну ділянку дороги, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_9, зупинити автомобіль, щоб сходити в туалет. Потерпілий з'їхав на праве узбіччя дороги та зупинив автомобіль.

Як тільки він зупинився, і ОСОБА_3 почав відкривати свої двері та виходити, в цей момент ОСОБА_9 відчув як ОСОБА_4, що сидів позаду нього, накинув йому на шию мотузку і швидко та сильно потягнув мотузку на себе. Однак ОСОБА_9 встиг вставити ліву руку під мотузку на шиї та провів руку вгору, щоб скинути мотузку через голову. При цьому мотузка тріщала, наче рвалась. Так він одразу вивільнився від мотузки і ОСОБА_4 не встиг здушити йому шию. Це все відбулося на протязі декількох секунд.

Одночасно ОСОБА_9, коли лівою рукою звільнявся від мотузки, то правою рукою витягнув ключі з автомобіля, тримаючи ключі в долоні, правою рукою швидко відчинив свої двері та випав з салону автомобіля. Піднявшись, кинув ключі в кишеню куртки та взяв в праву руку дерев'яну палицю, яка лежала в нього зліва від сидіння. В цей момент побачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вдвох вискочили з автомобіля та відбігли в напрямку лісосмуги. Одразу за ними вискочив і ОСОБА_4, що душив мотузкою, через праві задні двері, і теж побіг до лісосмуги. ОСОБА_9 побіг за ОСОБА_4 По дорозі він викинув ту мотузку. ОСОБА_4 не встиг добігти до посадки, як ОСОБА_9 зробив йому підніжку і він впав на траву. Тоді потерпілий декілька разів вдарив його палицею по спині, схопив за руку, заламав за спину і притиснув його тіло до землі. Тоді ОСОБА_9 витягнув свій мобільний телефон з кишені та зателефонував диспетчеру, та повідомив, що йому потрібна допомога. Коли він розмовляв по телефону, ОСОБА_3 побіг до його автомобіля та сів за кермо, можливо їхати, але ключі від автомобіля були у потерпілого. ОСОБА_5 побіг по дорозі в сторону смт.Арбузинка. Тоді він сказав ОСОБА_3, щоб він переліз на праве пасажирське сидіння. Той переліз, а ОСОБА_9 залишився стояти біля автомобіля.

В цей же час до нього на автомобілі приїхали ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, теж таксисти. Тоді ОСОБА_9 палицею підняв мотузку з узбіччя та кинув її в багажник. ОСОБА_15 на авто, наче з ОСОБА_16 проїхали по дорозі в сторону смт.Арбузинка, щоб затримати ОСОБА_5, однак його не знайшли. Потім вони трьома машинами поїхали в Южноукраїнський МВ УМВС, де ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали працівникам міліції.

Претензій матеріального та морального характеру до підсудних не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, що він працює таксистом в м. Южноукраїнську. Більше року тому, вранці, в теплу пору року, в м. Южноукраїнську до нього підійшли троє молодих чоловіків, які перебували в стані алкогольного сп'ягніння, та попросили відвезти їх в с. Костянтинівну на вул. Чехмистренка, на що він погодився. По дорозі пасажири спілкувалися між собою, але про що, не чув. Коли привіз їх до зазначеного місця, чоловіки вийшли із машини не розрахувавшись за проїзд. Свідок зачекав хвилин п'ять, думав, що з ним розрахуються, але потім зрозумів, що люди п'яні, та поїхав назад в м. Южноукраїнськ. По дорозі просили завезти їх в с. Благодатне, однак свідок відмовився. ОСОБА_18 не міг підтвердити в судовому засіданні чи є підсудні тими ж молодими особами.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм таксі в «Євротаксі»та влітку 2010 року, ближче до обіднього часу, від диспетчера ОСОБА_19 отримав повідомлення, щоб їхати в напрямку с. Полянка до Ташлику, бо там проблеми у таксиста ОСОБА_9. Він одразу поїхав туди та за мостом зупинився біля автомобіля ОСОБА_9, який стояв поряд з автомобілем з дерев'яною палицею в руках. Одночасно зі сторони смт. Арбузинка приїхали на автомобілі ще двоє таксистів -ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Він побачив в салоні двох незнайомих чоловіків, в суді показав, що це були ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_9 йому розповів, що ОСОБА_4 на нього накинув мотузку, за ОСОБА_3 нічого не розповідав, а третій нападник втік. Тоді знайшли поряд з автомобілем ту мотузку і ОСОБА_9 положив її в багажник. Трьома автомобіля вони поїхали в Южноукраїнський МВ УМВС та передали двох нападників працівникам міліції. Свідок бачив у потерпілого ОСОБА_9 слід на шиї від мотузки.

Свідок ОСОБА_15, який працює таксистом в м. Южноукраїнську, в судовому засіданні показав, що близько 8 год. 30 хв., отримав повідомлення від диспетчера, що біля Ташлика намаються задушити ОСОБА_9, який працює теж таксистом. Тоді він та таксист ОСОБА_16 поїхали йому на допомогу. Проїхавши міст через Ташлик в напрямку смт. Арбузинка, вони побачили автомобіль ОСОБА_9 Останній стояв біля автомобіля, а в салоні авто сиділи двоє незнайомих чоловіків. Тоді вони помітили, що неподалік, через дорогу, перебіг ще один хлопець, та зрозуміли з розповіді ОСОБА_9, що то був третій нападник. Вони поїхали його наздогнати, але той сховався та вони його не знайшли і повернулись. Трьома машинами доставили двох нападників в Южноукраїнський МВ УМВС та передали працівникам міліції. Свідок наголосив, що на шиї у ОСОБА_9 він бачив покраснілий слід від верьовки.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_20 (т. 2 а.с. 257), видно, що на початку червня 2010 року до нього приходив його знайомий ОСОБА_4 та попросив завезти його з товаришем в с. Вишневе Арбузинського району до якогось знайомого. Він відвіз їх двох в с. Вишневе та одразу повернувся сам додому, після цього він з ними не бачився.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_21 (т. 2 а.с. 255) слідує, що 4 червня 2010 року близько 22-ї години він дійсно поїхав з смт. Братське в м. Южноукраїнськ та на шляху в с. Вишневе Арбузинського району підібрав двох попутчиків -їх раніше бачив в смт. Братське, але не знайомий з ними. Вони сказали, що їм треба в смт.Костянтинівка. Як тільки вони заїхали в м. Южноукраїнськ, його автомобіль зупинили працівники ДАІ. Ті двоє пасажирів вийшли та пішли далі пішки, а він через деякий час поїхав далі в м. Южноукраїнськ.

Із показань свідка ОСОБА_22, які були оголошені в судовому засіданні сліду, що 5 червня 2010 року він був дома в м. Южноукраїнськ та прокинувся близько 6 год. 30 хв. від того, що його хтось покликав. Він вийшов на вулицю та побачив біля під'їзду свого знайомого ОСОБА_5 та двох незнайомих чоловіків. Вони познайомились, їх звали ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Вони по трохи випили разом, поговорили. Тоді ОСОБА_22 та ОСОБА_5 купили, ще пляшку вина, яку теж розпивали. Під час розмови вони вирішували куди їм їхати, говорили, що візьмуть гроші в с. Благодатне та поїдуть на західну Україну. Сказали, що ввечері заїдуть за ним та запропонували йому їхати з ними -не піти на суд, що мав у нього бути, а податись з ними «в біга», але він відмовився. Тоді ОСОБА_22 пішов додому та на прохання ОСОБА_5 викинув йому через балкон свою червону футболку, яку той і надягнув. (т. 1 а.с. 169-170)

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19, слідує, що 5 червня 2010 року вона була на роботі в офісі «Євротаксі»на автовокзалі в м. Южноукраїнськ. Приблизно о 8 год. 30 хв. По телефону від таксиста ОСОБА_9 почула прохання про допомогу, бо його душать в районі Ташлика. Вона сповістила іншим таксистам та на допомогу ОСОБА_9 від автовокзалу поїхали таксисти ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Інших подробиць вона не знає.(т. 2 а.с. 163)

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_16 видно, що він працює водієм в «Євротаксі», знайомий з ОСОБА_9 Близько 8-ї години ранку 05 червня 2010 року знаходився біля автовокзалу та бачив, як ОСОБА_9 повіз трьох пасажирів. Приблизно о 8 год. 20 хв. він знаходився неподалік від автомобіля таксиста ОСОБА_15 на автовокзалі та він від'їжджаючи сказав, що ОСОБА_9 треба допомога, наче його б'ють. Він сів до ОСОБА_15 в автомобіль та вони поїхали. Проїхавши міст через Ташлик в напрямку смт. Арбузинка, побачили на правому узбіччі автомобіль ОСОБА_9 Сам ОСОБА_9 стояв бідя автомобіля з дерев'яною палицею в руках. Вони побачили в салоні двох незнайомих чоловіків. На узбіччі біля автомобіля лежала мотузка, яку ОСОБА_9 положив в багажник. ОСОБА_9 повідомив, що один з них накинув йому на шию мотузку та ОСОБА_9 вирвався, наздогнав того хлопця та привів в машину. Другий нападник залишився на місці, а третій -втік. Тоді ОСОБА_16 і ОСОБА_15 побачили на дорозі хлопця, зрозуміли що то був третій нападник і поїхали його затримати, але він сховався та вони його не знайшли. Вони повернулись до ОСОБА_9 та в той же час туди під'їхав таксист ОСОБА_17. Трьома машинами вони поїхали в Южноукраїнський МВ УМВС та передали нападників працівникам міліції. (т 1 а.с. 167-168).

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 165) слідує, що вона знімає приміщення будинку в АДРЕСА_1. В квітні 2010 року з місць позбавлення волі звільнився брат власниці будинку - ОСОБА_3 та поселився в приміщенні літньої кухні в тому ж подвір'ї. Жив він там один. Іноді вони спілкувались. 9 червня 2010 року вона була учасницею при проведенні працівниками міліції обшуку за даною адресою. В її присутності працівники міліції вилучили в приміщенні, де жив ОСОБА_3 два забитих в стіни цвяха з залишками мотузки. Раніше вона бачила прив'язану на тих цвяхах мотузку, на якій ОСОБА_3 вішав одяг. Крім того, в ніч з 4 на 5 червня вона була дома та випадково прокинулась від крику в подвір'ї. Вона побачила через вікно в подвір'ї ОСОБА_3 та ще двох незнайомих чоловіків. Вони втрьох зайшли до ОСОБА_3 в житлове приміщення, пробули там деякий час, а тоді всі втрьох вийшли з подвір'я

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10, слідує, що він проживає в АДРЕСА_6 разом зі своїм сином ОСОБА_5 Дійсно він має в своїй власності мопед НОМЕР_2 червоного кольору, який ще з весни по теперішній час стоїть поламаний вдома. Він мав талон до мопеда, недавно шукав його, але так і не знайшов і думає, що талон у ОСОБА_5 Останній колись вчився на водія, але чи довчився та чи має права, вже не пам'ятає. Останнім часом його син ОСОБА_5 сильно зловживав спиртним та часто не ночував вдома.(т. 2 а.с. 256)

Згідно протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 09 червня 2010 року, ОСОБА_4 повністю підтвердив показання ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 195-196)

Згідно протоколу очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 09 червня 2010 року, ОСОБА_5 повністю підтвердив показання ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 197-198)

Відповідно протоколу огляду місця події від 05 червня 2010 року з фототаблицею, зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину та оглянуто місце нападу на потерпілого біля мосту через Ташлицьке водосховище. (т. 1 а.с. 25-27)

Відповідно протоколу огляду автомобіля від 05 червня 2010 року з фототаблицею, оглянуто автомобіль ОСОБА_9, яким він керував під час нападу та вилучено з багажнику автомобіля мотузку. (т. 1 а.с. 11-14)

Згідно протоколу додаткового огляду автомобіля від 05 червня 2010 року з фототаблицею, додатково оглянуто автомобіль, виявлено та вилучено на його поверхні сліди рук, виявлено чорну сумочку в салоні з речами, вилучено з неї запаховий слід та вилучено саму сумку, також виявлено та вилучено з сидіння мікро волокно. (т. 1 а.с. 22-24)

Згідно протоколу огляду документу від 05 червня 2010 року, було оглянуто виданий ОСОБА_9 талон на мопед, даний йому в заставу одним з підсудних. (т. 1 а.с. 21)

Відповідно протоколу обшуку від 09 червня 2010 року з фототаблицею виявлено та вилучено за місцем проживання ОСОБА_3 два цвяха з частинами мотузки. (т.1 а.с. 190-192)

Згідно протоколу огляду предметів від 14 липня 2010 року, було оглянуто чорну сумочку та виявлені в ній речі: уламок дзеркала, динамік від автомобіля, зошит з віршами та наклейками, годинник, бритвений станок та колоду карт. (т. 2 а.с. 203)

Відповідно висновку судово-медичної експертизи №188 від 07.06.2010 року, у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден в області шиї та підборіддя, які могли утворитись від дії мотузки та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (т. 1 а.с. 174)

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №3/030-1 від 17.06.2010 року, вартість автомобіля DAEWOО -FSO LANOS TF69Y білого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, станом на 5 червня 2010 року складає 34604 грн. 06 коп. (т. 1 а.с. 250-254)

Висновком судової експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 726 від 24.06.2010 року підтверджується, що мотузка, вилучена з багажника автомобіля ОСОБА_9 та мотузка на цвяхах, вилучена за місцем проживання ОСОБА_3, мають спільну родову належність. (т. 2 а.с. 206-218)

Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи № 43 від 18.06.2010 року на поверхні автомобіля ОСОБА_9 виявлено чотири сліди папілярних узорів рук ОСОБА_9, два сліди папілярних узорів рук ОСОБА_5 та три сліди папілярних узорів рук ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 238-249)

Заперечення підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своєї участі у вчинені злочину за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України за попередньою змовою, спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_9, показань свідків, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, висновками судових експертиз та іншими доказами.

Також суд враховує, що під час досудового слідства підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України визнавали повністю та давали показання, будучи допитаними як підозрювані та обвинувачені. Дані показання підсудних є послідовними та узгоджуються між собою та з показаннями потерпілого, свідків. Тому суд вважає, що підсудні змінили показання в судовому засіданні по надуманим мотивам, бажаючи уникнути відповідальності за вчинений злочин.

За таких обставин, суд вважає що вина підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені злочину знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а тому їх дії правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України, як незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Твердження підсудних про застосування до них насильства та тиску з боку співробітників Арбузинського РВ та Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, які допитували їх та нібито примусили себе обмовити є безпідставними.

Зазначені доводи були предметом перевірки прокуратури м. Южноукраїнська та Арбузинського району Миколаївської області і не знайшли свого підтвердження, про що свідчать постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.06.2012 року та 28.09.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що підсудними на досудовому слідстві не заявлялося про застосування до них насильства чи тиску з боку співробітників міліції, або примус їх задля обмови себе у вчинені злочину, як і не заявляли про це під час обрання їм судом запобіжного заходу

Органами досудового слідства ОСОБА_5 також було пред'явлено обвинуваченя в тому, що він в кінці квітня 2010 року, знаходячись в лісі біля с. Антоново Братського району Миколаївської області, знайшов патрони та усвідомлюючи незаконність своїх дій, без передбаченого законом дозволу, з метою незаконного володіння бойовими припасами, взяв їх собі. Дані патрони ОСОБА_5 приніс за місцем проживання в АДРЕСА_3, де незаконно зберігав їх, а також носив при собі в кишенях з метою збуту.

Так, 05 червня 2010 року в смт. Арбузинка Миколаївської області ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. В черговій частині Арбузинського РВ УМВС було проведено особистий огляд затриманого ОСОБА_5 та огляд речей, що знаходились при ньому, в ході якого в правій кишені джинсів ОСОБА_5 виявлено та вилучено 27 штук патронів, які згідно висновку експерта № 762 від 21.06.2010 року є боєприпасами промислового виготовлення -спортивно-мисливськими гвинтівковими патронами кільцевого запалення, калібру 5,6 мм, придатними до стрільби.

Підсудний в судовому засіданні вину у вчиненні вказаного злочину не визнав і показав, що 05 червня 2010 року він в ранковий час був затриманий працівники міліції, з приводу вчинення злочину за розбійним нападом на таксиста, та які змусили його обмовити себе у зберігання патронів, застосовуючи до нього насильство, після чого в присутності понятих інсценували вилучення у нього патронів. Але патрони, при зазначених в обвинуваченні обставинах він не знаходив та не зберігав їх.

Згідно протоколу особистого огляду затриманого від 05.06.2010 року, у ОСОБА_5 були виявлені та вилучені патрони в кількості 27 шт. (т. 1 а.с. 78)

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 762 від 21.06.2010 року видучені у ОСОБА_5 27 штук патронів є боєприпасами (т. 2 а.с. 192-194)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_24, помічник начальника оперативної чергової частини Арбузинського РВ УМВС суду показав, що коли ОСОБА_5 було доставлено в чергову частину райвідділу міліції, його особистий огляд не проводився. Такий огляд відбувся того ж дня ввечері. Де знайшли патрони у підсудного не пам'ятає.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_25, начальника Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області, які дані досудовому слідству 12.06.2012 року (т. 4 а.с. 15) видно, що вранці 05 червня 2010 року, коли їхав на роботу, по дорозі зустрів ОСОБА_5, як особу, схожого у вчинені злочину при нападі на таксиста, та відвіз його саме до райвідділу міліції. Підсудний був у п'яному стані. Його особистий огляд не проводився, потім було проведено медичне освідування на стан сп'яніння, після цього порушено відносно нього кримінальну справу.

Свідок ОСОБА_26, що був присутнім в якості понятого при огляді підсудного ОСОБА_5, у якого вилучили патрони та пояснив, що у підсудного було вилучено 25 штук патронів, однак не пам'ятає з якої кишені підсудного працівники міліції вилучали патрони. Вся процедура проходила тихо, підсудний нічого не пояснював та не говорив, де він взяв патрони. Свідок не знає, за який злочин було затримано підсудного. При свідку патрони не поміщали до поліетиленового пакету та він не бачив, як їх опечатували.

Свідок ОСОБА_27 показав, що два роки тому був запрошений до Арбузинського райвідділу, де в його присутності у одного із підсудних, у кого саме, він не пам'ятає, працівники міліції вилучили патрони, в кількості більше, як 10 штук. Затриманий говорив, що дані патрони десь знайшов. При свідку патрони не поміщали до поліетиленового пакету та він не бачив, як їх опечатували.

При дослідженні судом показів, свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27, встановлено, що їх покази у протоколах допитів є ідентичними, що свідчить про те, що свідки фактично не допитувалися, а їм були пред'явлені заздалегідь підготовлені протоколи допитів.

Аналізуючи показання свідків, вони не є послідовними та не узгоджуються між собою.

Більш того, ОСОБА_5 фактично був затриманий 05 червня 2010 року о 10 год. 00 хв. (т. 1 а.с. 41), протокол його затримання в якості підозрюваного складений того ж дня о 17 год. 30 хв.-17 год.50 хв. (т. 1 а.с. 71-72), а особистий огляд затриманого, при якому були вилучені боєприпаси, проводився о 21 год. 35 хв.-21 год. 40 хв. (т. 1 а.с. 78)

Все це вказує на те, що органами дізнання і слідства, була висунута своя версія події, яка і була відображена у заздалегідь підготовлених протоколах допитів свідків, що є грубим порушенням вимог ст. 66, 68 та 85 КПК України, є неприпустимим, та вказує на інсценування слідчих дій, про що зазначав і сам підсудний.

Суд вважає, що в цій частині пред'явленого обвинувачення, винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину не доведена.

Суд не може покласти в основу обвинувачення визнавальні показання ОСОБА_5, надані ним під час досудового слідства і які стосувались боєприпасів. Показання його під час досудового слідства можуть бути враховані судом лише за наявності інших доказів, що підтверджують такі показання. У судовому засіданні ОСОБА_5 повністю заперечував факт незаконного носіння, зберігання, придбання бойових припасів, а по справі відсутні докази, які б прямо вказували на причетність ОСОБА_5 до вчинення такого злочину. Всі сумніви щодо доведеності винності ОСОБА_5, трактуються судом на його користь.

У відповідності до ч. 2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Тому суд робить висновок про необхідність виправдати ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні такого злочину.

Призначаючи підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину та характер суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи підсудних, їх характеризуючі дані, те що вони раніше судимі, не працюють, думку потерпілого, який не має ніяких претензій до підсудних.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину особами, що перебували у стані алкогольного сп»яніння.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин в період не відбутого умовно-дострокового звільнення від покарання, призначеного йому вироком Братського районного суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 року, йому необхідно призначити покарання із застосуванням правил ст. 71 КК України.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 920 грн., підлягає задоволенню на підставі ст. 1167 ЦК України. Підсудний ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Цивільні позови потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не заявляли.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 81 КПК України, суд вирішує питання щодо речових доказів:

- автомобіль DAEWOО -FSO LANOS TF69Y білого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, вилучений 05.06.2010 року, зданий на зберігання під розписку ОСОБА_9 (а.с. 158, 159 том 1) повернути ОСОБА_9

- чорну сумочку з зошитом, уламком дзеркала, бритвеним станком, колодою карт, автомобільним динаміком, наручним годинником, що були вилучені 05.06.2010 року, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 204, 225 том 2) повернути власнику ОСОБА_3

- мотузку, вилучену 05.06.2010 року, здану на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС. (а.с. 156, 157 том 1) - знищити.

- два цвяхи, два фрагменти мотузок білого кольору, один фрагмент мотузки чорного кольору, що були вилучені 09.06.2010 року, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 224, 225 том 2) -знищити.

- два мікроволокна білого та чорного кольору, вилучені 05.06.2010 року, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 154, 157 том 1) -знищити.

- талон на транспортний засіб моделі EX 50Q TB, вилучений 05.06.2010 року, зданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 155, 157 том 1) -повернути власнику ОСОБА_10

- 27 штук патронів, що були вилучені 05.06.2010 року у ОСОБА_5, з них 10 штук патронів, що залишились після експертних досліджень, здані на зберігання в кімнату зберігання зброї чергової частини Арбузинського РВ УМВС (а.с. 237 том 1, 202 том 2) -знищити.

- запаховий слід (пакет № 3), що був вилучений 05.06.2010 року, залишений на зберіганні в одорологічній колекції НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (а.с. 230, 265 том 2) - залишити в одорологічній колекції НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.

- сім-карту «Київстар»НОМЕР_3, яку видала ОСОБА_14, яка здана на зберігання в камеру речових доказів Братського РВ УМВС (а.с. 23, 24 том 2) -Повернути власнику ОСОБА_13

На підставі ч.2 ст. 93 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кожного по 1211,84 грн. судових витрат на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області, р/р 31251272210005, МФО 826013, код ЗКПО 25574110, а саме: за проведення автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 255) - 431,16 грн., за проведення експертизи волокон та волокнистих матеріалів (т. 2 а.с. 219) -1393,20 грн., за проведення судової одорологічної експертизи (т. 2 а.с. 232) -696,60 грн., за проведення судово-дактилоскопічної експертизи (т. 2 а.с. 250) -1114,56 грн.

Оскільки підсудний ОСОБА_5 виправданий за ч. 1 ст. 263 КК України, витрати за проведення судово-балістичної експертизи (т. 2 а.с. 195) в сумі 417,96 грн.необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, засудженому залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 05 червня 2010 року

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Братського районного суду Миколаївської області від 22 лютого 2007 року і остаточно призначити ОСОБА_4 до відбуття 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, засудженому залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 05 червня 2010 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України -1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України -7 (сім) років позбавлення волі без конфіскації майна

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, засудженому залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання, тобто з 05 червня 2010 року.

Виправдати ОСОБА_5 в частині пред'явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст.263 КК України у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні такого злочину.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_5 задовольнити. Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 920 (дев'ятсот двадцять) грн.

Речові докази:

- автомобіль DAEWOО -FSO LANOS TF69Y білого кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, вилучений 05.06.2010 року, зданий на зберігання під розписку ОСОБА_9 (а.с. 158, 159 том 1) повернути ОСОБА_9.

- чорну сумочку з зошитом, уламком дзеркала, бритвеним станком, колодою карт, автомобільним динаміком, наручним годинником, що були вилучені 05.06.2010 року, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 204, 225 том 2) повернути власнику ОСОБА_3.

- мотузку, вилучену 05.06.2010 року, здану на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 156, 157 том 1) - знищити.

- два цвяхи, два фрагменти мотузок білого кольору, один фрагмент мотузки чорного кольору, що були вилучені 09.06.2010 року, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 224, 225 том 2) -знищити.

- два мікроволокна білого та чорного кольору, вилучені 05.06.2010 року, здані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 154, 157 том 1) -знищити.

- талон на транспортний засіб моделі EX 50Q TB, вилучений 05.06.2010 року, зданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Арбузинського РВ УМВС (а.с. 155, 157 том 1) -повернути власнику ОСОБА_10.

- 27 штук патронів, що були вилучені 05.06.2010 року у ОСОБА_5, з них 10 штук патронів, що залишились після експертних досліджень, здані на зберігання в кімнату зберігання зброї чергової частини Арбузинського РВ УМВС (а.с. 237 том 1, 202 том 2) -знищити.

- запаховий слід (пакет №3), що був вилучений 05.06.2010 року, залишений на зберіганні в одорологічній колекції НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (а.с. 230, 265 том 2) - залишити в одорологічній колекції НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області.

- сім-карту «Київстар»НОМЕР_3, яку видала ОСОБА_14, яка здана на зберігання в камеру речових доказів Братського РВ УМВС (а.с. 23, 24 том 2) -повернути власнику ОСОБА_13.

Стягнути з підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кожного по 1211 (одній тисячі двісті одинадцять) грн. 84 коп. судових витрат на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області, р/р 31251272210005, МФО 826013, код ЗКПО 25574110, а саме: за проведення автотоварознавчої експертизи (т. 1 а.с. 255) -431 (чотириста тридцять одна) грн.16 коп.; за проведення експертизи волокон та волокнистих матеріалів (т. 2 а.с. 219) -1393 (одна тисяча триста дев'яносто три) грн.20 коп.; за проведення судової одорологічної експертизи (т. 2 а.с. 232) -696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 60 коп.; за проведення судово-дактилоскопічної експертизи (т. 2 а.с. 250) -1114 (одна тисяча сто чотирнадцять) грн. 56 коп.

Витрати за проведення судово-балістичної експертизи (т. 2 а.с. 195) в сумі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 96 коп. необхідно віднести за рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення. Засудженими в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова